номер провадження справи 32/114/21
17.09.2021 Справа № 908/2139/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік", (юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, поштова адреса: 69106, м. Запоріжжя, поштове відділення № 106, а/с ТОВ "Баядера Логістік")
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Харченко Ігоря Миколайовича, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 20438грн. 50коп.
22.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення 20438грн 50 коп. заборгованості за договором поставки № 2/19 від 21.02.2019, яка складається з 17174,14 грн суми основного боргу, 729,56грн пені, 1202,19грн штрафу, 977,89 грн 20% річних, 354,72 суми індексу інфляції.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2021 справу № 908/2139/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2139/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін
Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 526, 530, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст..ст. 193, 265 ГК України та договорі поставки № 2/19 від 21.02.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив. Ухвала суду від 27.07.2021 про відкриття провадження у справі № 908/2139/21, була повернута поштовим відділенням з відміткою «За закінчення терміну зберігання».
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2139/21 та надано достатньо часу для подання своєї правової позиції щодо заявленого предмету спору.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 27.07.2021 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.09.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» та Фізичною особою - підприємцем Харченко Ігоря Миколайовича, було укладено договір поставки № 2/19 від 21.02.2019 року на постачання алкогольних напоїв до магазину покупця (далі за текстом - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, постачальник зобов'язувався передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати і оплачувати товар на умовах договору.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію - алкогольні напої згідно накладних:
- № 15610/13482 від 23.03.2021 на суму 6589,42 грн.,
- № 17204/14697 від 30.03.2021 на суму 5163,06 грн.,
- № 17286/14715 від 30.03.2021 на суму 350,16 грн.,
- № 18985/16365 від 08.04.2021 на суму 1624,68 грн.,
- № 19736/16607 від 09.04.2021 на суму 5650,44 грн.,
- № 20007/16899 від 13.04.2021 на суму 249,00 грн.,
- № 20008/16900 від 13.04.2021 на суму 637,62 грн.,
- № 20010/16902 від 13.04.2021 на суму 543,48 грн.,
- № 20029/16914 від 13.04.2021 на суму 1955,70 грн., на загальну суму 22 763,56 грн.
Позивачем умови договору виконані належним чином, товар поставлений та отриманий відповідачем без зауважень.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до умов п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України.
Відповідач оплачував на банківський рахунок підприємства за накладною №15610/13482 від 23.03.2021 наступні суми:
1. Платіжне доручення №@2РЬ432197 від 26.04.2021 на суму 1589,42 грн.,
2. Платіжне доручення № @2РЬ096210 від 17.05.2021 на суму 1000,00 грн.,
3. Платіжне доручення № @2РЬ580712 від 10.06.2021 на суму 700,00 грн.,
4. Платіжне доручення № @2РЬ672394 від 24.06.2021 на суму 1000,00 грн.,
5. Платіжне доручення № @2РЬ521386 від 12.07.2021 на суму 1300,00 грн., на загальну суму 5589,42 грн.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань, отриманий товар відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.
Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заборгованість відповідача перед позивачем доведена матеріалами справи становить 17174,14 грн. та підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.
В той же час, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості.
Відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків оплати вартості одержаного товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальник товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Відповідно до розрахунку позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 729,56грн, а також штраф у розмірі 7% від суми боргу, що складає 1 202,19 грн.
Перевіривши надані суду розрахунки за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , судом встановлено, що сума пені яка підлягає стягненню складає 166,68 грн. В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити. Сума 7% штрафу розрахована правильно та підлягає задоволенню в повному об'ємі в розмірі 1202,19грн.
Згідно з п. 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Відповідно до розрахунку позивач сума 20 % річних складає 977,89 грн, пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 354,72грн, суд приходить до висновку, що такі здійснені правомірно та з врахуванням вищевказаного порядку нарахування, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладені обставини, позовні вимог підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Харченко Ігоря Миколайовича, ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік", (юридична адреса: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, поштова адреса: 69106, м. Запоріжжя, поштове відділення № 106, а/с ТОВ "Баядера Логістік", ЄДРПОУ 35871504) 17174 (сімнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн 14 коп. суми основного боргу, 166 (сто шістдесят шість) грн 68 коп. суми пені, 1202 (одна тисяча двісті дві) грн 19 коп суми 7% штрафу, 977 (дев'ятсот сімдесят сім) грн 89 коп. 20% річних, 354 (триста п'ятдесят чотири) грн 72 коп. суми індексу інфляції, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.10.2021.
Суддя Н.А. Колодій