ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/25174/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві, оформлене листом від 09 липня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати ФОП ОСОБА_2 платником єдиного податку з 03 липня 2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації платником єдиного податку, яке оформлене листом від 09 липня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24, оскільки вичерпний перелік підстав за наявності яких суб'єкту господарювання може бути відмовлено у реєстрації платником єдиного податку, передбачений пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України. Водночас, пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України не передбачено такої підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку, як не зазначення відомостей щодо провадження господарської діяльності.
Ухвалою від 26 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
05 квітня 2021 року представник ГУ ДПС у м. Києві надав суду відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що згідно інформаційних баз даних органів ДПС ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві з 03 липня 2019 року. 08 липня 2019 року позивач звернулась до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві із заявою про застосування з 03 липня 2019 року спрощеної системи оподаткування. Усупереч положенням пункту 298.3 статті 298 Податкового кодексу України, у вказаній заяві нею не були зазначені такі обов'язкові реквізити, як місце провадження господарської діяльності, а тому у ГУ ДПС у м. Києві були відсутні підстави для внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, про що ФОП ОСОБА_2 повідомлено листом від 09 липня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24.
12 квітня 2021 року позивачем подана відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач змішує два абсолютно різні за змістом та підставами прийняття рішення контролюючого органу: про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання платником податку, яке передбачено пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України, та про виключення суб'єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку, визначене пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
03 липня 2019 року ФОП ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа- підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 03 липня 2019 року внесено відповідний запис за №20700000000021992 та була поставлена на облік в ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві.
08 липня 2019 року ФОП ОСОБА_2 подала заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 03 липня 2019 року.
ГУ ДПС у м. Києві листом від 09 серпня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24 відмовило позивачу у внесенні відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, оскільки у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 08 липня 2019 року не були вказані обов'язкові реквізити, а саме місце провадження господарської діяльності.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, 18 серпня 2020 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою.
ДПС України рішенням від 29 вересня 2020 року №29026/6/99-00-04-04-03-06 залишила без розгляду скаргу позивача у зв'язку з пропуском строку звернення з відповідною скаргою.
Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 Податкового кодексу України.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу.
Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (підпункт 298.1.1 пункту 298.1 Податкового кодексу України).
Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий підпункту 298.1.2 пункту 298.1).
Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 Податкового кодексу України).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (пункт 299.3 статті 299 Податкового кодексу України).
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (пункт 299.4 статті 299 Податкового кодексу України).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (пункт 299.5 статті 299 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
У даному випадку підставою для відмови позивачу у реєстрації платником єдиного податку слугувало те, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 08 липня 2019 року не були вказані обов'язкові реквізити, а саме місце провадження господарської діяльності.
Водночас, не зазначення у заяві місця провадження господарської діяльності, відповідно до приписів пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України, не могло слугувати підставою для відмови позивачу у реєстрації платником єдиного податку. При цьому, жодних інших підстав, визначених зазначеними положеннями податкового законодавства відповідачем не наведено.
Таким чином, зважаючи на те, що підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку, зазначені у пункті 299.6 статті 299 Податкового кодексу України, є вичерпними, суд вважає рішення відповідача, оформлене листом від 09 серпня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24, про відмову у реєстрації ФОП ОСОБА_2 платником єдиного податку неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві зареєструвати ФОП ОСОБА_2 платником єдиного податку з 03 липня 2019 року, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 298.3 статті 298 Податкового кодексу України у заяві зазначаються такі обов'язкові відомості:
1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
3) податкову адресу суб'єкта господарювання;
4) місце провадження господарської діяльності;
5) обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
6) обрані суб'єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;
7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Крім того, за приписами пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб'єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності;
9) дата анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 299.8 статті 299 Податкового кодексу України у разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви.
Таким чином, відповідно до зазначених вище норм податкового законодавства, для реєстрації платником єдиного податку, суб'єкт господарювання повинен надати контролюючому органу заяву, у якій повинні бути зазначені відомості, зокрема, про місце провадження господарської діяльності, які у подальшому вносяться до реєстру платників єдиного податку.
Як вбачається із заяви ФОП ОСОБА_2 від 08 липня 2019 року графа 7 «Місце провадження господарської діяльності (індекс, найменування населеного пункту, адреса)» не була заповнена.
З огляду на викладене, судом встановлено, що подана позивачем заява про застосування спрощеної системи оподаткування складена без дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року №1675 (чинного на момент подання позивачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування).
Разом з тим, ані Податковим кодексом України, ані наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року №1675, не передбачено дій контролюючого органу у разі подання суб'єктом господарювання заяви про реєстрацію платником єдиного податку без дотримання вимог до її оформлення, а тому суд, відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним у даному випадку застосувати аналогію закону.
Так, за приписами пункту 63.9 статті 63 Податкового кодексу України документи, що подаються платниками податків для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, на думку суду, відповідач, отримавши від позивача заяву, що не відповідає вимогам пункту 298.3 статті 298 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року №1675, по аналогії закону, повинен був повернути таку заяву суб'єкту господарювання для виправлення помилок.
Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, а також враховуючи приписи частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ФОП ОСОБА_2 від 08 липня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 03 липня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, ГУ ДПС у м. Києві приймаючи оскаржуване рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві, оформлене листом від 09 серпня 2019 року №80884/П/26-15-13-21-24 про відмову у реєстрації платником єдиного податку.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08 липня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 03 липня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
4. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255 адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко