вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3057/21
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Орпол» про забезпечення позову, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Орпол» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9 , корпус 8, код 41268430)
до
товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Шевченко, будинок 100/9, код 43549237)
про стягнення 811896,34 гривень
21.01.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Орпол» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат» заборгованості у загальному розмірі 811896,34 гривень, з яких: 679199,00 гривень основна заборгованість, 59871,71 гривень інфляційні втрати, 72905,53 гривень пеня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 21.05.2020 між ТОВ «Орпол» та ТОВ «Полімершпагат» укладено договір поставки № 21052020 та в подальшому 22.10.2020 між ТОВ «Орпол» (кредитор), ТОВ «Полімершпагат» (первісний боржник) та ТОВ «Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат» (первісний боржник) укладено договір переведення боргу № 57.
Крім того, позивач вказує, що 22.10.2020 між ТОВ «Орпол» та ТОВ Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат» укладено договір поставки № 22102020, на підставі якого позивач оформив рахунок на оплату від 21.10.2020 № 267 та видаткову накладну від 30.10.2020 № 246 на суму 175000,00 гривень, рахунок на оплату від 13.11.2020 № 293 на суму 15000,00 гривень, рахунок на оплату від 01.12.2020 № 321 на суму 13910,00 гривень, рахунок на оплату від 11.11.2020 № 333 на суму 12820,00 гривень, рахунок на оплату від 02.02.2021 № 22 на суму 48438,00 гривень.
Проте, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати товару не виконав, у зв'язку чим за останнім обліковується заборгованість у розмірі 679199,26 гривень, що і стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені та інфляційних втрат.
Одночасно із пред'явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат».
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник мотивує тим, що значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем та значний період цієї заборгованості дозволять віднести цю заборгованість до розряду сумнівної або безнадійної, та враховуючи ухилення відповідача від врегулювання спору заявник вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.
Заявник вказує, що перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі, може свідчити про намагання відповідача відчужити належне йому майно та зняття грошових коштів з розрахункових рахунків останнього, а тому, на думку заявника, невжиття судом відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, що може призвести до неможливості захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду із позовом.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши доводи заявника щодо необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов'язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Згідно приписів ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника у разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на відчуження майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
До того ж суд зазначає, що заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин наведених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, зокрема позивачем не надано договору поставки № 22102020, укладеного між ТОВ «Орпол» та ТОВ Торгово-виробниче підприємство «Полімершпагат», на підставі якого, як вказує позивач, у відповідача наявне невиконане грошове зобов'язання щодо оплати отриманого товару, а також не надано первинних документів, що підтверджують факт поставки товару на користь відповідача за договором поставки від 22.10.2020 № 22102020.
З огляду на відсутність будь-яких доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника, аргументи останнього є нічим іншим, як припущеннями.
Таким чином, заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на майно, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника. А подана заява обґрунтована власними припущеннями заявника, що не є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження майна на користь третіх осіб та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальне законодавство пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Орпол» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 21.10.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник