ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 жовтня 2021 року Справа № 903/261/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сміхура В.Р. - адвокат, представник за ордером серії ВС №1094786 від 01.09.2021р.
від відповідача: Нечипорук І.С. - адвокат, представник за ордером серії АС№1026752
від 04.10.2021р.
Матвіїв В.М. - адвокат, представник за ордером серії АС №1026648
від 01.10.2021р.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"
на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 03.08.21р. суддею Войціховським В.А. о 12:22 год. у м.Луцьку, повний текст складено 09.08.21р.
у справі № 903/261/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод"
про стягнення 2 486 256,09 грн. штрафних санкцій
Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. по справі №903/261/21 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод", про стягнення 2 486 256,09грн. штрафних санкцій - відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" 50000,00грн. витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги.
Не погоджуючись з постановленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити повністю. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- стверджує, що відмовляючи у позовних вимогах у повному об'ємі суд прийняв рішення, яке повністю суперечить умовам договору №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року від 30.01.2019р., (договір) не відповідає фактичним правовідносинам які склалися між сторонами договору на момент розгляду судом справи по суті, а також суперечить нормам чинного законодавства;
- вказує, що суд прийшов до висновку про можливість застосування позивачем штрафу у випадку наявності настання виключної обставини, а саме наявності факту поставки цукрових буряків іншим особам, а не ТОВ "Радехівський цукор";
- вважає, що якщо ознайомитися із змістом договору, а саме, п.1.2, то є очевидним, що досягнення сторонами мети договору може статися виключно через належне та взаємне виконання сторонами покладених на них обов'язків та, відповідно, забезпечення в такий спосіб реалізації права кожної із сторін договору на отримання прибутку. Відповідач, уклавши договір з позивачем, зобов'язався, в тому числі (п.1.1 договору) передати позивачу цукрові буряки згідно Графіка готовності (п.2.3.2) в кількості, яка погоджена сторонами на момент підписання договору - 7150тонн, з погодженим сторонами чітким відхиленням від взятої за основу кількості (7 150т) - 10% в сторону зменшення, або 10% в сторону збільшення. З цих підстав, кількість 7 150 тонн цукрових буряків, взята сторонами для розрахунків за основу, з означенням в Графіку готовності (п.2.3.2.) як орієнтовну кількість (в межах норми -10%). Суд встановив і це чітко вказав у рішенні, що відповідач виконав власні обов'язки щодо передачі цукрових буряків на цукровий завод позивача - частково, тобто, не виконав своїх обов'язків у повному об'ємі, з цього слідує, що Відповідач порушив власні зобов'язання за договором. Позивач долучив до матеріалів позовної заяви, а суд прийняв, письмові докази, в тому числі, копію Акту виконаних робіт №Р00000659 та прийому-передачі сировини від 26.09.2019р., де чітко встановлена загальна кількість цукрових буряків яку передав відповідач на давальницьких умовах на переробку позивачу - 2 156.613т., із погоджених сторонами у договорі для передачі на переробку 7 150 тонн.. Цей факт відповідач належними доказами не спростував;
- вказує, що серед письмових доказів, у матеріалах справа, є :"3віт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" (форма №37-сг) за серпень-жовтень, "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства"(форма №21-заг) за серпень-листопад 2019 року, "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" (форма №29-сг) за 2019 рік та "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року". Вважає, що вказані письмові докази доводять те, що відповідач мав можливість передати позивачу домовлені 7 150 тонн цукрових буряків, але в односторонньому порядку, без будь якого попереднього повідомлення позивача , відмовився передавати на переробку цукрові буряки саме позивачу, в порушення взятих на себе зобов'язань перед позивачем за договором;
- зазначає, що протиправна та недобросовісна поведінка відповідача через відмову передати на переробку саме позивачу погоджені з ним усі 7 150 тонн цукрових буряків, є абсолютною підставою для відповідача, виконати взяте на себе зобов'язання - сплатити у 10 (десятинний) термін з моменту завершення виробничого сезону у замовника 20% вартості цукрових буряків недопоставлених згідно з договором, тобто виконати фактично взяте на себе відповідачем за договором грошове зобов'язання;
- також зауважує, що сторони конкретно домовилися у договорі, що формула визначення вартості 1 тони цукрових буряків, які будуть передаватися згідно інструкції 2 (на давальницьких умовах) використовується як для цукрових буряків які купляються та оплачуються на умовах після оплати. Все більш чим чітко і зрозуміло. Розрахована позивачем вартість не переданих цукрових буряків в кількості 4 993,387 т становить 5 284 002,12грн.. Відповідно до п.3.2.2 договору вартість 1 тони цукрових буряків розраховується виходячи із ринкової вартості 74 кг цукру, але не менше базисної цукристості;
- вважає, що з цих підстав, висновок суду про те, що позивачем не визначено ціну 1 тони цукрового буряка урожаю 2019 року, який передавався або мав передаватися на давальницьких умовах для позивача, є таким, що суперечить умовам договору та фактичним обставинам, а тому є протиправним;
- покликається на те, що суд у рішенні встановив те, що ТОВ "Прогрес" виконало свої зобов'язання щодо передачі позивачу цукрових буряків частково. Стверджує, що з цих підстав, висновок суду про те, що також при оцінці вимоги про стягнення з відповідача нарахованої суми пені суд зазначає, що позивачем не доведено наявності визначених у договорі №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. підстав для її застосування. Позивачем не надано належних і допустимих доказів в підтвердження того, що відповідач допустив порушення визначених договором зобов'язань є суперечливим за своїм змістом, безпідставним, таким, що не ґрунтується на умовах договору, а тому є повністю протиправним;
- зазначає, що сторони у договорі чітко домовилися про строки, порядок, та умови передачі на переробку позивачу 7 150 тон цукрових буряків. Для донесення до відповідача інформації про календарні дати відвантаження цукрових буряків відповідно до Графіка готовності, позивач на власному офіційному веб-сайті у розділі сайту "Сторінка фермера" розмістив електронний файл (не електронний документ) - Графік відвантаження, який містить інформацію з визначеними календарними датами відвантаження та визначеною кількістю цукрових буряків у день відвантаження. Сторони домовилися про чіткий порядок щодо погодження/не погодження Графіка відвантаження: надання відповідачем письмових заперечень протягом 3 робочих днів після його опублікування замовником на Сторінці фермера. Не надання таких письмових заперечень відповідачем у погоджений сторонами строк - вважається згодою із запропонованими позивачем календарними датами відвантаження цукрових буряків та їх кількістю. Так сторони домовилися у договорі;
- вказує, що про інший спосіб донесення інформації позивачем до відповідача, а ніж через Сторінку фермера на власному веб-сайті позивача відповідно до договору та порядок погодження/не погодження відповідачем зі змістом такої інформації сторони не домовлялися, в тому числі, через обмін електронними документами та порядком їх погодження відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", як зазначає суд;
- стверджує, що відповідач ознайомився із Графіком відвантаження, погодився з ним, оскільки не надав письмового заперечення про таку незгоду позивачу, і як наслідок такої згоди із Графіком відвантаження, здійснив комплекс технологічних заходів із підготовки до відвантаження цукрових буряків на подані позивачем транспортні засоби 18.09.2019р. - перший день відвантаження цукрових буряків відповідно до Графіка відвантаження, а також підготовив та забезпечив подальше відвантаження цукрових буряків на подані позивачем транспортні засоби відповідно до Графіка відвантаження - 19.09.2019р., 20.09.2019р., 21.09.2019р., 22.09.2019р.. Докази відвантаження та транспортування цукрових буряків 18-22.09.2019р. надані Позивачем разом із позовною заявою, а також надано для ознайомлення судові скріншот Графіка відвантаження із веб-сайту позивача;
- зауважує, що разом з тим, відповідач припинив відвантаження цукрових буряків після 22.09.2019р. (доказ - Акт від 23.092019р. - копія долучена до позовної заяви), а в подальшому відмовився в односторонньому порядку передати погоджену сторонами кількість цукрових буряків на переробку позивачу у погоджений сторонами строк - до 25.09.2019р. (як це передбачено Графіком відвантаження), чим грубо порушив власні зобов'язання за договором;
- вважає, таким чином, висновок суду про те, що договір №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. передбачає обіг електронних документів. Ці умови суд оцінює з урахуванням спеціальних норм, які регулюють особливості такого документообороту. .... позивачем не дотримано цих вимог закону, хоча ініціатива про застосування електронного обігу документів виходила саме від нього, як від сторони, яка розробила проект і умови договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., є безпідставним, суперечить умовам договору, а тому - протиправним. Суд абсолютно безпідставно та всупереч умовам договору застосував до спірних правовідносин матеріальні норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг";
- також додає те, що відповідач не виконав (відмовився в односторонньому порядку виконати) власні зобов'язання за договором щодо передачі на переробку на давальницьких умовах цукрових буряків в кількості 4 993.387 тонн вартістю 5 284 002,12грн. та у визначені строки - до 25.09.2019р.. Наступний день після 25.09.2019р. - 26.09.2019р. є початком відліку строку нарахування пені відповідно до п.5.2 договору;
- вказує на те, що позивач надав письмові докази щодо дати завершення виробничого сезону разом із позовною заявою, з цих підстав позивач відповідно до умов договору та Закону правомірно скористався правом нарахувати відповідачу штрафні санкції та звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення таких штрафних санкцій.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №903/261/21/5585/21 від 06.09.2021р. матеріали справи №903/261/21 витребувано з Господарського суду Волинської області.
10.09.2021р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/261/21.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2021р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази, зокрема, доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватному акціонерному товариству "Гнідавський цукровий завод".
17.09.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2021р. про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" надійшло клопотання з додатками, зокрема, доказами направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватному акціонерному товариству "Гнідавський цукровий завод".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2021р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" на рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 та призначено справу №903/261/21 до розгляду на 05.10.2021р. об 14:30год..
01.10.2021р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" надійшов письмовий відзив від 01.10.2021р. на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 05.10.2021р. оголошувалась перерва до 19.10.2021р. об 14:30год., про що свідчить ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2021р..
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, третя особа наданим йому процесуальним правом не скористалася та в судове засідання 19.10.2021р. не з'явилася, своїх повноважних представників не направила.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності третьої особи.
Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.
Представники відповідача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просять суд рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Також, в судовому засіданні 19.10.2021р. представником відповідача додано до матеріалів справи тези виступу в судових дебатах.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 30.012019р. між ТОВ "Прогрес" (товаровиробник) та ТОВ "Радехівський цукор" (замовник) було укладено договір №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року (далі - договір), згідно п.1.1 якого, предметом договору купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року є зобов'язання сторін щодо вирощування, складування, зберігання, передачі-приймання, перевезення цукрових буряків урожаю 2019 року, які будуть придбані на умовах купівлі-продажу з метою їх переробки замовником та/або перероблені замовником на давальницьких умовах, і проведення сторонами взаєморозрахунків за результатами таких операцій.
Підпунктами 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.7 п.2.1 договору сторонами визначено і погоджено, що товаровиробник зобов'язаний:
- виростити цукрові буряки в кількості приблизно 7 150 тон, викопати їх, складувати у кагати і зберігати;
- дотримуватись Графіка готовності та Графіка відвантаження;
- після визначення замовником кількісних і якісних показників цукрових буряків домовитися з ним про умови їх передачі, що засвідчується у відповідному акті.
Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.2 та 2.2.5 п.2.2 договору, замовник зобов'язувався:
- скласти та погодити з товаровиробником Графік відвантаження;
- прийняти у місці складування завантажені товаровиробником цукрові буряки;
- провести з товаровиробником розрахунки згідно умов цього договору.
Згідно п.5.2 договору, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день протермінування.
У відповідності до п.5.6 договору, у разі поставки цукрових буряків іншим особам, ніж визначені в договорі, товаровиробник сплачує замовнику у десятиденний термін з моменту завершення виробничого сезону у замовника 20% вартості цукрових буряків недопоставлених згідно з договором, та не пізніше 30 днів з моменту закінчення виробничого сезону переробки цукрових буряків повністю виплачує замовнику вартість матеріальних та фінансових ресурсів, наданих замовником на умовах цього договору
Пунктом 7.1 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.09.2020р., а в частині виконання сторонами власних зобов'язань, до моменту повного їх виконання. Таким чином, слід вважати, що договір №25ЦБ/19 від 30.01.2019 укладений сторонами саме 17.03.2019р. з моменту його погодження та підписання електронним цифровим підписом директора ТОВ "Прогрес"
Вказаний договір підписаний сторонами в електронному вигляді з накладенням на нього 27.02.2019р. електронного цифрового підпису генерального директора ТОВ "Радехівський цукор" Сікорського В.П. та печатки даного товариства. Зі сторони ТОВ "Прогрес" договір №25ЦБ/19 був підписаний 17.03.2019р. електронним цифровим підписом директора Вітрука А.О..
Також, сторонами договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. було погоджено Графік готовності та визначено при цьому, що строк готовності цукрових буряків до відвантаження встановлюється з 01 по 30 вересня 2019 року (п.2.3.2 договору).
Графік відвантаження цукрових буряків у договорі не визначений. Однак, відповідно умов договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., графіком відвантаження є докладний розклад за календарними датами виконання сторонами взаємних договірних зобов'язань щодо відвантаження погодженої кількості цукрових буряків на с/г угіддях товаровиробника з метою їх перевезення до цукрового заводу замовника. Графік відвантаження вважається Сторонами погодженим, за обставин, коли від товаровиробника до замовника не надійшло письмових заперечень протягом 3 робочих днів після його опублікування замовником на Сторінці фермера.
Відповідно до умов договору №25ЦБ/19, сторінка фермера - це розроблена замовником на його офіційному веб-сайті (http://diamantsugar.com.ua) для товаровиробника електронна сторінка (скринька), яка призначена для обміну інформацією, повідомленнями, інструкціями, файлами, листами та іншими документами, що стосуються виконання Сторонами умов цього Договору.
У матеріалах справи міститься роздруківка Графіка відвантаження цукрових буряків з сайту http://diamantsugar.com.ua.
Відповідно до наказу №216 від 06.12.2019р., виробничий сезон у ТОВ "Радехівський цукор" завершився 07.12.2019р..
Згідно матеріалів справи, на виконання умов договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., ТОВ "Прогрес" у період з 18 по 22 вересня 2019 року передало ТОВ "Радехівський цукор" 2 156,613 тон цукрового буряка, що підтверджується товаро-транспортними накладними та актом виконаних робіт №Р00000659 та прийому передачі сировини й готової продукції за період 01.09.2019р. - 26.09.2019р..
Отже, ТОВ "Прогрес" не передало ТОВ "Радехівський цукор" цукровий буряк у кількості 4993,387тон. На думку позивача, цукровий буряк у визначеній кількості був поставлений ТОВ "Прогрес" на адресу ПАТ "Гнідавський цукровий завод".
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення 2 486 256,09грн., в тому числі 1 056 800,42грн. штрафу в розмірі 20% вартості недопоставлених цукрових буряків, нарахованого на підставі п.5.6 укладеного між сторонами договору №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року від 30.01.2019р., а також 1 429 455,67грн. пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з поставки цукрового буряка на підставі п.5.2 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р.. Також, позивачем засвідчувалось на понесенні витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в розмірі 37 293,84грн., а також на майбутніх витратах на оплату за надану професійну правничу допомогу в розмірі 12 500,00грн..
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.04.2021р. було відкрито провадження у справі №903/261/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.04.2021р.. Також, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод", витребувано у ТОВ "Прогрес" належним чином посвідчений договір №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року від 30.01.2019р., засвідчені копії поданих ТОВ "Прогрес" в органи статистики: "Звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг" за період серпень - грудень 2019 року, "Звіту про реалізацію продукції сільського господарства форма № 21-заг" за період серпень - грудень 2019 року, "Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року" (форма № 4-сг), витребувано у Головного управління статистики у Волинській області засвідчені копії поданих ТОВ "Прогрес" в органи статистики: "Звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг" за період серпень - грудень 2019 року, "Звіту про реалізацію продукції сільського господарства форма № 21-заг" за період серпень - грудень 2019 року, "Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року" (форма № 4-сг), зобов'язано позивача надіслати на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання, запропоновано учасникам судового процесу вчинити передбачені процесуальним законом дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.
15.04.2021р. до Господарського суду Волинської області від позивача надійшло клопотання від 14.04.2021р. про приєднання до матеріалів справи поштових документів в підтвердження надіслання на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
22.04.2021р. до Господарського суду Волинської області від Головного управління статистики у Волинській області із супровідним листом від 21.04.2021р. №06-10/98-21, на виконання вимог ухвали від 09.04.2021р., надійшли копії запитуваних судом матеріалів (звіт за формою №4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року" ТОВ "Прогрес", звіти за формою №21-заг (місячна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" за січень-серпень 2019р., січень-вересень 2019р., січень-жовтень 2019р., січень-листопад 2019р. ТОВ "Прогрес", звіти за формою №37-сг (місячна) "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" на 01 серпня 2019 року, на 01 вересня 2019 року, 01 жовтня 2019 року, 01 листопада 2019 року ТОВ "Прогрес").
28.04.2021р. до Господарського суду Волинської області за підписом представника відповідача, адвоката Матвіїва В.М., надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у справі у зв'язку з неможливістю його особистої явки в судове засідання, що пов'язувалось з участю адвоката в судовому засіданні при розгляді іншої справи.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.04.2021р. розгляд справи в підготовчому судовому засіданні було відкладено на 24.05.2021р..
05.05.2021р. до Господарського суду Волинської області надійшов відзив ТОВ "Прогрес" від 30.04.2021р. на позовну заяву, у котрому, зокрема, відповідач засвідчує на незгоді з усіма обставинами, які наведені позивачем в якості обґрунтування позовних вимог.
У підготовчому засіданні, яке відбулось за участі представників позивача та відповідача 24.05.2021р., судом було постановлено ухвалу (відображено в протоколі судового засідання) про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів до 08.07.2021р. та відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на 17.06.2021р..
17.06.2021р. в підготовчому судовому засіданні, яке відбулось за участі представників позивача та відповідача, представником ТОВ "Прогрес" було подано до суду та підтримано заяву від 17.06.2021р. про продовження (встановлення додаткового) процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. Дана заява мотивована тим, що підставою подання ТОВ "Прогрес" до суду короткого відзиву було намагання відповідача врегулювати спір в позасудовому порядку. Зважаючи на це, відповідач по справі не вбачав за можливе та доцільне розкривати свої правові аргументи на стадії переговорів і врегулювання. Однак, позасудового врегулювання спору між сторонами досягнути не вдалося. Тому, для забезпечення повного, всебічного та обґрунтованого розгляду справи, ТОВ "Прогрес" просило суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та встановити додатковий процесуальний строк для подання розширеного (аргументованого) відзиву на позовну заяву ТОВ "Радехівський цукор". До матеріалів заяви відповідачем було долучено відповідні документи в підтвердження проведення між сторонами заходів позасудового врегулювання спору.
В засіданні суду представником ТОВ "Радехівський цукор" (адвокат Стецюк Ю.О.) факт проведення між сторонами переговорів щодо можливого врегулювання спору та підписання мирової угоди було підтверджено.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.06.2021р. (відображено в протоколі судового засідання) судом заяву ТОВ "Прогрес" було задоволено та надано (встановлено) відповідачу строк до 23.06.2021р. включно для подання розширеного (аргументованого) відзиву на позовну заяву, визначено для позивача строк з 24 до 29.06.2021р. включно для подання відповіді на відзив відповідача, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 01.07.2021р..
Крім того, у підготовчому судовому засіданні 17.06.2021р. представник ТОВ "Радехівський цукор" звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів від ПрАТ "Гнідавський цукровий завод". За результатами вивчення змісту наявних у справі адвокатських запитів, поданих в інтересах позивача з метою одержання відомостей, заслуховування думки представників сторін, протокольною ухвалою від 17.06.2021р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" за його безпідставністю, однак, повторно запропоновано при цьому третій особі надати суду письмові пояснення на позовну заяву з документами у висвітлення правової позиції товариства.
22.06.2021р. до Господарського суду Волинської області було зареєстровано розширений (аргументований) відзив ТОВ "Прогрес" на позовну заяву з обґрунтовуючими матеріалами та доказами його направлення на адресу позивача та третьої особи.
Також, заперечуючи стосовно пред'явлених ТОВ "Радехівський цукор" позовних вимог відповідач засвідчує на тому, що керівник ТОВ "Прогрес" не був уповноважений на підписання договору №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року від 30.01.2019р.. Крім того, позивачем не доведено наявності передбачених договором №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. умов, які б дозволяли здійснювати нарахування штрафних санкцій. У договорі №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. не визначено строків нарахування штрафних санкцій та строку позовної давності стягнення штрафних санкцій. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за межами строку позовної давності та з порушенням строку нарахування пені. Крім того, наведений у позові розрахунок вартості цукрового буряка є необґрунтованим і базується на припущеннях.
Крім того, поруч з цим пунктом 1 прохальної частини відзиву ТОВ "Прогрес" заявило клопотання про застосування до позовних вимог ТОВ "Радехівський цукор" спеціального строку позовної давності, згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.258 та ч.3 ст.267 ЦК України.
02.07.2021р. до Господарського суду Волинської області від ТОВ "Радехівський цукор" надійшла відповідь товариства №400 від 29.06.2021р. на відзив відповідача на позовну заяву. Зокрема, позивач з розширеним (аргументованим) відзивом відповідача не погодився, заперечуючи останній зазначив, що шляхом часткової поставки цукрового буряка на виконання умов укладеного між сторонами договору №25ЦБ/19 ТОВ "Прогрес" повністю схвалило правочин, вчинений його представником - директором Вітруком В.А., а саме схвалило факт укладення зазначеного договору.
Також, ТОВ "Радехівський цукор" у відповіді на відзив зазначає, що договір №25ЦБ/19 не є договором купівлі-продажу (поставки), а виступає договором на переробку цукрових буряків на давальницьких умовах. Предметом спірного договору не є поставка (купівля-продаж) цукрового буряка понад 5 000 000,00грн., тому, на думку позивача, керівник ТОВ "Прогрес" Вітрук В.А. був наділений повноваженнями на укладення угоди.
В подальшому, у підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 01.07.2021р. за участі представників ТОВ "Радехівський цукор" та ТОВ "Прогрес", господарським судом було з'ясовано, що на дату проведення засідання, відповідач не отримав відповідь ТОВ "Радехівський цукор" на поданий ТОВ "Прогрес" відзив.
Протокольною ухвалою від 01.07.2021р. в засіданні Господарського суду Волинської області було оголошено перерву до 07.07.2021р. та встановлено для відповідача строк до 06.07.2021р. для подання письмових пояснень (заперечень) на відповідь позивача на відзив на позовну заяву.
05.07.2021р. до Господарського суду Волинської області надійшло заперечення ТОВ "Прогрес" від 05.07.2021р. на відповідь позивача на відзив з поштовими документами в підтвердження направлення заперечень на адресу позивача та третьої особи. Зокрема, у запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначив, що у відповіді на відзив ТОВ "Радехівський цукор" наведено заперечення лише на один аргумент відзиву, який стосується відсутності повноважень у керівника ТОВ "Прогрес" на підписання договору №25 ЦБ/19 від 30.01.2019р.. Інші заперечення відповідача, які наведені у відзиві, позивачем не спростовані. Тому, до застосування підлягають положення ч.4 ст.165 та ч.3 ст.166 ГПК України. У відповіді на відзив позивач спростовує власні розрахунки ціни позову та підтверджує заперечення відповідача щодо неправильного застосування ТОВ "Радехівський цукор" способу та порядку формування ціни цукрового буряка.
05.07.2021р. до Господарського суду Волинської області від ТОВ "Прогрес" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі. Відповідну заяву ТОВ "Прогрес" аргументувало відкриттям Господарським судом Львівської області 02.07.2021р. провадження по справі №914/1914/21 за позовом ТОВ "Прогрес" до ТОВ "Радехівський цукор" про визнання недійсними окремих положень договору №24ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року.
Надалі, за наслідками проведеного 07.07.2021р. підготовчого судового засідання, як це відображено у протоколі судового засідання, своїми ухвалами Господарський суду Волинської області відмовив ТОВ "Прогрес" в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, вирішив питання стосовно закриття підготовчого провадження у справі та судовий розгляд справи по суті призначив на 19.07.2021р..
Присутній в судовому засіданні Господарського суду Волинської області 19.07.2021р. представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримував, просив суд задовольнити останні, зокрема, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Також, посилаючись на обставини, викладені у відзивах на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив на позов, присутній в засіданні суду Господарського суду Волинської області 19.07.2021р. під час розгляду справи по суті представник відповідача позов заперечував.
Водночас представником відповідача було заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в підтвердження понесення ТОВ "Прогрес" витрат по оплаті професійної правничої допомоги. Відповідні клопотання адвоката та докази (договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва, укладений між ТОВ "Прогрес" та адвокатом Матвіївим В.М. 27.04.2021р., розрахункову квитанцію на суму розрахунку 50000,00грн. від 22.06.2021р., акт приймання-передачі наданих послуг від 08.07.2021р.) судом було долучено до матеріалів справи.
Крім того, 19.07.2021р. Господарським судом Волинської області, за клопотанням представника ТОВ "Радехівський цукор", було надано можливість адвокату Стецюку Ю.О. ознайомитись із матеріалами справи.
За наслідками проведеного 19.07.2021р. судового засідання, на стадії початку судових дебатів, в засіданні суду було оголошено перерву до 03.08.2021р..
03.08.2021р. в засідання Господарського суду Волинської області з'явились представники позивача та відповідача, третя особа правом на участь в судовому засіданні не скористалась, свого представника до суду не направила.
До початку проведення судових дебатів у справі, 03.08.2021р. до Господарського суду Волинської області звернувся представник ТОВ "Прогрес" (адвокат Матвіїв В.М.) із клопотанням від 03.08.2021р. про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів, зокрема, адвокатського запиту від 23.06.2021р., поштових документів про його направлення ТОВ "Радехівський цукор", відповіді товариства-відповідача від 23.07.2021р. на відповідний запит із поштовими документами про його адресування адвокату товариства-відповідача.
За наслідками розгляду відповідного клопотання, заслуховування заперечувальної позиції з цього приводу представника позивача, Господарським судом Волинської області було постановлено ухвалу (відображена в протоколі судового засідання) про його задоволення та долучення до матеріалів справи відповідних документів.
Водночас суд виходив з тих обставин, що відповідний адвокатський запит адвокатом Матвіївим В.М. було підготовлено 23.06.2021р., направлено на адресу позивача 23.06.2021р., отримано позивачем ще на стадії підготовчого провадження у даній справі, а відповідні відповідь ТОВ "Радехівський цукор" за №438 на запит адвоката було підготовлено 23.07.2021р., направлено адвокату Матвіїву В.М. поштовим зв'язком 23.07.2021р., отримано адвокатом 27.07.2021р. вже на стадії судового розгляду справи по суті.
У зв'язку з викладеною обставиною, постановленою Господарським судом Волинської області протокольною ухвалою від 03.08.2021р., було вирішено в цьому ж судовому засіданні дослідити додаткові обставини справи та документи, заслухано у зв'язку з цим позиції представників сторони позивача та відповідача та, в подальшому, здійснено перехід до стадії судових дебатів.
Присутній в судовому засіданні Господарського суду Волинської області 03.08.2021р. представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Також звернувся до суду із клопотанням про вирішення питання про здійснення розподілу понесених ТОВ "Радехівський цукор" витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги адвокатом в порядку та строки, визначені ч.8 ст.129 ГПК України. Подано представником позивача в засіданні суду було також і клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, понесених ТОВ "Прогрес" із засвідченням при цьому на неспівмірності витрат відповідача на суму 50 000,00грн. із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, невідповідності таких витрат критерію реальності та розумності їх розміру.
Присутній в засіданні Господарського суду Волинської області представник відповідача позов заперечив, посилаючись на його необґрунтованість та непідтвердженість вимог відповідними належними та допустимими доказами, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та відшкодувати ТОВ "Прогрес" за рахунок товариства-позивача понесені витрати по оплаті наданої професійної правничої допомоги в розмірі 50 000,00грн..
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. по справі №903/261/21 у позові відмовлено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №.№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2019р. між ТОВ "Прогрес" (товаровиробник) та ТОВ "Радехівський цукор" (замовник) було укладено договір №25 ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року, згідно предмету якого є зобов'язання сторін щодо вирощування, складування, зберігання, передачі-приймання, перевезення цукрових буряків урожаю 2019 року, які будуть придбані на умовах купівлі-продажу з метою їх переробки замовником та/або перероблені замовником на давальницьких умовах, і проведення сторонами взаєморозрахунків за результатами таких операцій (п.1.1 угоди).
Відповідно до підпунктів 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.7 п.2.1 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. сторонами визначено і погоджено, що товаровиробник зобов'язаний:
- виростити цукрові буряки в кількості приблизно 7 150 тон, викопати їх, складувати у кагати і зберігати;
- дотримуватись Графіка готовності та Графіка відвантаження;
- після визначення замовником кількісних і якісних показників цукрових буряків домовитися з ним про умови їх передачі, що засвідчується у відповідному акті.
Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.2 та 2.2.5 п.2.2 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., замовник зобов'язувався:
- скласти та погодити з товаровиробником Графік відвантаження;
- прийняти у місці складування завантажені товаровиробником цукрові буряки;
- провести з товаровиробником розрахунки згідно умов цього договору.
Сторонами договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. також було погоджено Графік готовності та визначено при цьому, що строк готовності цукрових буряків до відвантаження встановлюється з 01 по 30 вересня 2019 року (п.2.3.2 угоди).
Графік відвантаження цукрових буряків у договорі не визначений.
Однак, відповідно умов договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., графіком відвантаження є докладний розклад за календарними датами виконання сторонами взаємних договірних зобов'язань щодо відвантаження погодженої кількості цукрових буряків на с/г угіддях товаровиробника з метою їх перевезення до цукрового заводу замовника. Графік відвантаження вважається Сторонами погодженим, за обставин, коли від товаровиробника до замовника не надійшло письмових заперечень протягом 3 робочих днів після його опублікування замовником на Сторінці фермера.
Відповідно до умов договору №25ЦБ/19, сторінка фермера - це розроблена замовником на його офіційному веб-сайті (http://diamantsugar.com.ua) для товаровиробника електронна сторінка (скринька), яка призначена для обміну інформацією, повідомленнями, інструкціями, файлами, листами та іншими документами, що стосуються виконання Сторонами умов цього Договору.
У матеріалах справи міститься роздруківка Графіка відвантаження цукрових буряків з сайту http://diamantsugar.com.ua.
Згідно наказу №216 від 06.12.2019р., виробничий сезон у ТОВ "Радехівський цукор" завершився 07 грудня 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, на виконання умов договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., ТОВ "Прогрес" у період з 18 по 22 вересня 2019 року передало ТОВ "Радехівський цукор" 2 156,613 тон цукрового буряка, про що свідчать товаро-транспортні накладні та акт виконаних робіт №Р00000659 та прийому передачі сировини й готової продукції за період 01.09.2019р.-26.09.2019р., що не заперечується сторонами
Отже, ТОВ "Прогрес" не передало ТОВ "Радехівський цукор" цукровий буряк у кількості 4993,387 тон.
Посилаючись на неналежне виконання умов договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., позивач здійснив нарахування відповідачу пені та штрафу на підставі пунктів 5.2 і 5.6 договору (п.5.2 за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день протермінування. п.5.6 у разі поставки цукрових буряків іншим особам, ніж визначені в договорі, товаровиробник сплачує замовнику у десятиденний термін з моменту завершення виробничого сезону у замовника 20% вартості цукрових буряків недопоставлених згідно з договором, та не пізніше 30 днів з моменту закінчення виробничого сезону переробки цукрових буряків повністю виплачує замовнику вартість матеріальних та фінансових ресурсів, наданих замовником на умовах цього договору).
Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.ч.1, 4 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання на підставі договору №25ЦБ/19 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року.
За результатами дослідження положень та умов укладеного між сторонами договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., судом встановлено, що його положення містять умови про можливість та право сторони на нарахування іншій винній стороні штрафних санкцій.
Зокрема, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день протермінування (п.5.2 договору), а також у разі поставки цукрових буряків іншим особам, ніж визначені в договорі, товаровиробник сплачує замовнику у 10 (десятиденний) термін з моменту завершення виробничого сезону у замовника 20% вартості цукрових буряків недопоставлених згідно з договором, та не пізніше 30 днів з моменту закінчення виробничого сезону переробки цукрових буряків повністю виплачує замовнику вартість матеріальних та фінансових ресурсів, наданих замовником на умовах цього договору (п.5.6 договору).
З огляду на викладене слід дійти висновку, що відповідач уклавши договір з позивачем, зобов'язався, в тому числі (п.1.1 договору) передати позивачу цукрові буряки згідно Графіка готовності (п.2.3.2) в кількості, яка погоджена сторонами на момент підписання договору, а саме - 7 150 тонн, з погодженим сторонами чітким відхиленням від взятої за основу кількості (7 150 т) - 10% в сторону зменшення, або 10% в сторону збільшення.
Тобто, кількість 7 150 тонн цукрових буряків, взята сторонами для розрахунків за основу, з означенням в Графіку готовності (п.2.3.2.) як "орієнтовну кількість" в межах норми +/- 10%.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Прогрес" виконало свої зобов'язання щодо передачі позивачу цукрових буряків частково, тобто не виконало своїх обов'язків у повному об'ємі, чим порушило власні зобов'яння за договором.
Як вже зазначалось вище, матеріали справи містять Акту виконаних робіт №Р00000659 та прийому-передачі сировини від 26.09.2019р., де чітко встановлена загальна кількість цукрових буряків, яку передав відповідач на давальницьких умовах на переробку позивачу - 2 156.613т., із погоджених сторонами у договорі для передачі на переробку 7 150 тонн.
Вказане вище відповідачем не спростовано.
Досліджені судом письмові докази по справі, в тому числі: "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" (форма №37-сг) за серпень-жовтень, "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства" (форма №21-заг) за серпень-листопад 2019 року, "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду" (форма №29-сг) за 2019 рік та "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року" свідчать, що відповідач мав можливість передати позивачу узгоджену кількість - 7 150 тонн цукрових буряків, однак в односторонньому порядку, без будь-якого повідомлення позивача в порушення взятих на себе зобов'янь перед ним за договором, не передав на переробку цукрові буряки позивачу.
Отже, враховуючи вище викладене та зібрані по справі відповідні письмові докази, вбачається, що цукрові буряки в кількості 4 993.387 тонн із погодженої сторонами у договорі загальної кількості 7 150 тонн не передані позивачу, що в свою чергу свідчить про передачу їх іншій/им третій/ім особі/ами, які/а не є стороною договору.
Слід також звернути увагу на те, що сторони у договорі не передбачали жодним чином відкладальної умови про те, що позивач отримує право вимагати від відповідача виконання п.5.6 договору виключно за обставини доведення позивачем (замовником) факту передачі відповідачем цукрових буряків конкретній особі (особам).
Судом також досліджено погоджені сторонами умови визначення ціни 1 тони цукрових буряків, які визначені в п. 3.2 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. та встановлено, що, зокрема:
- при попередній оплаті - 825,00грн. з ПДВ за 1тонну цукрових буряків (підпункт 2.3.1);
- при оплаті вартості цукрових буряків після їх приймання від товаровиробника - за ціною, яка повинна бути еквівалентною ринковій (договірній) вартості 74 кг цукру, але не менше Базисної ціни цукру (підпункт 3.2.2).
Господарський суд приймає до уваги, що положення п.3.5 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. передбачають зобов'язання замовника здійснити розрахунок за цукрові буряки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товаровиробника на умовах як передоплати так і післяплати.
Окрім того, ТОВ "Радехівський цукор" для розрахунку позовних вимог було взято за основу вартість однієї тони цукрового буряка, виходячи з базової цукристості та середньої споживчої ціни 1 кг цукру.
Зокрема, позивач керувався даними Державної служби статистики України відповідно до котрих середня споживча ціна 1 кг цукру станом на грудень 2019 року становила 14,30грн..
Відповідно до п.п.3.2.2 п.3.2 договору, товаровиробник продасть, а замовник купить цукрові буряки урожаю 2019року в заліковій вазі при базисній цукристості 16% на умовах визначених в п.2.3.5 договору - при оплаті вартості цукрових буряків після їх приймання від товаровиробника - за ціною, яка повинна бути еквівалентною ринковій (договірній) вартості 74 кг цукру, але не менше базисної ціни цукру.
Вказану вартість цукрових буряків сторони зазначають у відповідних актах, які оформляються згідно інструкції 2 і з моменту їх підписання є невідємною частиною цього договору.
У відповідності до розділу договору "Терміни, які сторони застосовують у цьому договорі", Інструкція 2 - Інструкція по документуванню та обліку операцій передачі-приймання і результатів давальницької переробки цукрових буряків згідно умов цього договору.
Враховуючи вище викладене, сторони обумовили у договорі, що формула визначення вартості 1 тони цукрових буряків, які будуть передаватися згідно Інструкції 2 (на давальницьких умовах) використовується як для цукрових буряків які купляються та оплачуються на умовах післяоплати.
Розрахована позивачем вартість не переданих цукрових буряків в кількості 4 993,387т становить 5 284 002,12грн..
Згідно до п.п.3.2.2 договору, вартість 1 тони цукрових буряків розраховується виходячи із ринкової вартості 74 кг цукру, але не менше базисної цукристості.
Також, враховуючи умови договору та змісту терміну базисна ціна цукру, остання встановлюється позивачем (замовником) самостійно та може бути ним переглянута.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до позовної заяви розрахунок вартості непоставлених цукрових буряків.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, колегія суддів вважає, що позовна вимога ТОВ "Радехівський цукор" про стягнення з ТОВ "Прогрес" штрафу у розмірі 1056800,42грн., що становить 20% вартості цукрових буряків недопоставлених позивачу згідно з договором, є обґрунтованою, доведеною, а, відтак, такою, що підлягає до задоволення.
Стосовно позовної вимоги ТОВ "Радехівський цукор" про стягнення на його користь з ТОВ "Прогрес" 1 429 455,67грн. пені, нарахованої за невиконання зобов'язань з поставки цукрового буряка на підставі п.5.2 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., слід зазначити наступне.
Зокрема, при здійсненні розрахунків розміру пені, ТОВ "Радехівський цукор" керувалося положеннями пунктів 5.2 та 8.15 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р..
Відповідно до п.5.2 договору, за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день протермінування.
У відповідності до п.8.15 договору, строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.
Саме з огляду на викладену обставину позивачем було здійснено нарахування та пред'явлено відповідну вимогу про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період 553 днів з 26.09.2019р. по 07.12.2019р..
Зокрема, обраховуючи розмір пені, позивач вказує, що:
1) відповідачем недопоставлено цукрового буряка згідно договору - 4 993,387 тон;
2) ринкова вартість 4 993,387 тон цукрового буряка - 5 284 002,12грн. (1 058,20грн. х 4 993,387 тон);
3) період прострочення зобов'язання 553 дні.
Надаючи оцінку обставинам справи в цілому, слід зазначити, що в договорі №25ЦБ/19 від 30.01.2019р. використовуються такі поняття як "Графік готовності", "Графік відвантаження" і "Сторінка фермера".
При цьому, зміст поняття "Графік готовності" визначений у п.2.3.2 договору відповідно до котрого:
1) строк готовності цукрових буряків до відвантаження 01.09.2019р. - 30.09.2019р.;
2) орієнтовна кількість - 7 150 тон;
3) назва дільниці товаровиробника - ТОВ "Прогрес".
Згідно розділу договору "Терміни, які сторони застосовують у цьому договорі":
Графік готовності - докладний розклад за календарними датами до дня настання яких товаровиробник зобов'язаний викопати та складувати у катати погоджену сторонами кількість цукрових буряків. Графік готовності сторони погоджують у цьому Договорі.
Графік відвантаження - докладний розклад за календарними датами виконання сторонами взаємних договірних зобов'язань щодо відвантаження погодженої кількості цукрових буряків на с/г угіддях товаровиробника з метою їх перевезення до цукрового заводу замовника.
Графік відвантаження вважається сторонами погодженим, за обставин, коли від товаровиробника до замовника не надійшло письмових заперечень протягом 3 робочих днів після його опублікування замовником на сторінці фермера. Сторінка фермера - розроблена замовником на його офіційному веб-саиті (http://diamantsugar.com.ua) для товаровиробника електронна сторінка (скринька), яка призначена для обміну інформацією, повідомленнями, інструкціями, файлами, листами та іншими документами, що стосуються виконання сторонами умов цього договору.
Відповідно до п.2.3.5 договору, умови поставки цукрових буряків: FCA у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Місце поставки визначається Сторонами в графі "Назва дільниці товаровиробника" п.2.3.2 договору. Виключно завантажені у місці складування на транспортний засіб цукрові буряки вважаються такими, що передані товаровиробником та прийняті замовником. Відомості про дану господарську операцію пере дачі-приймання цукрових буряків містяться в документах, які оформляються згідно Інструкції 2.
Згідно п.2.3.6 договору, перевезення цукрових буряків є доставкою куплених цукрових буряків замовником до власних складів та/або є етапом технологічного процесу переробки замовником давальницьких цукрових буряків. Документальне оформлення господарської операції перевезення цукрових буряків здійснюється відповідно до Інструкції 2.
У відповідності до п.2.1.7 договору, товаровиробник зобов'язаний, зокрема, після визначення замовником кількісних/якісних показників цукрових буряків домовитися з ним про умови їх передачі, що засвідчується у відповідному акті, який оформляється згідно Інструкції 2 і є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.3.8 договору сторони дійшли згоди, що у випадку, коли товаровиробник та замовник не домовились відповідно до п.2.1.7 цього договору щодо визначення та погодження кількості цукрових буряків, які передаються товаровиробником на умовах купівлі-продажу чи на давальницьких умовах усі такі цукрові буряки вважаються переданими замовнику на переробку на давальницьких умовах згідно з розділом 4. цього договору.
З огляду на викладене вбачається, що сторони у договорі домовилися про строки, порядок та умови передачі на переробку позивачу 7 150 тон цукрових буряків.
Водночас, для донесення до відповідача інформації про календарні дати відвантаження цукрових буряків відповідно до Графіка готовності, позивачем на своєму офіційному веб-сайті у розділі сайту "Сторінка фермера" було розміщено електронний файл - Графік відвантаження, який містить інформацію з визначеними календарними датами відвантаження та визначеною кількістю цукрових буряків у день відвантаження (скріншот Графіка відвантаження долучено до позовної заяви).
Тобто, сторони домовилися про чіткий порядок щодо погодження/не погодження Графіка відвантаження: надання відповідачем письмових заперечень протягом 3 робочих днів після його опублікування замовником на "Сторінці фермера". Не надання таких письмових заперечень відповідачем у погоджений сторонами строк - вважається згодою із запропонованими позивачем календарними датами відвантаження цукрових буряків та їх кількістю.
Водночас, про інший спосіб донесення інформації позивачем до відповідача, а ніж через Сторінку фермера на власному веб-сайті позивача відповідно до договору та порядок погодження/не погодження відповідачем зі змістом такої інформації сторонами не обумовлювалось.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано письмового заперечення щодо умов Графіка відвантаження, а тому вбачається, що він був ознайомлений з його змістом, і як наслідок згодою із таким Графіком відвантаження та здійснив комплекс технологічних заходів із підготовки до відвантаження цукрових буряків на подані позивачем транспортні засоби 18.09.2019р. - перший день відвантаження цукрових буряків відповідно до Графіка відвантаження, а також підготовив та забезпечив подальше відвантаження цукрових буряків на подані позивачем транспортні засоби відповідно до Графіка відвантаження - 19.09.2019р., 20.09.2019р., 21.09.2019р., 22.09.2019р..
Докази відвантаження та транспортування цукрових буряків 18-22.09.2019р. надані позивачем разом із позовною заявою, а також надано для ознайомлення скріншот Графіка відвантаження із веб-сайту позивача.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач припинив відвантаження цукрових буряків після 22.09.2019р., про що свідчить відповідний Акт від 23.09.2019р., копія якого долучена до позовної заяви, а в подальшому відмовився в односторонньому порядку передати погоджену сторонами кількість цукрових буряків на переробку позивачу у погоджений сторонами строк - до 25.09.2019р., як це передбачено Графіком відвантаження, чим порушив зобов'язання за договором.
Отже, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором щодо передачі на переробку на давальницьких умовах цукрових буряків в кількості 4 993.387 тонн вартістю 5 284 002,12грн. та у визначені строки - до 25.09.2019р..
Наступний день після 25.09.2019р. - 26.09.2019р. є початком відліку строку нарахування пені відповідно до п.5.2 договору.
Також, позивачем надано письмові докази щодо дати завершення виробничого сезону разом із позовною заявою, зокрема, згідно наказу №216 від 06.12.2019р., виробничий сезон у ТОВ "Радехівський цукор" завершився 07.12.2019р..
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, нарахованої за період з 26.09.2019р. по 31.03.2021р., колегія суддів погоджується з ним та вважає, що задоволенню підлягає вимога позивача до відповідача про стягнення 1 429 455,67грн. пені.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву від 22.06.2021р. ТОВ "Прогрес" заявило про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За змістом ч.1 ст.261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Як вже зазначалось вище, в силу п.8.15 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.
Водночас, при вирішенні питання про стягнення з ТОВ "Прогрес" сум штрафних санкцій, колегія суддів апеляційної інстанції керується п.8.15 договору №25ЦБ/19 від 30.01.2019р., у якому сторони визначили та дійшли згоди про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.
Приймаючи до уваги викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Прогрес" про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, оскільки не знаходить підстав для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Крім того, покликання відповідача на судову позицію Верховного Суду про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, викладену у відповідних постановах, до уваги колегії суддів не беруться, оскільки не є релевантними для справи, яка переглядається, у зв'язку з неподібністю матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
Поряд з цим, вирішуючи питання щодо остаточного розміру суми пені, яка підлягає стягненню, слід зазначити наступне.
За приписами ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Аналізуючи наведені норми слід зазначити, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
Також, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
Слід вказати, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання зобов'язання за договором не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на приписи діючого законодавства, а також з огляду на всі фактичні обставини справи, слід врахувати, а саме:
- термін прострочення виконання грошових зобов'язань, який на момент звернення до суду становив близько 1,5 року;
- ступінь його виконання: цукрові буряки в кількості 4 993.387 тонн із погодженої сторонами у договорі загальної кількості 7 150 тонн не передані відповідачем позивачу;
- захищеність інтересів позивача шляхом нарахування пені та 20% штрафу;
- розмір штрафних санкцій та заходів відповідальності (1 056 800,42грн. - 20% штрафу та 1429455,67грн. пені, які з урахуванням задоволення позовних вимог, становить близько 47% суми невиконаного зобов'язання за договором та є значною сумою.
Також, одночасне стягнення пені та 20% штрафу створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст.551 ЦК України, ст.233 ЦК України та зменшення до стягнення пені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 50% суми пені, зокрема 1 429 455,67грн. / 50% = 714 727,84грн..
Слід також зазначити, що зменшення в даному випадку пені відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її часткового задоволення.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" 1 056 800,42грн. - 20% штрафу, 714 727,84грн. пені, а в решті позову слід відмовити.
Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 03.08.2021р. у справі №903/261/21 - скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Волинська область, с. Білин, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 03735110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (Львівська область, с.Павлів, просп. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) 1 056 800,42грн. - 20% штрафу, 714 727,84грн. пені. В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Волинська область, с. Білин, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 03735110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (Львівська область, с.Павлів, просп. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) 37 293,84грн. судового збору за подання позовної заяви.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (Волинська область, с.Білин, вул.Центральна, 1, код ЄДРПОУ 03735110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (Львівська область, с.Павлів, просп. Юності, 39, код ЄДРПОУ 36153189) 55 940,76грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Волинської області.
5. Справу №903/261/21 повернути до Господарського суду Волинської області.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "22" жовтня 2021 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.