Справа 350/1390/21
Номер провадження 3/350/560/2021
20 жовтня 2021 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №29, 28.07.2021 о 10 год. 15 хв. ОСОБА_1 зберігав тютюнові вироби, на яких немає марок акцизного податку встановленого взірця, чим порушив вимоги ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі за текстом - Закону України), відповідальність за що передбачена ч.1 ст.164-5 КУпАП.
У судовому засіданні представник особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Ошуст С.Є. пояснив, що протокол, який складений відносно ОСОБА_1 є незаконним, оскільки останній не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП та у його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення. У зв'язку із наведеним, просив справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2021 матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було повернути Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській для доопрацювання (належного оформлення), у зв'язку з тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення не чітко висвітлено об'єктивну сторону правопорушення, зокрема не зазначено, що саме вчинено ОСОБА_1 - зберігання тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку, як це встановлено диспозицією 1 ст.164-5 КУпАП. Окрім цього, у протоколі не конкретизовано, які саме вимог ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на думку уповноваженого органу порушив ОСОБА_1
17.09.2021 до суду надійшла відповідь тимчасово виконуючого обов'язків начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області на вищезазначену постанову суду, в якій пояснено, що підробленням є створення (повністю або частково) документа, подібного на справжній/автентичний документ, з метою незаконного його використання як справжнього/автентичного документа, а фальсифікацією - зміна справжнього/автентичного документа (його елементів, частин) з метою введення в оману. Відтак, підроблені чи фальсифіковані марки акцизного податку є марками не встановленого взірця, а тому протокол від 28.07.2021 №29 оформлений належним чином.
Окрім цього, зазначено, що протокол від 28.07.2021 №29 містить посилання на норми спеціального закону, за порушення яких настає відповідальність - ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону Країни. Водночас, аналіз об'єктивної сторони не є відомостями, які обов'язково повинні бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення до статті 256 КУпАП. Ці відомості є обставинами. що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).
Вислухавши представника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується зберігання тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого взірця.
Диспозиція ч. 1ст. 164-5 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , передбачає відповідальність виключно за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Підроблені чи фальсифіковані марки акцизного податку хоча і є марками не встановленого взірця, проте зберігання та реалізація тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку та зберігання і реалізація таких виробів без марок акцизного податку не є тотожними поняттями.
Попри те, що стаття 164-5 КУпАП має назву «Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного податку встановленого зразка», Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018 були внесені зміни до КУпАП, відповідно до яких з диспозиції ч. 1 ст.164-5 цього Кодексу виключено такий вид правопорушення як «зберігання або транспортування тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору».
Таким чином, зазначена у протоколі суть вчиненого правопорушення, зокрема щодо зберігання тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП. Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній один із обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення - об'єктивна сторона.
Окрім цього, суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП є спеціальний, оскільки до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, що прямо визначені диспозицією зазначеної частини відповідної статті, а саме: посадові особи підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
З суті правопорушення, викладеної у протоколі та матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємств-виробників, імпортерів або продавцем тютюнових виробів, тобто відсутні відомості, на підставі яких суд міг би прийти до висновку, що ОСОБА_1 є належним суб'єктом інкримінованого йому правопорушення. Натомість, у графі протоколу «посадова особа » поставлено прочерк.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 в даному випадку не можна визнати суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
За змістом ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В силу вимог ч. 4 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку Європейського суду з прав людини, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на вищезазначене, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
У складеному відносно ОСОБА_1 протоколі чітко не висвітленого суть адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено відповідну частину статті ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України, таким чином не зазначено, які конкретно вимоги чинного законодавства України порушила особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та не може у судовому засіданні змінювати (уточнювати) суть правопорушення, викладеного у протоколі, а тому суд визнає протокол про адміністративне правопорушення №29 від 28.07.2021 неналежним доказом винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до переконання у недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Згідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП.
Судом встановлено, що згідно акту огляду речей (документів), при вчиненні адміністративного правопорушення від 28.07.2021, складеного уповноваженим працівником ГУ ДФС у Івано-Франківській області, ОСОБА_1 було запропоновано видати речі (документи, виявлені під час перевірки), з чим він погодився, у зв'язку з чим у нього було вилучені відповідні тютюнові вироби, зазначені у цьому акті.
Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Враховуючи, що суд прийшов до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тому вилучені у ОСОБА_1 тютюнові вироби, згідно акту огляду речей (документів), при вчиненні адміністративного правопорушення від 28.07.2021, підлягають поверненню останньому.
Керуючись п. 1 ст. 247, 265 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-5 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно акту огляду речей (документів), при вчиненні адміністративного правопорушення від 28.07.2021 тютюнові вироби повернути ОСОБА_1 .
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
Суддя А.М. Бейко