вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2021 р. м. Рівне
Справа № 918/906/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" від 19 жовтня 2021 року про забезпечення позову до його пред'явлення,
особи, які можуть отримати статус учасників справи:
позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс";
відповідач у справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,
без виклику учасників справи.
19 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою від 19 жовтня 2021 року про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій останній на підставі статей 136-140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить вжити заходи до забезпечення позову:
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти дії, спрямовані на виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" з орендованого на підставі Договору оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року;
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по у Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" державним нерухомим майном: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 381,8 кв.м.; автогараж (10 боксів), площею 561,1 кв.м.; складське приміщення, площею 235,1 кв.м.; склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м.; прохідна, площею 6,8 кв.м.; навіс № 1, площею 39,8 кв.м.; навіс № 2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв. № 101303002); огорожа № 1 та № 2 інв. № 10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж, у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного нерухомого майна, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному комплексі будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108ж;
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти юридично значущі дії, спрямовані на передачу комплексу будівель та споруд, що передані в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" за договором оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року у власність чи користування іншим особам.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 р. вищезазначену заяву передано судді Андрійчук О.В. з єдиними унікальним номером судової справи № 918/906/21.
19 жовтня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 19 жовтня 2021 року про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії заяви про забезпечення позову до його пред'явлення від 19.10.2021 р. та доданих до неї документів Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. до заяви додано опис вкладення у цінний лист від 19.10.2021 р. та накладну від 19.10.2021 р.
Розпорядженням керівника апарату від 20 жовтня 2021 року № 01-04/37/2021 у зв'язку з перебуванням судді Андрійчук О.В., станом на 20.10.2021, на лікарняному, відповідно до пунктів 2.3.47, 2.3.49-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/906/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" від 19 жовтня 2021 року про забезпечення позову до його пред'явлення з єдиними унікальним номером судової справи № 918/906/21 передано судді Політиці Н.А.
Відтак, суд вважає за необхідне прийняти дану заяву до розгляду.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 14 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з листом вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 р. (отриманий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та зареєстрований за вх. № 02335 від 14.07.2021 р.), в якому просило продовжити термін оренди державного майна - комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 ж.
11 серпня 2021 року Адвокатське бюро "Терещенко і партнери" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях з адвокатським запитом, в якому просило повідомити чи розглянуто Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській на Житомирській областях у порядку визначеним законодавством, заяву вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 (зареєстрована за вх. № 02335 від 14.07.2021 р.).
Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" отримано відповідь на адвокатський запит від 16.08.2021 р. № 18-01-2788, з якої слідує, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях розглянуто заяву позивача від 14.07.2021 р. № 02335. За результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 р. № 1640-2018. До цієї відповіді на адвокатський запит від 16.08.2021 р. № 18-01-2788 було додано: копію наказу від 21.07.2021 р. № 766 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди", копію листа від 28.07.2021 р. № 11-02-2566 "Щодо відмови у продовженні договору оренди".
Заявник не погоджується з наказом від 21.07.2021 р. № 766 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди", оскільки оскаржуваний наказ № 766 був прийнятий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях 21.07.2021 р., на підставі довідки балансоутримувача (Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненської області) № 586/11-12 від 05.08.2021 р., та вважає, що оскаржуваний наказ № 766 від 21.07.2021 р. був прийнятий після 05.08.2021 р., а не 21.07.2021 р., що свідчить про грубе порушення вимог ст. 19 Конституції України, а також п. 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483.
Як зазначає заявник, оскільки між Товариством обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях фактично існує спір про наявність правових підстав для користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" державним майном, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" вважає, що є достатньо підстав вважати, що після закінчення строку дії договору оренди Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях можуть створюватися перешкоди в користуванні державним майном, а саме - комплексом будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108ж.
Крім того в поданій заяві заявник зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" в орендованому державному майні зроблені невід'ємні поліпшення на підставі згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 17.03.2020 року, що зафіксовано в т.ч. у Звіті незалежного аудитора "Щодо підтвердження фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого державного майна за рахунок власних коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" про те, що вартість таких невід'ємних поліпшень становить 570 000 грн 00 коп. без єдиного податку за ставкою 5%.
На думку заявника, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, буде порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" на мирне володіння майном, оскільки зроблені невід'ємні поліпшення є власністю останнього.
У зв'язку із чим просить суд задовольнити вищезазначену заяву в повному обсязі.
Заявник у поданій заяві зазначає, що він має намір звернутись до суду із позовом про:
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях № 766 від 21.07.2021 р.;
- визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області Договір про внесення змін до договору оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року щодо продовження договору без проведення аукціону (шляхом викладення в новій редакції) згідно з примірним договором оренди, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020 р.
Також в заяві заявник зазначає, що не існує підстав для накладення зустрічного забезпечення, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях не понесе збитків у разі забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 76-78 ГПК України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як слідує з матеріалів заяви, 18.10.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-сервіс" (далі - орендар) було укладено Договір оренди державного майна № 1640-2018, предметом якого є нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 235,1 кв.м., склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м., прохідна, площею 6,8 кв.м., навіс № 1, площею 39,8 кв.м., навіс №2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв. № 101303002), огорожа № 1 та №2 (інв. № 10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж, що перебуває на балансі Рівненського обласного управління водних ресурсів (далі - балансоутримувач).
У відповідності до п. 10.1. зазначеного договору, договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 18.10.2018 року до 18.10.2019 року включно.
Факт приймання-передачі майна в оренду позивачу підтверджується актом прийому- передачі нерухомого майна від 18.10.2018 року.
10.09.2019 року між орендодавцем та орендарем було укладено договір про внесення змін до договору оренди державного майна № 1640-2018 від 10.09.2019 року, яким внесено зміни до пунктів: 2.2., 10.7., 6.5. договору.
Договором про внесення змін від 09.12.2019 року дію договору оренди № 1640-2018 від 18.10.2018 року продовжено на строк до 18 жовтня 2020 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 1 червня 2021 року, яке набрало законної сили 21 липня 2021 року, крім іншого, визнано договір оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс", поновленим на строк до 18.10.2021 року.
14 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях із заявою вих. № 14-07/21 від 14.07.2021 р. (отриманою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та зареєстрований за вх. № 02335 від 14.07.2021 р.) про продовження терміну оренди державного майна - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108 ж.
Листом від 16.08.2021 р. № 18-01-2788 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у відповідь на адвокатський запит від 11.08.2021 р. повідомило, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" від 14.07.2021 р. № 02335. За результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 р. № 1640-2018. Також в листі зазначено, що 09.08.2021 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" був направлений рекомендований лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 28.07.2021 р. № 11-02-2566, в якому повідомлено орендаря щодо відмови у продовженні договору оренди державного майна від 18.10.2018 р. № 1640-2018 та припинення його дії з 19.10.2021 р.
До листа від 16.08.2021 р. № 18-01-2788 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях було додано копію наказу від 21 липня 2021 року № 766 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди" та копію листа від 28.07.2021 р. № 11-02-2566 "Щодо відмови у продовженні договору".
При цьому заявник не погоджується з наказом від 21.07.2021 р. № 766 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди", оскільки оскаржуваний наказ № 766 був прийнятий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях 21.07.2021 р., на підставі довідки балансоутримувача (Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненської області) № 586/11-12 від 05.08.2021 р., та вважає, що оскаржуваний наказ № 766 від 21.07.2021 р. був прийнятий після 05.08.2021 р., а не 21.07.2021 р., що свідчить про грубе порушення вимог ст. 19 Конституції України, а також п. 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483.
Як вбачається з заяви, заявник має намір звернутись до суду із позовом про:
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях № 766 від 21.07.2021 р.;
- визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області Договір про внесення змін до договору оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року щодо продовження договору без проведення аукціону (шляхом викладення в новій редакції) згідно з примірним договором оренди, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження примірних договорів оренди державного майна" № 820 від 12.08.2020 р.
Таким чином, за результатами аналізу заяви про забезпечення позову суд зазначає, що наявні докази свідчать про наявність спору щодо прийняття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях рішення про відмову у продовженні Товариству з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" договору оренди державного майна від 18.10.2018 р. № 1640-2018.
Також з матеріалів заяви вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" в орендованому державному майні зроблені невід'ємні поліпшення на підставі згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 17.03.2020 року, що зафіксовано в т.ч. у Звіті незалежного аудитора "Щодо підтвердження фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого державного майна за рахунок власних коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" про те, що вартість таких невід'ємних поліпшень становить 570 000 грн 00 коп. без єдиного податку за ставкою 5%.
Наразі, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях можуть вчинятися дії щодо обмеження чи унеможливлення користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" державним нерухомим майном: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 381,8 кв.м.; автогараж (10 боксів), площею 561,1 кв.м.; складське приміщення, площею 235,1 кв.м.; склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м.; прохідна, площею 6,8 кв.м.; навіс № 1, площею 39,8 кв.м.; навіс № 2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв. № 101303002); огорожа № 1 та № 2 інв. № 10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж.
А відтак, буде порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" на мирне володіння майном, оскільки зроблені невід'ємні поліпшення є власністю останнього.
Тобто, судом встановлено, що існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено заявником у заяві про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, судом встановлено наявність зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, з якими заявник має намір звернутися до суду, з метою забезпечення рівності та збалансованості інтересів сторін суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення в частині, що стосується:
- заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по у Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" державним нерухомим майном: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 381,8 кв.м.; автогараж (10 боксів), площею 561,1 кв.м.; складське приміщення, площею 235,1 кв.м.; склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м.; прохідна, площею 6,8 кв.м.; навіс № 1, площею 39,8 кв.м.; навіс № 2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв. № 101303002); огорожа № 1 та № 2 інв. № 10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж, у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного нерухомого майна, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному комплексі будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108ж.
Викладені в поданій до суду заяві про забезпечення позову вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти дії, спрямовані на виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" з орендованого на підставі Договору оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року;
- заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти юридично значущі дії, спрямовані на передачу комплексу будівель та споруд, що передані в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" за договором оренди державного майна № 1640-2018 від 18.10.2018 року у власність чи користування іншим особам, на переконання суду є надмірними та не відповідають принципу адекватності, а отже заява у вказаній частині задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Зокрема, в поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Крім того, суд зазначає, що зацікавлена особа не позбавлена права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 ГПК України.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" від 19 жовтня 2021 року про забезпечення позову до його пред'явлення - задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по у Рівненській та Житомирській областях та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" державним нерухомим майном: комплекс будівель та споруд, а саме: ремонтна майстерня, площею 381,8 кв.м.; автогараж (10 боксів), площею 561,1 кв.м.; складське приміщення, площею 235,1 кв.м.; склад для матеріалів, площею 107,2 кв.м.; прохідна, площею 6,8 кв.м.; навіс № 1, площею 39,8 кв.м.; навіс № 2, площею 19,1 кв.м., естакада (інв. № 101303002); огорожа № 1 та № 2 інв. № 10103003) за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Київська, 108ж, у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного нерухомого майна, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, теплопостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному комплексі будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 108ж.
3. В задоволенні решти заявлених до вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ждан-Сервіс" (33028, м. Рівне, вул. Словацького, буд. 10, код ЄДРПОУ 42126253).
5. Боржником за даною ухвалою є: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, буд. 24, код ЄДРПОУ 42956062).
6. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років, а саме: до 21.10.2024 року включно.".
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 21 жовтня 2021 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.