Іменем України
21 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3916/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Шурла Романа Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 липня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), у якому, з урахуванням уточнення, представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 26.04.2021 № 48 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) борг з недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 05.03.2019 по 30.06.2021 в сумі 218 054,20 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2021, на підставі довідки Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЕ52052 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням 100 % відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 360/337/21 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 та 01.01.2020, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Луганським ОТЦК на виконання рішення суду складено нову довідку від 22.04.2021 № ФЕ52052 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, яка, відповідно до листа Луганського ОТЦК від 01.06.2021 № ЮГ/174, отримана ГУ ПФУ 23.04.2021. Копія довідки про розмір грошового забезпечення була додана до листа Луганським ОТЦК від 02.07.2021 № ВПД/504, яким надано відповідь на адвокатський запит від 14.06.2021.
30.06.2021 позивачем засобами поштового зв'язку отримано лист ГУ ПФУ від 23.06.2021 № 1200-0202-8/18768, в якому ГУ ПФУ підтверджує отримання довідки про розмір грошового забезпечення, однак, у зв'язку з тим, що рішенням суду ГУ ПФУ не зобов'язано вчиняти певні дії, було прийняте рішення від 26.04.2021 № 48 про відмову в проведенні перерахунку за вищезазначеною довідкою, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
З такою позицією відповідача позивач не згоден, вважає її протиправною та такою, що порушує його права на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 30.07.2021 позовну заяву адвоката Шурла Романа Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,- залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача 24.09.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке (а.с.39-45).
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262).
23.04.2021 за вхід. № 1993/8 на адресу відповідача надійшла довідка від 22.04.2021 № ФЕ52052 на ім'я позивача, видана Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 05.03.2019. У довідці від 22.04.2021 № ФЕ52052 зазначено, що її видано на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 360/337/21. Довідку направлено Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України листом від 22.04.2021 № ВПД-329.
Відповідач зауважує, що під час розгляду справи № 360/337/21, рішення по якому набрало законної сили 16.04.2021, Головне управління не було залучено в якості учасника цієї справи, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 360/337/21 будь-яких зобов'язань стосовно відповідача не містить. Отже, під час вирішення питання щодо перерахунку пенсії позивача, предмет спору і суб'єктний склад спірних правовідносин, установлених рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 справі № 360/337/21 не мають для відповідача преюдиційного значення в тому розумінні, як його визначає процесуальний закон, оскільки це рішення не покладає на нього ніякого зобов'язання.
За таких обставин, розглянувши довідку від 22.04.2021 № ФЕ52052 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, надану Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України листом від 22.04.2021 № ВПД-32, відповідач 26.04.2021 прийняв рішення № 48 ( ОСОБА_1 ), яким відмовив в проведенні перерахунку пенсії на підставі такої довідки.
Відповідач листом від 26.04.2021 № 1200-0306-6/9748 надав Луганському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України відповідь на лист від 22.04.2021 № ВПД-32, якою повідомив про прийняте 26.04.2021 рішення № 48 про відмову у проведенні позивачу перерахунку пенсії за довідкою від 22.04.2021 № ФЕ52052.
На думку відповідача, відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/3858/18. Нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 не приймалось.
Таким чином, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 призвело до відсутності підстав для перерахунку пенсії.
Свою позицію відповідач обґрунтовує посиланням на постанову Верховного Суду від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18.
Аналогічна правова позиція також викладена у листі Пенсійного фонду України від 02.02.2021 №2800-030203-9/4616.
Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ), пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років (а.с.6, 59,60).
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.06.2021 по пенсійній справі ФЕ 1201010093 ОСОБА_1 , розмір пенсії позивача складає 2206,05 грн, який обраховано із 73% сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 800,00 грн, оклад за військове звання - 65,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35% - 302,75 грн, надбавка за особливо важливі завдання 50% - 583,88 грн, премія 10% - 80,00 грн, всього 1834,63 грн (а.с.13).
Згідно з даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 360/337/21 зобов'язано Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
На виконання вищевказаного рішення суду, листом № ВПД-329 від 22.04.2021 Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про розмір грошового забезпечення № ФЕ 52052 від 22.04.2021 станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії з позивача (а.с.47 на звороті, 48).
Згідно з довідкою Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФЕ 52052 від 22.04.2021, яка видана на виконання рішення суду від 15.03.2021 у справі № 360/337/21, розмір грошового забезпечення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” станом на 05.03.2019 становить: посадовий оклад 3260,00 грн; оклад за військове звання (старший прапорщик) - 1020,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 2140,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4173,00 грн; премія (95%) - 3097,00 грн, усього - 13690,00 грн (а.с.10,48).
Листом № 1200-0306-6/9748 від 26.04.2021 відповідач повідомив Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що рішенням Головного управління від 26.04.2021 № 48 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення № ФЕ 52052 від 22.04.2021 (а.с.47).
Рішенням про відмову в перерахунку пенсії № 48 ( ОСОБА_1 ) від 26.04.2021 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідки Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФЕ 52052 від 22.04.2021, оскільки рішенням суду не було зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії (а.с.46).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
В свою чергу, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 за № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Із аналізу наведених вище положень слідує, що набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103 позивач набув право на підвищення пенсії.
В той же час, слід враховувати, що зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Таким чином, саме з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому, алгоритм дій, які повинен вчинити, зокрема відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Верховний Суд під час розгляду зразкової справи № 160/8324/19 (рішення від 17.12.2019) дійшов висновку про те, що “дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача”.
Вказане рішення у зразковій справі № 160/8324/19 залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020.
Предметом спору у цій справі є рішення пенсійного органу про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виданої на виконання рішення суду.
Суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення довідки про розмір грошового забезпечення позивача, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
Водночас, посилання відповідача на те, що у нього відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою, з огляду на те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 втратили чинність з 05.03.2019, суд оцінює критично, адже факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивача на перерахунок його пенсії, у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
При цьому, суд зазначає, що правом самостійно визначати розміри грошового забезпечення позивача, що враховуються під час перерахунку пенсії, відповідач не наділений, оскільки саме Луганський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки наділений виключними повноваженнями щодо визначення у довідках складових грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії.
Суд зауважує, що дії - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Оскільки відповідачем виплачується пенсія позивачу виходячи з сум грошового забезпечення, які є меншими, ніж зазначені у довідці від 22.04.2021 №ФЕ 52052, у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 22.04.2021 № ФЕ 52052.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області установою, яка її видала, на виконання рішення суду, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.
Як свідчать матеріали справи, відповідач рішенням відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення позивача, що з урахуванням викладеного свідчить саме про протиправність рішення та його скасування. Отже, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі “Класс та інші проти Німеччини”, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Суд зауважує, що нормами Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 45 врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій, відповідно, відповідач протиправно, отримавши нову довідку, не перерахував позивачу пенсію.
З урахуванням викладеного належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 26.04.2021 № 48 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі нової довідки грошового забезпечення, наданої Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЕ 52052, у відповідності до вимог статтей 43, 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.04.2019.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 боргу з недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 05.03.2019 по 30.06.2021 в сумі 218 054,20 грн та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2021, на підставі довідки Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.04.2021 № ФЕ52052, суд зазначає, що вказані позовні вимоги задовленню не підлягають, оскільки обраний судом спосіб захисту відповідає правовій позиції викладеній у рішенні Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19.
З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях нарахування та виплати пенсії.
Таким чином, визначення розміру суми, що підлягатиме виплаті, буде здійснено відповідачем лише під час перерахунку.
Оскільки наразі він не здійснений, тому спору щодо конкретно визначеної суми не існує, а отже ці вимоги є передчасними, тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки спірним при розгляді справи є правомірність рішення відповідача від 26 квітня 2021 року №48, при цьому позивач звернувся до суду в липня 2021 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.122 КАС України.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно висновку Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 зазначено, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
До позовної заяви представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 24.01.2020 № 24/01/12 (а.с.14).
Відповідно до акту прийому-передачі наданих юридичних послуг від 22.07.2021 № б/н адвокат у період з 18.03.2021 по 22.07.2021 надав позивачу послуги: з юридичної консультації та дослідження всіх документів вартістю 1513,33 грн (1 година 20 хвилин); дослідження судової практики, розробка стратегії захисту (поновлення) порушенихз прав вартістю 2459,17 грн (дві години 10 хвилин); збір доказів:складання двох адвокатських щапитів від 14.06.2021 до Луганського ОТЦК та від 16.06.2021 до ГУ ПФУ, їх роздруківка та додатків до них, завірення додатків, направлення Укрпоштою вартістю 1702,50 грн (1 година 30 хвилин); дослідження доказів: вивчення отриманих листів ГУ ПФУ від 23.06.2021 №1200-0202-8/18768 та Луганського ОТЦК від 02.07.2021 № ВПД/504, з додатками до них вартістю 378,33 грн (20 хвилин); складання позовної заяви, роздруківка її та додатків до неї, завірення додатків та направлення Укрпоштою вартістю 4350,83 грн (три години 50 хвилин) (а.с.15).
На підтвердження оплати в сумі 10404,16 грн за договором від 24.01.2020 №24/01/12 ОСОБА_1 надано товарний чек № 22/07/1 від 22.07.2021 (а.с.14а).
Зазначена інформація в квитанції в сукупності з іншими документами щодо надання представником правової допомоги позивачу дає підстави стверджувати, що саме позивач є платником за послуги, надані адвокатом.
Згідно пункту 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто законодавець визначив, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що зі змісту акта приймання-передачі наданих юридичних послуг, , ряд послуг, які надавалися позивачу не є співмірними та обґрунтованими, оскільки дана справа відноситься до справ незначної складності, щодо яких на момент звернення позивача до суду сформовано сталу практику їх розгляду. Отже, даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Дані судові справи не вирізняються особливою складністю формування правової позиції та доказової бази, доведенням неправомірності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень тощо. Крім того, у поданій заяві, а так само і у договорі про надання правової допомоги, учасниками цього договору не наведено жодних аргументів та не обумовлено будь-яких мотивів про віднесення тієї чи іншої послуги до певної категорії складності і визначення відповідних сум. Крім цього, представником позивача включено у звіти наданих послуг таку категорію послуг, як складання адвокатських запитів, завірення копій документі та вивчення відповідей на них. На думку відповідача, такі послуги є необґрунтованими, оскільки встановлення їх обсягу, розміру та кількості є неможливим по своїй суті до визначення, в інтерпретації з наведеними категоріями складності.
Розгляд справи 360/3916/21 відбувався в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відповідач звертає увагу, що положення договору про надання правової допомоги від 24.01.2021 мають загальний характер та стосуються правничого супроводу діяльності позивача у різних аспектах, а не тільки у судових провадженнях. Отже, обґрунтовуючи понесені витрати на професійну правову допомогу за даним Договором, позивач має довести наявність причинно-наслідкового зв'язку між понесеними витратами (або витратами, які можуть бути понесені у майбутньому) та послугами, наданими в межах розгляду даної конкретної справи. Крім того, представником позивача, не надано жодних доказів того, що дані послуги були надані саме у зв'язку з розглядом Луганським окружним адміністративним судом справи № 360/3916/21.
Також відповідач зазначає, що у договорі про надання правової допомоги від 24.01.2021, щодо вартості адвокатських послуг зазначено таке: “4.1. За правову допомогу, що надається, згідно з цим Договором Клієнт може сплачувати Адвокату винагороду (гонорар), розмір якого, в разі його наявності, оговорюється додатково та підтверджується товарними чеками та актами про прийом-передачу наданих юридичних послуг.” Однак договір не містить у собі переліку юридичних послуг із зазначенням їх вартості самих по собі за 1 годину. Враховуючи, що відповідно до ст. 30 Закону України № 5076-УІ при обчисленні гонорару, окрім інших, має бути врахованим фінансовий стан клієнта та складність справи, на думку відповідача заявлена вимога в розмірі 10404,16 грн є неспівмірно великою як у відношенні до фактичних доходів позивача - 2206,05 грн, так і щодо того, що справа №с360/3916/21 є справою незначної складності (малозначна справа). З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 10404,16 грн вважає безпідставними та необгрунтованими.
Суд вважає слушними заперечення відповідача щодо суми, яка підлягає стягненню за надання правової допомоги.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина п'ята статті 134 КАС України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката маг бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд погоджується із запереченнями відповідача, що ця справа є справою незначної складності, а отже, розмір суми витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю цією справи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх співмірність, розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та клопотання відповідача щодо не співмірності витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 1000 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про присудження позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальній сумі 3088,54 грн, як за одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (а.с.18,19).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині вимоги немайного характеру (основної та похідної) та про відмову в задоволенні майнової вимоги, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката Шурла Романа Павловича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 26.04.2021 № 48 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі нової довідки від 22.04.2021 № ФЕ 52052 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Луганським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійні забезпечення осіб, звільнених з військової служби, військовослужбовців та членів їх сімей” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень) та витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян