Постанова від 21.10.2021 по справі 140/6242/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6242/21 пров. № А/857/16754/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Носа С.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 140/6242/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнанння протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції -Дмитрук В.В.,

час ухвалення рішення - 26.07.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 18.03.2021 №6 в частині припинення житлової субсидії з квітня 2016 року по 31.03.2021 року, зобов'язання поновити житлову субсидію за цей період.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- на момент призначення субсидії діючою редакцією Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива було чітко визначено перелік товарів та послуг, купівля та оплата яких на суму понад 50 000 грн позбавляла права на призначення субсидії, але в даному переліку відсутнє погашення кредиту, відповідно факту приховування чи подання недостовірних даних з боку споживача не відбулось;

- вперше законодавче обмеження у вигляді такої підстави для не призначення субсидії як оплата “будь-яких послуг” на суму понад 50 000 грн була введена лише Положенням про порядок призначення житлових субсидій в редакції постанови КМУ від 27.04.2018 №329, яка вступила в законну силу 01.05.2018, відповідно до вказаної дати враховувались лише ті послуги, які були прямо вказані в переліку, наявному в попередній редакції Положення;

- повернення тіла кредиту є не оплатою послуг, а поверненням отриманої в борг суми;

- обмежувальний термін ненадання субсидії за умов здійснення оплати на суму понад 50 000 грн становить лише 12 місяців перед зверненням за отриманням субсидії, а отже якщо погашення кредиту відбулось в жовтні 2015 року, то субсидію могли припинити з квітня 2015 року по квітень 2016 року, а не за період з квітня 2016 року по січень 2021 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 140/6242/21 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 18.03.2021 №6 в частині припинення житлової субсидії ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано пункти 20 Порядку та те, що позивачем отримано фінансову послугу.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 140/6242/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не зобов'язаний був подавати інформацію про сплату зобов'язання по договору іпотеки, відповідно припинення відповідачем на цій підставі надання субсидії позивачу є незаконним, відповідно вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 18.03.2021 №6 в частині припинення житлової субсидії з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2021 року є підставною та підлягає до задоволення, однак частково, оскільки власне оскаржуване протокольне рішення від 18.03.2021 не містить періоду надання субсидії позивачу, в той час як з повідомлення про повернення надміру виплачених коштів вбачається, що з 01.02.2021 житлова субсидія вже припинена, а відтак, належним захистом прав позивача буде скасування рішення в прийнятій відповідачем редакції, без зазначення будь-якого періоду.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 07.05.2015 звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою №23828/15 про призначення житлової субсидії (субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг).

Одночасно із заявою позивачем також подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, яка містила дані щодо отриманих доходів в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 - пенсія позивача та його дружини, а також інформацію в розділі ІІІ Інформація про витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень, які здійснені протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії: “таких покупок і оплат немає”.

На підставі поданої позивачем заяви, відповідачу було призначено та надано субсидію на період з квітня 2015 року по березень 2016 року, розрахунок якої в подальшому на наступні періоди (12 місяців, календарний рік) здійснювався без звернення ОСОБА_1 .

В зв'язку з повторним зверненням позивача до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо розрахунку субсидії через зміни в складі сім'ї (смерть дружини), соціальним інспектором проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, про що складено акт №15805 від 09.03.2021.

Даним актом, окрім обставин зміни складу сім'ї позивача, було також встановлено факт погашення останнім іпотеки в жовтні 2015 року шляхом разової оплати в сумі 110 254 грн 48 коп., що підтверджено довідкою начальника базового відділення (м.Луцьк) АТ “Райффайзен Банк Аваль” від 05.11.2015 №723 та квитанцією від 12.10.2015 №OW341444641623.

На підставі зазначених вище акту від 09.03.2021 №15805, довідки від 05.11.2015 №723, квитанції від 12.10.2015 №OW341444641623, а також інформаційної довідки №247013571 від 04.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_1 , Відділом державних соціальних інспекторів Департаменту соціальної політики Луцької міської ради проведено перевірку достовірності інформації про доходи сім'ї, про що складено акт №61 від 10.03.2021.

Актом №61 від 10.03.2021 констатовано виявлення незадекларованих позивачем доходів, а саме: покупка (оплата послуг), яка здійснена протягом 12 місяців перед зверненням на суму, що перевищує 50 000 грн - сплата іпотеки.

18.03.2021 Департаментом соціальної політики Луцької міської ради (комісією) прийнято протокольне рішення №6, відповідно до пп.4.1 якого вирішено вважати припиненою житлову, субсидію домогосподарствам, яким її не призначено на наступний період, з правом подальшого призначення за рішенням комісії з питань призначення державних соціальних допомог (згідно п.п. 119, 124 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 №848) - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Крім того, на підставі акту №61 від 10.03.2021 відповідачем проведено перерахунок сум і призначених субсидій ОСОБА_1 та винесено рішення №1/21-141 від 24.03.2021 про визначення обсягу надміру виплачених коштів у вигляді житлових субсидій в сумі 80 316 грн 47 коп. і встановлено термін для їх повернення - до 25.08.2021, в зв'язку з чим на адресу позивача направлено повідомлення від 30.03.2021 №11.2-8.6/4037.2021 про необхідність повернення надміру виплачених коштів.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На момент призначення позивачу субсидії (травень 2015 року) умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначались Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” (далі - Положення № 848), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 р. №1050 (далі - Постанова №1050).

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Положення №848 в редакції Постанови №1050 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Згідно з пунктом 4 вказаного Положення Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами з урахуванням пільг, які надаються відповідно до законодавства, і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу. Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами встановлюються Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин субсидії можуть призначатися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення непрацездатним особам, які проживають самі, на понаднормову площу житла за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або комісій, які ними утворюються. Рішення про призначення (не призначення) субсидій у таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у такому приміщенні, працевлаштування таких осіб або виникнення в них інших джерел доходів. Положення про комісії затверджують органи, які їх утворили.

Підпунктом 5 пункту 5 Положення №848 в редакції Постанови №1050 було встановлено, що субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.

Відповідно до пункту 13 Положення №848 в редакції Постанови №1050 для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.

Згідно з пунктом 14 вказаного Положення: “Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на 12 місяців з місяця звернення за її призначенням. Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається один раз на календарний рік за особистим зверненням громадян.

Субсидія для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається на календарний рік. При цьому субсидія на оплату житлово-комунальних послуг розраховується з місяця звернення за її призначенням до кінця поточного року.

У разі звернення із заявою про призначення субсидії протягом двох місяців з початку опалювального періоду (з дати зміни цін і тарифів на житлово-комунальні послуги) як виняток субсидія призначається з початку опалювального періоду (з місяця, в якому відбулися такі зміни).

Після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення здійснюють розрахунок субсидії на наступний період (12 місяців, календарний рік) для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому відповідному періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом13 Положення, без звернення громадянина і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення щодо призначення (не призначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян, які зверталися.

У разі коли оплата послуг з централізованого опалення проводиться лише в опалювальний період або а двоставковим тарифом, або для індивідуального опалення використовується природний газ (електроенергія), розмір субсидії розраховується окремо на опалювальний і неопалювальний періоди.

Громадянин, якому призначено субсидію, зобов'язаний протягом місяця поінформувати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення про зміни у складі зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендарі - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, зміни у переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, виконавців житлово-комунальних послуг, про купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів.”.

Питання припинення за рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надання раніше призначеної житлової субсидії (станом на дату прийняття такого рішення в даній справі - 18.03.2021) врегульовано пунктом 119 Положення 848 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 807 (далі - Положення №848 в редакції Постанови №807).

Так, згідно з пунктом 119 Положення №848 в редакції Постанови №807 за рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);

громадянин не виконує зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

виникнення обставин, зазначених у пункті 18 цього Положення.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що право відповідача на припинення надання раніше призначеної житлової субсидії ОСОБА_1 виникає у випадку встановлення такої обставини як - наявність факту порушення позивачем норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії, які виявились у тому, що протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) позивач здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.

Апеляційний суд приходить до переконання, що перелік покупок та оплати послуг встановлений підпунктом п'ятим пункту 5 Положення №848 в редакції Постанови №1050 є конкретним та не підлягає розширеному тлумаченню, що підтверджується й редакцією абзацу шостого пункту 14 Положення №848 в редакції Постанови №1050: “Громадянин, якому призначено субсидію, зобов'язаний протягом місяця поінформувати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення … про купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів”, тобто купівля та оплата на суму понад 50 000 грн повинна стосуватись виключно тих товарів та послуг, які вказані в даному підпункті.

Відповідно до пункту 20 Положення №848 сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним у подвійному розмірі за вимогою органу, що призначив субсидію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»: споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує або має намір отримати фінансову послугу для задоволення особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю.

Споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг у тимчасове користування, під процент, на умовах строковості та платності.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Договір іпотеки - цивільно-правова угода про заставу нерухомого майна, для рішення житлових проблем, предметом застави звичайно виступає житловий будинок або квартира.

Колегія суддів зазначає, що погашення зобов'язання іпотекодавця перед іпотекодержателем не може розглядатись як оплата послуг за користування кредитом, а відтак, і підпадати під визначення “оплата послуг”.

Таким чином, позивач не зобов'язаний був подавати інформацію про сплату зобов'язання по договору іпотеки, відповідно припинення відповідачем на цій підставі надання субсидії позивачу є незаконним, відповідно вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 18.03.2021 №6 в частині припинення житлової субсидії з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2021 року є підставною та підлягає до задоволення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 140/6242/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник

судді Н. М. Судова-Хомюк

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 21.10.2021 року

Попередній документ
100470315
Наступний документ
100470317
Інформація про рішення:
№ рішення: 100470316
№ справи: 140/6242/21
Дата рішення: 21.10.2021
Дата публікації: 23.10.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.09.2021)
Дата надходження: 21.09.2021
Предмет позову: визнанння протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії