13 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 922/1854/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
за участю представників сторін
від позивача - Пантелей В.В., витяг з ЄДР
від відповідача - Скриннік І.А., ордер АХ№1071394 від 11.10.21
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (2482 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 (повний текст рішення складено 19.07.2021 у м. Харкові, суддя Жигалкіна І.П.) у справі №922/1854/21
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль", м. Харків
про стягнення 2 879 091,72 грн
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 879 091,72 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові за період з 01.01.2020 по 31.03.2021, а також стягнення суми судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для застосування статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ "Ескаль" використовує земельну ділянку площею 2,7566 га кадастровий номер 6310137200:02:023:0018 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. Ц-1» по вул. Лозівський, 3 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав. При цьому у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 товариство не сплачувало за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок позивача як власника земельної ділянки майно-грошові кошти у розмірі орендної плати.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2021 № 245851029 право користування земельною ділянкою площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що була у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278 припинене 01.04.2020 на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.02.2020 № 73/20. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 25.02.2021 № 245851029 право власності на нежитлові будівлі по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові зареєстровано за відповідачем. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за вказаною адресою, про що було складено відповідний акт, який підтверджує факт використання відповідачем земельної ділянки за вказаною адресою.
Крім того, позивач в наданих до суду поясненнях ( вх. № 12993 від 03.06.2021, а.с. 10-11,т. 1) зазначив, що при оформленні позовної заяви було допущено технічну помилку у п.2 прохальної частини щодо періоду стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів, та просив вважати вірним період стягнення з ТОВ "Ескаль" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові з 01.04.2020 по 31.03.2021.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 року у справі №922/1854/21 в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що на дату подання позивачем позову, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га існує як об'єкт цивільних прав, її державна реєстрація, як об'єкта цивільного права, не припинена. На цій земельній ділянці знаходяться будівлі літ. «А-2». «Б-2», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-3», «Ж-1», «Ж1-3», Ж2-3», та літ. «П-1», літ. «М-1», власник яких до того ж не вказаний. Позивачем не надано доказів існування інших земельних ділянок, як об'єктів цивільних прав, які були створені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014; не надано доказів про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.
Позивачем не обґрунтовано, не доведено та не надано належних та допустимих доказів державної реєстрації припинення (скасування) права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га, як об'єкта цивільних прав; не доведений факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,7656 га у спірний період нарахування саме з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, яка не є сформованою відповідно до вимог ст. 79, ст. 79-1 Земельного кодексу України; позивачем також не надано доказів державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018; не доведений факт відсутності на земельній ділянці площею 2,7656 га у спірний період нарахування з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові об'єктів нерухомого майна, власником яких є інші юридичні та фізичні особи; розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території не відповідає вимогам Порядку грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, та вказаний розрахунок зроблений без урахування обставин наявності на земельній ділянці інших власників нерухомого майна, до яких відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право користування частиною земельної ділянки; позивачем не обґрунтований розмір земельної ділянки та не доведений розмір заявлених до стягнення позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Харківська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 року у справі №922/1854/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги жодна позиція Харківської міської ради, а також докази на підтвердження позовних вимог щодо застосування матеріальних норм ст. 1212-1214 ЦК України.
Апелянт наголошує, що наданими до справи доказами підтверджується внесення інформації до Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку, яка є сформованою відповідно до вимог ст. 79, 79-1 ЗК України. Як зазначає позивач, суд першої інстанції встановив той факт, що право комунальної власності на земельну ділянку виникає виключно з моменту державної реєстрації земельної ділянки прав на неї, але при цьому не застосував правових висновків Верховного Суду за результатами розгляду подібних правовідносин. Апелянт вказує на те, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а отже земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м.Харкові є такою, що набула статусу суб'єкту цивільних прав з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та проведення її державної реєстрації у державному земельному кадастрі, тобто з 06.08.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру.
Скаржник вказує на те, що обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 площею 2,7656 га по вул. Лозівській,3 у м. Харкові здійснено в межах законодавчих повноважень Харківської міської ради щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, та з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005230352020, який відповідає існуючим характеристикам земельної ділянки у натурі (на місцевості), підтверджує факт сформованості земельної ділянки та є належним доказом. Позивач стверджує, що діючим законодавством не передбачено складання акту обстеження земельної ділянки сертифікованим інженером-землевпорядником чи із залученням будь-яких інших осіб.
Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності як доказу витягу з нормативної грошової оцінки та необґрунтованості розрахунку суми безпідставно збережених коштів, зазначає, що сума безпідставно збережених коштів обґрунтована належними та єдиними достатніми доказами - витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 від 20.08.2020 № 5293 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, який формується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, без втручання щодо визначення будь-яких з локальних факторів коефіцієнту Км3, оскільки вони визначаються автоматично програмою «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова» та за формулами, які розроблені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Щодо наданих Харківською міською радою листів органів ДПС, апелянт зазначає, що податкова декларація не є документом, який посвідчує факт сплати ТОВ "Ескаль" земельного податку у відповідних розмірах, а є документом-підставою для подальшої сплати декларантом земельного податку/орендної плати; матеріали справи не містять належного доказу - лист контролюючого органу ГУ ДПС у Харківській області із зазначенням конкретної сплати суми земельного податку, за конкретну земельну ділянку, із зазначенням особи, яка сплачує земельний податок, із зазначенням земельної ділянки, кадастрового номеру, площі та періоду. Позивач звертає увагу, що надані відповідачем платіжні доручення містять посилання на іншу земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002, яка не має відношення до розгляду даної справи.
Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що відновлення порушених прав Харківської міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
13.08.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/1854/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В., суддя Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 року у справі №922/1854/21, встановлено строк відповідачу у справі до 01.09.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу.
25.08.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 у справі №922/1854/21 залишити без змін.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачем не надано доказів державної реєстрації припинення (скасування) права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га, як об'єкта цивільних прав, її державна реєстрація, як об'єкта цивільного права. Позивачем не доведений факт відсутності на земельній ділянці площею 2,7656 га у спірний період нарахування з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові об'єктів нерухомого майна, власником яких є інші юридичні та фізичні особи; позивачем не доведений факт користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,7656 га у спірний період нарахування саме з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові і що саме на цій земельній ділянці розташовані будівлі, власником яких є відповідач, а інші власники відсутні; позивачем не надано доказів тому, що відповідач є власником нежитлових будівель літ. «А-2». «Е-3», «Ж-1», «Х-1», «Ц-1», про які йде посилання у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018). Акт обстеження земельних ділянок від 25.02.2021, на який посилається позивач, не є належним доказом та не підтверджує знаходження на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 об'єктів нерухомого майна, власником якого є ТОВ "Ескаль", оскільки вказаний акт складений в односторонньому порядку представником позивача. Крім того, в додатку до цього акту надано фотографії 2-х будівель (за невідомою адресою та не відомо хто є їх власником), в той час як Позивач у позові посилається на те, що відповідач є власником 9-х будівель; позивачем не надано доказів державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що свідчить про те, що ця земельна ділянка не сформована; наданий позивачем Розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території м. Харкова та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2020, не відповідають вимогам Порядку грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489; вимоги позивача про стягнення безпідставно збережених коштів, починаючи з 01.01.2020, які обґрунтовуються положеннями ст. ст. 1212-1214 ЦК України є безпідставними, оскільки наявність договірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України; вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 є необґрунтованими, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 була створена внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 і відповідач сплачував орендну плату за землю згідно умов раніше укладеного договору оренди землі у встановленому порядку та розмірі; загальна сума орендної плати, яка була сплачена відповідачем за користування земельною ділянкою за 2020 рік становить 1 052 023,13 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 призначено справу № 922/1854/21 до розгляду на 13.10.2021 о 10:00 год.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, звертаючись з позовом зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2021 № 245851029 право користування земельною ділянкою площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові, що була у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278, припинене 01.04.2020 на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки від 18.02.2020 № 73/20.
Позивач зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 25.02.2021 № 245851029 право власності на нежитлові будівлі по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Ескаль" наступним чином: - з 10.09.2007 нежитлова будівля «Ж-1» загальною площею 10060,2 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2007 № 1214; - з 24.01.2008 нежитлові будівлі літ. «Г-1» площею 743,7 квм. м, літ. «Д-1» площею 528,9 кв.м, літ. «Е-3» площею 4440,0 кв. м. літ. «А-2» площею 538,9 кв.м, літ «В-1» площею 106,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 № 143; - з 24.01.2008 нежитлові будівлі літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ « Ж-3-3», літ «И-1», літ. «К-1», літ. «М-1», літ. «П-1» загальною площею 4819,0 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 № 143; - з 17.12.2014 нежитлові будівлі літ. «Х-1» загальною площею 551,0 кв.м, літ «Ц-1» загальною площею 531,9 кв.м на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.2013 № 3005654; - з 05.06.2009 нежитлова будівля літ. «Б-2» загальною площею 1651,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009 №533.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ - 0005230352020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 сформована, її площа складає 2,7656 га. категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1»; форма власності - комунальна власність; право власності Харківська міська рада. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 06.08.2019.
Як зазначає позивач, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 2,7656 га по вул. Лозівській, 3, у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ-0005230352020.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 25.02.2021 здійснено обстеження земельної ділянки та було встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 2,7656 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові в розташовані нежитлові «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1»; право власності на які зареєстроване за ТОВ "Ескаль", за результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові від 25.02.2021.
Таким чином, як зазначає позивач, ТОВ "Ескаль" використовує земельну ділянку площею 2,7656 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові в розташовані нежитлові «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1» без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Враховуючи наведене, ТОВ "Ескаль" у період з 01.01.2020 по 31.03.2021 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Ескаль" коштів у розмірі орендної плати здійснено позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 2,7656 га по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) від 20.08.2020 № 5295 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Зазначені фактичні обставини стали підставою звернення Харківської міської ради до господарського суду із позовом до ТОВ "Ескаль" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 879 091,72 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові у період з 01.04.2020 по 31.03.2021 на підставі ст. 1212-1214 ЦК України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою площею площею 2,7656 га по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018), на якій, як стверджує позивач, розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать відповідачу.
Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18, від 12.06.2019 у справі № 922/902/18 наголошено, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладання правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об'єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові, та необхідність підтвердження площі займаної земельної ділянки належними доказами, якими є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Приписами статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
З приписів наведеної норми права вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, а об'єктом цивільних прав виступає з моменту державної реєстрації права.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2021 № 245851029 право власності на нежитлові будівлі по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові зареєстроване за ТОВ "Ескаль" наступним чином (а.с. 71- 93, т. 1):
- з 10.09.2007 нежитлова будівля «Ж-1» загальною площею 10060,2 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2007 № 1214;
- з 24.04.2008 нежитлові будівлі літ. «Г-1» площею 743,7 квм. м, літ. «Д-1» площею 528,9 кв.м, літ. «Е-3» площею 4440,0 кв. м. літ. «А-2» площею 538,9 кв.м, літ «В-1» площею 106,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 № 143;
- з 24.01.2008 нежитлові будівлі літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ « Ж-3-3», літ «И-1», літ. «К-1», літ. «М-1», літ. «П-1» загальною площею 4819,0 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2008 № 143;
- з 17.12.2014 нежитлові будівлі літ. «Х-1» загальною площею 551,0 кв.м, літ «Ц-1» загальною площею 531,9 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.2013 № 3005654;
- з 05.06.2009 нежитлова будівля літ. «Б-2» загальною площею 1651,7 кв.м на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009 № 533.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212-1214 ЦК України, посилається на те, що відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові на підставі договору оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.02.2021 № 245851029 право користування земельною ділянкою площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що була у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278, припинене 01.04.2020 на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.02.2020 № 73/20. Як стверджує позивач, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.
Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Відповідно до пункту 10 статті 24 «Про державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію.
Згідно із пунктом 116 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку (підпункт 11 пункту 24 - відомості про склад угідь), здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: 1) знищення об'єкта нерухомого майна; 2) поділу, об'єднання об'єктів нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна; 3) державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об'єкт незавершеного будівництва; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Виходячи з вищевикладеного, поділ земельної ділянки призводить до скасування її державної реєстрації, як об'єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.
У даному випадку, на дату подання позивачем позову, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га існує як об'єкт цивільних прав, її державна реєстрація, як об'єкта цивільного права, не скасована. На цій земельній ділянці знаходяться будівлі літ. «А-2». «Б-2», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-3», «Ж-1», «Ж1-3», Ж2-3», та літ. «П-1», літ. «М-1».
Згідно пункту 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Доказів щодо існування інших земельних ділянок, як об'єктів цивільних прав, які були створені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014, позивачем не надано.
Згідно вимог ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Позивачем не надано доказів про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.
Також, за Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 27.05.2021 № 258653171 (а.с.37, на зворотній сторінці, т. 1) земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 площею 3,2951 га по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові знаходилась у відповідача в користуванні на підставі договору оренди землі, серія і номер: б/н, виданий 04.10.2011, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель від 30.12.2011 № 631010004000278, акт приймання передачі від 05.01.2012 №11/12; додаткова угода до договору оренди землі від 28.10.2013; акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості, серія і номер : 957/10, виданий 30.12.2010 Управлінням Держкомзему у місті Харкові.
Як зазначалось вище, право користування земельною ділянкою площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що була у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278, припинене 01.04.2020 на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.02.2020 № 73/20.
Обставини справи свідчать про те, що згідно рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 26.02.2020 № 2018/20 (додаток 4) вирішено змінити ТОВ "Ескаль" вид використання земельної ділянки комунальної власності площею 2,7656 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) на «для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ. «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1» по вул. Лозівській, 3. Надано в оренду строком до 01.03.2032 земельну ділянку комунальної власності площею 2,7656 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель літ. «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1» по вул. Лозівській, 3 (а.с. 25,т.1).
Тобто, з даного рішення не можливо достеменно встановити, з якого часу земельна ділянка комунальної власності площею 2,7656 га (кадастровий номер 6310137200:02:023:0018) надається відповідачу в користування.
В той же час, згідно наданої позивачем Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно від 28.04.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 станом на дату звернення з даним позовом існує, право власності на неї зареєстровано 11.11.2013, площа земельної ділянки 3,2951 га, цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, додаткові відомості: для будівництва виробничо-складських приміщень з урахуванням зносу існуючих нежитлових будівель літ. «К-1», літ. «И-1» та обслуговування існуючих виробничих будівель літ. «А-2». «Б-2», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Е-3», «Ж-1», «Ж1-3», Ж2-3», та літ. «П-1», літ. «М-1».
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).
За інформацією ДПС у Харківській області, викладеній в листі від 07.08.2020 (а.с. 49-50, т. 1) ТОВ "Ескаль" значиться платником орендної плати, але за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 податок не нараховується та не сплачується.
Як зазначає відповідач, ТОВ "Ескаль" в установленому законом порядку та відповідно до умов раніше укладеного договору оренди землі на земельну ділянку площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що перебувала у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278, подавало до податкового органу декларації зі сплати на землю та сплачувало орендну плату за землю, в тому числі у 2020 році з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 (а.с. 94-98, т. 1), що також відповідач підтверджує наданими до матеріалів справи відповідними платіжними дорученнями (а.с. 99-106, т. 1).
Апелянт зазначає, що податкова декларація не є документом, який посвідчує факт сплати ТОВ "Ескаль" земельного податку у відповідних розмірах, а є документом-підставою для подальшої сплати декларантом земельного податку/орендної плати; матеріали справи не містять належного доказу - лист контролюючого органу ГУ ДПС у Харківській області із зазначенням конкретної сплати суми земельного податку, за конкретну земельну ділянку, із зазначенням особи, яка сплачує земельний податок, із зазначенням земельної ділянки, кадастрового номеру, площі та періоду. Апелянт вважає, що надані відповідачем платіжні доручення, які містять посилання на іншу земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002, не мають відношення до розгляду даної справи.
Однак, за інформацією ДПС у Харківській області, викладеній в листі від 07.08.2020 (а.с. 49, т. 1) при наявності у товариства права власності та/або користування декількома земельними ділянками, розташованими на окремій адміністративно-територіальній одиниці, нарахування податкового зобов'язання здійснюється загальною сумою і Головне управління ДПС у Харківській області не має можливості надати інформацію щодо податкового зобов'язання по оплаті за окрему земельну ділянку.
Отже, наведені обставини також свідчать про те, що ТОВ "Ескаль" як платник орендної плати подавало у 2020 році податкову звітність відповідно до умов раніше укладеного договору оренди землі на земельну ділянку площею 3,2951 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, що перебувала у користуванні ТОВ "Ескаль" згідно з договором оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000278, та сплачувало відповідний податок.
Позивач стверджує, що відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівській, 3 у м. Харкові яка виникла у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності від 25.02.2021, в якому вказується на реєстрацію за ТОВ "Ескаль" на праві власності нежитлових будівель за адресою: вул. Лозівська, 3, м.Харків; Акт обстеження земельних ділянок від 25.02.2021 та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2020.
Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 № НВ - 0005230352020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 сформована, її площа складає 2,7656 га. категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових виробничих будівель «А-2», літ. «Е-3», літ. «Ж-1», літ. «Ж1-3», літ. «Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1»; форма власності - комунальна власність; право власності Харківська міська рада. Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 06.08.2019 (а.с. 40, т. 1).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.05.2021, власниками об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3 також є наступні юридичні та фізичні особи: ТОВ «ІНДАСТРІ» (будівля загальною площею 917,9 кв.м., нежитлова будівля загальною площею 1553,1 кв.м.), ТОВ «ВАРІАНТ АГРО БУД» (будівля загальною площею 233,21 кв.м., будівля загальною площею 636,6 кв.м.), ОСОБА_1 (нежитлова будівля загальною площею 558,2 кв.м. та нежитлова будівля площею 713,4 кв.м.), ТОВ «Альтура» (нежитлові будівлі літ. А-2, Б-2, В-1 загальною площею 2297,5 кв.м.), ОСОБА_2 (нежитлова будівля площею 636,6 кв.м.). Також, згідно даної інформації за адресою вул. Лозівська, 3 у м. Харкові знаходяться й інші земельні ділянки, а саме з кадастровим номером 6310137200:02:023:0017, 6310137200:02:023:0016.
Надана позивачем до матеріалів справи копія технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014 свідчить про те, що ця земельна ділянка була поділена на 3 земельні ділянки: ділянка 1 - 2,7656 га, ділянка 2 - 0,4025 га, ділянка 3 - 0,1270 га, та про наявність інших землекористувачів (а.с.53-56, т. 1).
Отже, за адресою: м. Харків, вул. Лозівська,3 знаходяться також інші будівлі та споруди, що належать іншим власникам. Проте, з наявних у справі матеріалів не можливо достеменно встановити, що нежитлові будівлі літ. «А-2», «Е-3», «Ж-1», «Ж1-3», Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1», які є власністю відповідача, знаходяться чи знаходилися на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018, а не на інших земельних ділянках, створених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:023:0014.
Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2020 (а.с. 45, т. 1), на який посилається позивач, також не може вважатися доказом та не підтверджує обставин використання земельної ділянки із кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 саме ТОВ "Ескаль", оскільки у витягу вказується цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Даний витяг не підтверджує, що на цій земельній ділянці знаходяться нежитлові будівлі, власником яких є саме відповідач - ТОВ "Ескаль".
Суд також вважає безпідставним твердження позивача про встановлений позивачем факт використання відповідачем спірної земельної ділянки з посиланням на Акт обстеження земельних ділянок за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, 3 від 25.02.2021, складений головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю та Земельних відносин Харківської міської ради - Д.А. Федуновим (а.с. 47-48, т. 1). Даний акт обстеження не підтверджує знаходження на земельній ділянці із кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 усіх об'єктів нерухомого майна, власником яких є саме відповідач, оскільки вказаний акт складений в односторонньому порядку представником позивача з посиланням на те, що земельні ділянки огороджені, доступ обмежений.
При цьому, серед додатків до вказаного акту обстеження було вказано план-схему земельної ділянки на 1 арк. та фото на 1 арк.
Однак, даний акт не містить відомостей про те, яким чином головним спеціалістом сектору інспекційної робити встановлювались межі земельної ділянки на місцевості та визначався статус об'єктів за літерами «А-2», «Е-3», «Ж-1», «Ж1-3», Ж2-3», літ. «Ж3-3», літ. «П-1», літ. «Х-1», літ. «Ц-1», якщо земельні ділянки були огороджені, а доступ був обмежений.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучені до матеріалів позовної заяви фотографії не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні приписів статей 76-79 ГПК України, оскільки вони містять фото 2 будівель, в той час як в акті йдеться про 9 будівель. Також, з наданих до суду фотографій неможливо встановити, ким, де саме, в який час та в якому місці було зроблено фотографії, чи дійсно на них зображено земельну ділянку за кадастровим номером 6310137200:02:023:0018.
Крім того, подані позивачем паперові копії електронних доказів (фотографії) без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Вказані роздруківки фото фіксації не можуть вважатися належним та достатнім доказом фіксування подій, оскільки не містять необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо.
Отже, інформація, яка міститься в наданих позивачем фотографіях, у даному випадку не дозволяє суду достовірно встановити будь-які обставини, про які йдеться у позовній заяві, а також з'ясувати, чи належать такі обставини до обставин, що входять в предмет доказування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин користування відповідачем земельною ділянкою площею 2,7656 га з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові у спірний період, відносно якої позивачем здійснено нарахування безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу і на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2021 між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - (11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові, строком до 01.03.2032 року (а.с. 134-137, т. 1).
В оренду передається земельна ділянка площею 2,7656 га; нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 71977293 грн; розмір орендної плати на рік становить 3,6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно п. 41 договору земельна ділянка вважається переданою орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Обставини зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору оренди землі, зловживання своїми правами, у період з 01.04.2020 по 31.03.2021, судами не встановлено та матеріали справи не містять. При цьому, договір оренди земельної ділянки був підписаний міською радою без будь-яких зауважень наявності заборгованості щодо орендної плати за користування земельною ділянкою.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Крім того, щодо розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки 6310137200:02:023:0018 по вул. Лозівська, 3 у м. Харкові у період з 01.04.2020 по 31.03.2021, колегія суддів також звертає увагу, що позивачем застосовано ставку річної плати у розмірі 4%, тоді як умовами договору оренди земельної ділянки від 31.03.2021 розмір орендної плати на рік становить 3,6% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, в свою чергу свідчить про необґрунтованість наданого позивачем розрахунку, і також унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги як такі, що спростовані викладеними вище висновками судів та не спростовують правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 273, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 у справі №922/1854/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.07.2021 у справі №922/1854/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2021.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Л.Ф. Чернота