21 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2989/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, він просить суд:
- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, які полягають у поверненні без розгляду повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради забезпечити внесення інформації, зазначеної ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об'єкті адресою: АДРЕСА_1 , щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно повернуто позивачу без розгляду подане ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт з тих причини, що рішенням Чернівецької міської ради від 28 лютого 2007 року за НОМЕР_3 будинок по АДРЕСА_1 входить до переліку пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення, яка взята на облік розпорядження представника Президента України від 23 березня 1994 року за №161. Вказане позивач вважає помилковим та такими, що не відповідає обставинам справи, оскільки спростовується робочим проектом «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою: АДРЕСА_1 », в якому проектантом визначено, що за класом наслідків (відповідальності) вказаний об'єкт належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), а не до значних наслідків (СС3), як вважає відповідач, та Експертним звітом від 24 червня 2020 року №29497, в якому підтверджено клас наслідків як СС1. Зазначене, на думку позивача, також підтверджується і виданим Відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Висновком щодо розгляду технічного висновку з ескізним проектом на реконструкцію незавершеного будівництва під художній салон на АДРЕСА_1 від 02 вересня 2019 року №12-15-533/449, в якому вказано про те, що зазначений об'єкт не відноситься до історичних будівель міста і не є об'єктом культурної спадщини, який складає цінність з історичного, архітектурного, мистецького чи наукового погляду.
Ухвалою суду від 20 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.
У поданому до суду відзиві відповідач заперечував проти позовних вимог. В обґрунтування законності оскаржуваних дій вказав, що за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, тобто пам'ятка культурної спадщини, а тому вказаний об'єкт за класом наслідків належить до значних наслідків (СС3) і не може бути віднесений до незначних наслідків (СС1). Зазначене виключає можливість прийняття Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради поданого позивачем Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт «Реконструкція квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_4 та АДРЕСА_4 . У зв'язку з викладеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.
Ухвалами суду від 13 вересня 2021 року витребувано у Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради та Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради додаткові докази по справі.
Крім цього, ухвалою суду від 30 вересня 2021 року витребувано у позивача письмові докази.
До суду надійшли витребувані документи.
Враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу квартир від 20 травня 2005 року, зареєстрованими в реєстрі за №№3443, 3444, та від 05 липня 2006 року, зареєстрованим у реєстрі за №6607, а також витягами з Державного реєстру правочинів від 20 травня 2005 року №№1016833, 1016951 та від 05 липня 2006 року №2590804 ОСОБА_1 придбав квартири НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та АДРЕСА_4 , є їх власником.
22 червня 2007 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції з переобладнанням під художній салон власні квартири НОМЕР_2 , НОМЕР_5 та НОМЕР_4 з влаштуванням окремого входу (рішення МВК від 14 лютого 2006 року №67/2, від 12 вересня 2006 року №370/9). Основні етапи робіт - загально-будівельні роботи. Строк дії даного дозволу - до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Чернівецької міської ради від 29 грудня 2011 року №380 надано підприємцю ОСОБА_1 на добудову вхідного тамбуру орієнтовною площею 8,00 кв.м в межах існуючого тротуару до художнього салону на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0008 га на умовах договору встановлення земельного сервітуту на п'ять для будівництва та обслуговування тамбуру на АДРЕСА_1 , згідно з додатком (пункт 1.3).
Додатком до рішення Чернівецької міської ради від 29 грудня 2011 року №380 (пункт 1.3 текстової частини) є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 , відповідно до пункту 5 яких зобов'язано проектом врахувати, зокрема, вимоги Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення».
Згідно з пунктом 12 вказаних містобудівних умов вимоги щодо охорони культурної спадщини відсутні.
Як вбачається зі змісту довідки Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації Чернівецької міської ради №2152 від 09 листопада 2017 року згідно рішень Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №67/2 від 14 лютого 2006 року та №370/9 від 12 вересня 2006 року, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого Інспекцією ДАБК від 22 червня 2007 року ОСОБА_1 , дозволена реконструкція з переобладнанням під художній салон власних квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 з влаштування окремого входу, відсоток готовності яких складає 71%.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №104657422 від 22 листопада 2017 року позивач володіє на праві приватної власності об'єктом незавершеного будівництва нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: незавершеним будівництвом нежитлових приміщень художнього салону, що становлять 71% готовності. Реконструкція з переобладнанням власних квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 під нежитлові приміщення художнього салону.
02 вересня 2019 року Відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради видано Висновок щодо розгляду технічного висновку з ескізним проектом на реконструкцію незавершеного будівництва під художній салон на АДРЕСА_1 , в якому зазначено про те, що відповідно до містобудівної документації «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам'яток та визначені меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівці», затвердженої рішенням Чернівецької міської ради від 28 лютого 2007 року НОМЕР_3 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16 червня 2007 року №661/0/1607 об'єкт проектування за вказаною адресою знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної зони пам'ятки культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Згідно історико-архітектурного опорного плану (оцінка забудови) м. Чернівців, частина будинку, в якому розташовані нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 , не відносяться до історичних будівель міста і не являються об'єктом культурної спадщини, який складає цінність з історичного, архітектурного, мистецького чи наукового погляду. Історико-архітектурною довідкою на будинок по АДРЕСА_1 (архітектор ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат №000103 (2016 р.) підтверджується те, що основний об'єм зазначеного будинку являється пам'яткою архітектури місцевого значення, а дворові флігелі відносяться до малоцінної забудови і не були зараховані оціночною кваліфікацією до пам'ятки архітектури. Проектом передбачено виконати реконструкцію незавершеного будівництва (реконструкція з переобладнанням власних квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 . НОМЕР_4 під нежитлові приміщення художнього салону) з влаштування сходової клітини, що забезпечить доступ до приміщень художнього салону із двору будинку. З метою комфортного доступу до приміщень маломобільних груп населення обладнується пандус відкидного типу. Враховуючи зазначене, відділ охорони культурної спадщини не заперечує щодо реконструкції незавершеного будівництва під художній салон на АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог пункту 14 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
24 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертиза МВК» складено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва (позитивний) по робочому проекту: «Реконструкція квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 (без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані)». Згідно з указаним звітом клас наслідків об'єкта будівництва за названою вище адресою - СС1.
Згідно з висновком Експертного звіту від 24 червня 2020 року за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена з дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва. Вказаний висновок також міститься і в додатку до Експертного звіту від 24 червня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Названим Повідомленням позивач відповідно до статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про початок виконання будівельних робіт, визначених державними будівельними нормами, стандартами і правилами, з реконструкції квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 .
Однак листом від 16 березня 2021 року №18-02/2-279-05/21 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради повернула вказане Повідомлення ОСОБА_1 , у зв'язку з чим він звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів 7 - 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з діями відповідача - суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, щодо повернення йому поданого ним Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - Повідомлення).
Вказані дії відповідача обумовлені тим, що об'єкт, відносно якого подано Повідомлення і який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно Переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернівців, затвердженого рішенням 14 сесії Чернівецької міської ради V скликання від НОМЕР_4 лютого 2007 року НОМЕР_3, є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення, тобто пам'яткою культурної спадщини, а тому такий об'єкт за класом наслідків (відповідальності) належить до значних наслідків (СС3) і не може бути віднесений до незначних наслідків (СС1), що в силу наданих законом повноважень виключає можливість прийняття Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради поданого позивачем Повідомлення.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI у редакції на час виникнення спірних відносин).
Згідно частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Аналогічного змісту положення наведені і в пункті 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466 у редакції на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно частини третьої статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Судом на підставі наявних у справі матеріалів встановлено та не заперечувалось її учасниками те, що на території м. Чернівців повноваження у сфері містобудівної діяльності, визначені законодавством України, здійснює Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, тобто відповідач.
Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначений статтею 7 Закону №3038-VI.
Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів):
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;
виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.
Отже, критерієм для визначення органу державного архітектурно-будівельного контролю, який уповноважений здійснювати управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю шляхом, зокрема, надання (отримання, реєстрації) документів, що дають право на виконання будівельних робіт, є належність об'єкту до певного класу наслідків (відповідальності).
Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд наведені у статті 32 Закону №3038-VI.
Відповідно до частини першої названої статті клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Частинами другою та третьою статті 32 Закону №3038-VI передбачено, що клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
Згідно частини п'ятої статті 32 Закону №3038-VI усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки - СС1;
середні наслідки - СС2;
значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти:
характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:
рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб;
рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб;
рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об'єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ);
пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки);
об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";
житлові будинки понад чотири поверхи;
об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об'єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля).
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти:
пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";
об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";
житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Такі об'єкти відносяться до значних наслідків (СС3).
Згідно положень частини першої статі 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08 червня 2000 року №1805-III (в редакції, на час виникнення спірних відносин) об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що згідно змісту розділу 2 «Пам'ятки культурної спадщини місцевого значення» Переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернівців, що є Додатком 2 до чинного рішення 14 сесії Чернівецької міської ради V скликання від НОМЕР_4 лютого 2007 року НОМЕР_3, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення, яка взята на облік розпорядженням представника Президента України від 23 березня 1994 року №161.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що будинок за адресою АДРЕСА_1 є пам'яткою культурної спадщини в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому в силу приписів частини п'ятої статті 32 Закону №3038-VI цей об'єкт не може бути віднесений до незначних наслідків (СС1) й відноситься до значних наслідків (СС3), що виключає можливість здійснювати відносно нього управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради. Тобто, відповідач у спірних відносинах є неуповноваженим законом органом на внесення інформації, зазначеної у поданому позивачем Повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності.
Органом, уповноваженим здійснювати управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю відносно вказаного вище об'єкту, який фактично за класом наслідків належить до класу СС3, згідно пункту 7 частини першої статті 7 Закону №3038-VI є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тобто Державна архітектурно-будівельна інспекція України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, оскільки відповідач в силу указаних обставин не мав права вносити інформацію, зазначену у поданому позивачем Повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності, то він цілком обґрунтовано повернув його позивачу.
На переконання суду, при вчиненні оскаржуваних дій відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Щодо доводів позову про те, що об'єкт, відносно якого позивачем подано Повідомлення, відноситься до незначних наслідків (СС1), то такі суд оцінює критично та вважає безпідставними, окрім наведеного вище, і з таких міркувань.
Так, відповідно до частин шостої та сьомої статті 32 Закону №3038-VI віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на робочий проект «Реконструкція нежитлових приміщень під художній салон за адресою : АДРЕСА_1 » (проектувальник - ФОП ОСОБА_3 , головний інженер проекту - Семенова Ю.Б.), в якому, згідно тверджень позивача, проектантом визначено, що за класом наслідків (відповідальності) вказаний об'єкт належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Однак, з наданого позивачем на виконання ухвали суду від 30 вересня 2021 року робочого проекту «Реконструкція квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 (без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані)» вбачається відсутність у ньому відомостей про віднесення об'єкту до незначних наслідків (СС1).
Отже, указані вище твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Крім цього, позивач посилається на те, що 24 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертиза МВК» складено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкту будівництва (позитивний) по робочому проекту: «Реконструкція квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 (без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані)». Вказує, що згідно з указаним звітом клас наслідків об'єкта будівництва за названою вище адресою підтверджено як СС1.
Проте, відомості названого Експертного звіту в частині зазначення класу наслідків СС1 суд оцінює критично, оскільки згідно приписів частин шостої та сьомої статті 32 Закону №3038-VI експерт не визначає, а перевіряє правильність уже визначеного проектною організацією класу наслідків (відповідальності).
Між тим, позивачем не надано суду належних та достовірних в розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів визначення саме проектною організацією класу наслідків (відповідальності) об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 як СС1.
До того ж, як зазначено вище, будинок за вказаною адресою в силу вимог закону не може бути віднесений класу наслідків (відповідальності) СС1, адже він є пам'яткою культурної спадщини згідно чинного розділу 2 «Пам'ятки культурної спадщини місцевого значення» Переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернівців, що є Додатком 2 до рішення 14 сесії Чернівецької міської ради V скликання від НОМЕР_4 лютого 2007 року НОМЕР_3 «Про затвердження «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам'яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівців», а тому відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3.
У позовній заяві позивач також вказує про те, що у виданому Відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Висновку щодо розгляду технічного висновку з ескізним проектом на реконструкцію незавершеного будівництва під художній салон на АДРЕСА_1 від 02 вересня 2019 року №12-15-533/449, зазначено, що об'єкт не відноситься до історичних будівель міста і не являється об'єктом культурної спадщини, який складає цінність з історичного, архітектурного, мистецького чи наукового погляду.
Втім, і такі доводи позивача суд вважає безпідставними та оцінює критично, оскільки в абзаці четвертому вказаного Висновку мова йде лише про частину будинку АДРЕСА_1 , в якому розташовані нежитлові приміщення, як про об'єкт, який не відноситься до історичних будівель міста і не являється об'єктом культурної спадщини, який складає цінність з історичного, архітектурного, мистецького чи наукового погляду. Натомість у спірних відносинах Повідомлення подано щодо об'єкта будівництва «Реконструкція квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 під художній салон», тобто житлових приміщень.
До того ж, у вказаному Висновку Відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради зазначено про те, що основний об'єм зазначеного будинку являється пам'яткою архітектури місцевого значення, і лише дворові флігелі відносяться до малоцінної забудови і не були зараховані оціночною кваліфікацією до пам'ятки архітектури.
Поряд з цим, суд вкотре звертає увагу і вважає визначальним при вирішенні даної справи те, що розпорядженням представника Президента України від 23 березня 1994 року №161 взято на державний облік і під охорону як нововиявлену пам'ятку архітектури місцевого значення весь будинок АДРЕСА_1 , який на підставі указаного розпорядження рішенням Чернівецької міської ради від НОМЕР_4 лютого 2007 року НОМЕР_3 (чинним і на час виникнення спірних відносин) внесено до Переліку пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Чернівців.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів наявності правових підстав для задоволення позову, натомість відповідач довів його необґрунтованість та законність оскаржуваних дій.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 жовтня 2021 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач - Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Б. Хмельницького, 64-а).
Суддя О.П. Лелюк