36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.04.2010р. Справа № 14/53
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс", юридична адреса: просп. Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151; фактична адреса: вул. М. Раскової, 23, оф. 910, м. Київ, 02002
до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", юридична адреса: вул. Чапаєва, 75, м. Кременчук, Полтавська область, 39617; фактична адреса: вул. 40 років Жовтня, 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39617
про стягнення 605,99 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Малков Д.Є., дов. № 47 від 28.08.2009 року
від відповідача: Щепоткіна Т.В., дов. № 2/13-10 від 02.04.2010 року
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості зі сплати перестрахового відшкодування у розмірі 605,99 гривень.
Позивач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, вимог п. 4 ухвали суду від 01.03.2010 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Товариством з додатковою відповідальністю "Страховою компанією "Фінекс", м. Київ (надалі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Партнер", м. Кременчук (далі відповідач) було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 25- ПФ від 01.11.2006 року (далі Договір).
Згідно абзацу 1 п. 1.1. Генерального договору його предметом є загальні умови перестрахування ризиків, переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування, а також права та обов'язки Сторін при укладенні, виконанні та припиненні договорів факультативного перестрахування.
Відповідно до абзацу 2 п.1.1. Генерального договору під ризиком (страховим ризиком) розуміється визначена подія, на випадок якої проводиться страхування та яка має ознаки імовірності та випадові настання.
Згідно абзацу 3 п.1.1. Генерального договору під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком (Позивачем) на визначених договором факультативного перестрахування умовах ризику виконання усіх або частини своїх зобов'язань перед Страхувальником в іншого Страховика (Відповідача).
Відповідно до п. 1.2. Генерального договору на його підставі сторони можуть укласти конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику.
На підставі вказаного вище пункту Генерального договору 02.03.2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір перестрахування № 114-2007 (далі Договір перестрахування), за яким Позивач передав Відповідачеві в перестрахування ризик виконання частини своїх зобов'язань перед ЗАТ "ЛМЦ" - Страхувальником / Вигодонабувачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 262.06.00 від 01.03.2007 року (далі Договір страхування).
Згідно Додатку № 1 до Договору страхування та Графи "Об'єкт страхування" Договору перестрахування об'єктом перестрахування є автомобіль Range Rover 4.4, реєстраційний № ВВ 0880 АР (далі застрахований автомобіль).
Відповідно до п. 3.1.1. Договору страхування та п. 1. графи "Страхові ризики" Договору перестрахування страховим ризиком є ДТП за участю застрахованого автомобіля.
27.02.2008 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля, внаслідок чого він був пошкоджений. Факт ДТП підтверджується Заявою - повідомленням ЗАТ "ЛМЦ" вх. № 170 від 27.02.2008 року та Актом огляду транспортного засобу № 612-1/262.06.00 від 27.02.2008 року (копія в матеріалах справи).
На виконання вимог п. 1.1. та п. 3.1.1. Договору страхування Позивачем було перераховано страхове відшкодування у розмірі 11119,08 гривень на рахунок Вигодонабувача за Договором страхування ЗАТ "ЛМЦ" згідно платіжного доручення № 607 від 11.03.2008 року (копія в матеріалах справи).
Страхування відшкодування згідно графи "Врахування фізичного зносу" Додатку № 1 до Договору страхування та п. 11.1. Договору страхування дорівнює вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля.
Вартість відновлювального ремонту згідно рахунку ТОВ "Віннер-Автомотів" № LR 62145-02 від 27.02.2008 року складала 11119,08 гривень (копія в матеріалах справи).
Відповідно до п. 12.1.7. Договору страхування страхове відшкодування виплачується в розмірі визначеного збитку з вирахуванням франшизи. Згідно п. 1. Таблиці 2 Додатку № 1 до Договору страхування. франшиза за ризиком ДТП без з вини водія застрахованого автомобіля складає 0 гривень. Таким чином, страхове відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту 11119,08 гривень.
Згідно п. 3.4.1 Генерального договору Відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок Позивача свою частину страхового відшкодування, розмір якої був розрахований відповідно до умов Генерального договору та Договору перестрахування у термін, передбачений Генеральним договором, якщо інше не передбачено у Договору перестрахування.
Відповідно до п. 4 Договору перестрахування при настанні страхового випадку Відповідач зобов'язувався виплатити Позивачу належне йому перестрахове відшкодування протягом десяти робочих днів після отримання від Позивача страхового акту та інших документів, що підтверджують факт і розмір збитку, чи рішення судового органу, на підставі якого у Позивача виникло зобов'язання виплатити страхове відшкодування.
Згідно графи "Відповідальність Перестраховика" Договору перестрахування доля відповідальності Відповідача складала 5,45 %. Таким чином, розмір частини Відповідача у страховому відшкодуванні (далі - перестрахове відшкодування) складав: 11119,08 грн. х 5,45% = 605,99 грн., де: 11119,08 грн. - страхове відшкодування за договором страхування; - 5,45% - доля (обсяг) відповідальності Відповідача згідно Договору перестрахування;
Відповідач згідно п. 4 Договору перестрахування отримав комплект документів (копія повідомлення про вручення в матеріалах справи). Строк виплати перестрахового відшкодування складав десять робочих днів, а саме з 19.01.2008 року по 01.02.2008 року включно. Прострочена заборгованість виникла на одинадцятий день 02.02.2008 року.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 605,99 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 605,99 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу в розмірі 605,99 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", юридична адреса: вул. Чапаєва, 75, м. Кременчук, Полтавська область, 39617; фактична адреса: вул. 40 років Жовтня, 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39617 (р/р № 26507050000001 у КФ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", м. Кременчук, МФО 331304, код ЄДРПОУ 13958383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Фінекс", юридична адреса: просп. Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151; фактична адреса: вул. М. Раскової, 23, оф. 910, м. Київ, 02002 (р/р № 26504300003316 в ВАТ "ФІНЕКСБАНК", м. Київ, МФО 380311, код ЄДРПОУ 32641358) суму боргу в розмірі 605,99 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.