Справа № 344/14900/21
Провадження № 3/344/6305/21
18 жовтня 2021року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 210018 ОСОБА_1 13.09.2021 року близько 20 год. 00 хв. 10.05.2021 року у АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та наніс їй удар по обличчю, що спричинило домашнє насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що обставини які викладені у протоколі є необгрунтованими та такими що не відповідають дійсності. Вказав, що він за вказаною у протоколі адресою проживає та зареєстрований, та того дня перебував у дома, коли його колишня дружина ОСОБА_2 повернувшись з роботи додому почала провокувати його на конфлікт, вказує що на її провокації не реагував, однак вона викликала працівників поліції та розповіла їм видумані нею обставини, які ті вказали у протоколі. Вказує, що такі провокації зі сторони ОСОБА_2 є непоодинокими, оскільки остання має намір його примусово виселити із квартири де вони проживають після розлучення та саме це є причиною такої її поведінки. ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, йому інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, однак як видно з матеріалів справи працівники поліції не надали жодного доказу щодо притягнення його протягом року до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Тому просить суд, взяти до уваги всі обставини на які він посилався під час розгляду даної адміністративної справи та провадження відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 на розгляд справи вкотре не з'явилась, про причини своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення від потерпілої суду не надходило. У судовому засідання, яке було призначено на 29.09.2021 року дала пояснення, які підтверджують обставини, що відповідають опису подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказала, що потерпає від систематичного домашнього насильства від свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 , а тому просила суд притягнути його до відповідальності та вжити всіх необхідних та достатніх заходів для припинення протиправної поведінки останнього.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведена.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно диспозиції ч.2 ст. 173-2 КУпАП ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 повторно протягом року насильницьких дій, як це безпосередньо передбачено ч.2 ст. 173-2 КУпАП у матеріалах справи немає. На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", а наявний у матеріалах рапорт працівника поліції не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські є зацікавленими особами.
В силу ч. 2статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов'язку для суду збирати докази.
Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки подані суду на дослідження докази не дають підстав для того, щоб зробити категоричний висновок про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП слід закрити.
З урахуванням наведеного та керуючись ч.2 ст. 173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Тринчук