номер провадження справи 35/131/21
11.10.2021 Справа № 908/2278/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бул. Русанівський, б. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131)
до відповідача Приватного підприємства «Фа-Груп Компані» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, б. 1-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 32454489)
про стягнення коштів
Суть спору:
До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України з позовом до відповідача Приватного підприємства «Фа-Груп Компані», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 63 699,42 грн.
05.08.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2278/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2278/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. 9, 38, 40, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 22, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 63 699,42 грн.
Ухвалою суду від 10.08.2021 у справі № 908/2278/21 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 10.08.2021 про відкриття провадження у справі №908/2278/21, направлена на адресу відповідача, проте повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2278/21.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 10.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 11.10.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
Як вбачається з постанови Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2019, 23.10.2018 о 08 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Камаз 53229», державний номерний знак НОМЕР_1 , по бульвару Л. Українки, 1 в м. Києві, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого скоїв зіткнення з автомобілем «Газель», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який в некерованому стані здійснив зіткнення з автомобілем «Пежо», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , після чого останній зіткнувся з автомобілем «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_5 , який зіткнувся з автомобілем «Нісан», державний номерний знак НОМЕР_6 , водій ОСОБА_6 . В подальшому, транспортний засіб «Камаз 53229», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , продовжуючи рух некеровано здійснив зіткнення з транспортними засобами: «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_7 , «Форд Фокус», державний номерний знак НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_8 , «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_9 , під керуванням ОСОБА_9 , який розвернуло та в некерованому стані здійснив наїзди транспортні засоби: «Тойота Корола» державний номерний знак НОМЕР_10 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який від удару відкинуло на автомобіль «Форд» д.н.з. НОМЕР_11 , під керуванням водія ОСОБА_11 ; транспортний засіб «Део», д.н.з. НОМЕР_12 , під керуванням ОСОБА_12 , який від удару відкинуло на автомобіль «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_13 , під керуванням ОСОБА_13 , який в подальшому по інерції здійснив наїзд на автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_14 , під керуванням ОСОБА_14 , який здійснив наїзд на автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_15 , під керуванням ОСОБА_15 .
Транспортний засіб «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_9 , за кермом якого був водій ОСОБА_9 , який було розвернуто та в некерованому стані здійснив зіткнення з автомобілем «Смарт», д.н.з. НОМЕР_16 , під керуванням ОСОБА_16 , який від удару відкинуло на припаркований автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_17 , за кермом якого був ОСОБА_17 .
Транспортний засіб «Шкода», д.н.з. НОМЕР_18 під керуванням ОСОБА_18 , який від удару в припаркованому стані відкинуло на автомобіль «Форд», д.н.з. НОМЕР_19 , під керуванням ОСОБА_19 , який в припаркованому стані відкинуло на автомобіль «Пежо», д.н.з. НОМЕР_20 , під керуванням ОСОБА_20 , який в подальшому від удару в некерованому стані відкинуло на автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_21 , під керуванням ОСОБА_21 .
Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року встановлено, що водій ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, надалі - ДТП, механічні пошкодження завдано двадцяти одному транспортному засобу, копія постанови додається.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, особою з вини якої сталася ДТП та заподіяні збитки є водій відповідача, Приватного підприємства «Фа-Груп Компані», ОСОБА_1 .
Відповідно до норм ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», надалі - Закон, який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до положень пп «а», п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
30 вересня 2019 року на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України від власника автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_9 , ОСОБА_9 надійшло повідомлення про ДТП та заява про здійснення регламентної виплати.
Перевіркою бази даних МТСБУ було встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_9 застрахована в СК «Гардіан» згідно полісу №АМ/2832883, а цивільно-правова відповідальність водія «Камаз 53229», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «СК «Європейський страховий альянс» за полісом №АМ/6096764.
Однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2019 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року встановлено, що транспортний засіб, «Камаз 53229», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не був забезпечений, а сам поліс №АМ/6096764 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визнаний недійсним з моменту його укладення, тобто з 12 вересня 2018 року.
Тобто, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Камаз 53229», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на момент ДТП застрахованою не була.
За таких обставин, відповідно до положень пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Так, в результаті вищевказаної події був пошкоджений автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_9 .
Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно Звіту № 591-ф від 01 листопада 2018 року, складеного спеціалістом ФОП Палківським О.О. , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_9 становить 275 462 грн. 37 коп., що дорівнює його ринковій вартості до ДТП.
Однак, згідно розрахунку відділу експертиз МТСБУ від 19 грудня 2019 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу була відкоригована відповідно до таблиці 4.1 додатку 4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та склала суму 350 611 грн. 87 коп.
Відповідно до положень ст. 9 Закону розмір страхової суми (регламентної виплати) за шкоду, заподіяну майну потерпілих на момент ДТП становить 100 000 грн.
До Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшло тринадцять заяв від потерпілих осіб про виплати страхових відшкодувань за пошкодження транспортних засобів за подією, що мала місце 23.10.2018.
Відповідно до положень ч.2 п. 9.2 ст. 9 Закону передбачено, у разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Загальний розмір шкоди за страховим випадком, що мав місце 23.10.2018, становить 784 936 грн. 51 коп.
З урахуванням положень ч.1 п.9.1 ст. 9 Закону МТСБУ відшкодувало шкоду кожному потерпілому пропорційно, відповідно до формули, де (розмір матеріального збитку завданого автомобілю визначеного на підставі звітів, ремонтних калькуляцій)х(500 000,00 грн. ліміт страхової суми за полісом обов'язкового страхування) : 784 936,51 грн. (загальний розмір шкоди за страховим випадком).
Отже, у даному випадку, розмір матеріальної шкоди потерпілого обмежується лімітом у 100 000 грн (100 000 х 500 000): 784 936,51 = 63 699 грн. 42 коп.
Таким чином, розмір регламентної виплати потерпілому склав 63 699 грн. 42 коп.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 17 грудня 2019 року перерахувало потерпілому ОСОБА_23 суму страхового відшкодування в розмірі 63 699 грн. 42 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1156213 від 17.12.2019 на суму 63699,42 грн.
Згідно п. 38.2 ст. 38 цього Закону передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.
Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС від 26 листопада 2020 року власником автомобіля «Камаз 53229», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП, тобто на 23 жовтня 2018 року було Приватне підприємтство «Коп-Сервіс» (код ЄДРПО 32454489).
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у 2019 році відбулася перереєстрація Приватного підприємства «Коп-Сервіс» (код ЄДРПО 32454489) на Приватне підприємство «Фа-Груп Компані» (код ЄДРПО 32454489) з місцем реєстрації у АДРЕСА_1 , тобто зміна найменування та місцезнаходження юридичної особи та складу-засновників даного підприємства.
Однак, зазначені зміни юридичної особи та складу його засновників не звільняють останнє, як власника джерела підвищеної небезпеки, від відповідальності перед потерпілими згідно ст. 1187 ЦК України.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
З огляду на що, дане підприємство, як власник джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 63 699 грн. 42 коп.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 63 699,42 грн підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Фа-Груп Компані» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, б. 1-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 32454489) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бул. Русанівський, б. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) страхове відшкодування у розмірі 63 699,42 грн (шістдесят три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 42 коп.), судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій