Справа №: 343/962/21
Провадження №: 2-а/0343/20/21
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
суддi - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/962/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовною заявою, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови інспектора СРПП відділення № 1 (м. Долина) старшого лейтенанта поліції Тодося Ю.В. серії БАБ № 089838 від 03.05.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, вказану постанову скасувати, а справу закрити, вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.05.2021 інспектором СРПП відділення №1 (м. Долина) старшим лейтенантом поліції Тодосем Ю.В. винесено постанову серії БАБ №089838 за ч. 2 ст. 126 КУпАП про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Даною постановою було безпідставно та всупереч нормам КУпАП і Закону України "Про національну поліцію" притягнуто його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень. Проте, постанова складена без достатніх на те правових підстав та з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а тому є безпідставною та необґрунтованою.
Так, 03.05.2021 він перебував у транспортному засобі Mercedes Benz С180, д.н.з. НОМЕР_1 . По вул. Лесі України, а не на автомобільній дорогі Н-10, його автомобіль було зупинено працівниками поліції. При цьому поліцейський не міг належним чином пояснити причину зупинки та просто прокоментував шлях руху транспортного засобу. Жодна з підстав, яка зазначена в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», не була вказана та належними доказами підтверджена. Інспектор лише визначив, що він, ОСОБА_1 , був водієм та що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Його слова про те, що він ще не має посвідчення водія і не керує транспортним засобом, було проігноровано.
У тексті постанови вказано, що він керував транспортним засобом та порушив вимоги дорожнього знаку, однак таке знову ж нічим не підтверджується. У постанові також зазначено, що він був ознайомлений з нею. Однак, про таку він дізнався лише тоді, коли отримав її поштовим відправленням. Скоріш за все така винесена у службовому автомобілі, тому йому не було відомо, що відносно нього розглядається справа про притягнення його до адміністративної ідповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Незаконність постанови доводиться і тим, що до неї не додані будь-які документи, аудіо-, відео файли, якій б свідчили про підставність її винесення, хоча обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на
складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Поліцейським були грубо порушені і процесуальні норми при складанні оскаржуваної постанови. Відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а саме надавати письмові пояснення, скористатися правовою допомогою, взяти участь у розгляді справи. При розгляді справи працівник поліції також проігнорував порядок, встановлений ст. 278, 279 КУпАП, якими визначено, що поставнова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. При підготовці до розгляду він повинен був вирішити такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. На підтвердження того, що раніше йому не було відомо про оскаржувану постанову, подає копію конверта, який вказує на дату отримання ним зазначеної постанови.
У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити. Додатково вказав, що в ніч з 2 на 3 травня 2021 року на сільській дорозі в с. Тяпче його зупинили працівники поліції. Вони склали протокол за відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння та без його відома винесли постанову, якою визнали його винуватим у керуванні транспортним засобом без посвідчення водія. Працівник поліції вказав, що підставою для зупинки автомобіля послужило недотримання вимоги дорожнього знаку, однак будь-яких доказів такого не надав. Крім того, оскаржувану постанову склали без його відома та участі. Як він припускає, її склали у патрульному автомобілі. Тобто при її винесені не було дотримано відповідної процедури, не було роз'яснено його прав, не відібрано його пояснень, не ознайомлено з суттю правопорушення. Зі змістом постанови він також не згоден. Так, у ній зазначено, що його зупинили на автодорозі Н-10, однак насправді його зупинили на сільській дорозі по вул. Лесі Українки неподалік його будинку. До постанови не долучено жодного доказу, який підтверджує вчинення ним порушення. Постанову він отримав поштою, тому строк звернення до суду пропустив з поважних причин, а відтак просить його поновити. Такожвказав, що постанова з одночасним її направленням йому, була направлена до виконавчої служби, а тому він змушений оплачувати подвійний розмір штрафу, хоча про накладення на нього стягнення він не знав, поліцейський нічого про винесення постанови його не повідомив, чим суттєво порушив його права.
Представник відповідача у судове засіданя не з'явився, подав відзив на позов, у якому просив у його задоволенні відмовити. Свої заперечення мотивував тим, що 03.05.2021 у ході виконання службових обов'язків інспектором СРПП відділення поліції №1 (м. Долина), старшим лейтенантом поліції Тодосем Ю.В. виявлено, що водій транспортного засобу Mercedes Benz С180, д.н.з. НОМЕР_1 , як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , о 03:32 год. у с. Гериня Івано-Франківської обл. на автодорозі Н-10 порушив вимогу державного знаку 3.21 «В'їзд заборонено», а також керував даним транспортним засобом не маючи права керування таким, чим порушив п. 2.1 «А» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП України.
Поліцейський підійшов, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія. Водієм ТЗ виявився позивач, який на вимогу поліцейського не пред'явив посвідчення водія на керування вищевказаним ТЗ, оскільки не має права такого керування, про що сам і зазначив у позовній заяві.
Тобто факт відсутності у позивача права керування ТЗ (посвідчення водія) підтверджується його ж словами, відеозаписом із боді камери поліцейського, де позивач перебуває за кермом та зазначає, що тільки навчається у автошколі, а також постановою суду від 10.06.2021, якою його визнано винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, поліцейським було роз'яснено позивачеві його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП та відповідно до вимог ст. 278, 279 КУпАП розглянуто і винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №089838 від 03.05.2021 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Після складання постанови її було оголошено позивачу. Від отримання її копії позивач відмовився, тому її було відправлено йому рекомендованим листом. Тобто, працівники поліції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Постанова винесена правомірно, тому у позові ОСОБА_1 слід відмовити.
Таким чином, між сторонами виник спір відносно порядку винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, наявності чи відсутності підстав для її скасування та закриття справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 03 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до СРПП відділення поліції №1 (м. Долина) про скасування постанови залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
07 червня 2021 року від позивача на виконання ухвали суду від 03.06.2021 надійшла заява, відповідно до якої ним долучено квитанцію про сплату судового збору від 09.06.2021 та адміністративний позов із виправленими недоліками та додатками.
Ухвалою суду від 10 червня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.
29 червня 2021 року від представника Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.
Ухвалою суду від 09 серпня 2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
02 вересня 2021 року поступила заява позивача про заміну відповідача, до якої долучено уточнений адміністративний позов, в тому числі в частині відповідача - Головного управління Національної поліції.
Ухвалою суду від 07 вересня 2021 року замінено первісного відповідача у даній справі на належного - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.
27 вересня 2021 року від представника Головного управління Національної поліції у Івано-Франківській області надійшов відзив на позов з долученим до нього відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.
Від сторін більше заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до постанови серії БАБ № 089838 від 03.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 03 травня 2021 року о 03 годині 32 хвилині в с. Гериня на автодорозі Н-10 ОСОБА_1 порушив вимогу ДЗ 3.21 "В'їзд заборонено", а також керував транспортним засобом, не маючи права керування таким, чим порушив п. 2.1а Правил дорожньогго руху України та був притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 3400 гривень (а.с. 3, 17).
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що відео підписано електронним цифровим підписом. На відео зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , який сидить за кермом і вказує на те, що посвідчення водія не отримував, а тільки навчається з метою їх отримання. На цьому запис закінчується (а.с. 58).
Також для обгрунтування своєї позиції відповідач надав суду постанову Долинського районного суду від 10.06.2021, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 55-57), чого не заперечив позивач.
Оцінка суду:
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ст. 249, 276 КУпАП, розгляд адміністративної справи проводиться відкрито і за місцем його вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як визначено у п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Частинами 9, 10 Розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 Розділу ІV цієї Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, ч. 4 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Так, ст. 268 КУпАП, в тому числі передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Інструкції, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Враховуючи вищевказане, при виявленні адміністративного правопорушення та притягненні особи до адміністративної відповідальності складання процесуального документа повинно відбуватись з дотриманням вимог порядку оформлення постанови, які передбачені нормами КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Натомість, як встановлено судом та підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який наданий відповідачем, як доказ підставності винесення оскаржуваної постанови, позивачу не було повідомлено про розгляд адміністративної справи, не було роз'яснено прав, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі, право користуватися юридичною допомогою, давати особисті пояснення, знайомитися з матерілами справи, подавати докази, заявляти клопотання, йому не оголошувалася та не вручалася оскаржувана постанова та і взагалі про її винесення ОСОБА_1 на місці не повідомлявся, а про її існування дізнався з поштового відправлення, яке надійшло на його домашню адресу. Доказів протилежного в судовому засіданні не здобуто, відповідачем не надано, хоча, в силу вимог ст. 77 КАС України, ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Долучені ж відповідачем до матеріалів справи відеозапис та постанова суду від 10.06.2021, у яких маються підтвердження про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія та які лягли в основу доказування винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є підтвердженням того, що при винесенні відносно нього постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП поліцейським було дотримао процедуру розгляду адміністративної справи. Більше того, посилання на такі докази відсутні у відповідній графі оскаржуваної постанови.
Відтак, застосований інспектором поліції алгоритм дій при розгляді адміністративної справи призвів до недотримання прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що поліцейським було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а суд у даній справі не може підміняти собою уповноважену особу органу Національної поліції та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем, однак за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), що передбачено п.2 ч.3 ст. 286 КАС України, тому вважає за необхідне постанову серії БАБ № 089838 від 03 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області на новий розгляд.
Крім того, суд зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, виноситься за місцем вчинення адміністративного правопорушення, яким у оскаржуваній постанові є с. Гериня, хоча, як зазначено у цій же постанові, місцем розгляду справи є с. Тяпче, яке є далековіддаленим від с. Гериня.
Також суд враховує, що ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, та зобов'язаний поінформувати останнього про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. У оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено", що йому також поставлено в провину, однак будь-яких доказів такого порушення до матеріалів справи не долучено.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення з направленням її на новий розгляд з мотивів недотримання процедури розгляду адміністративної справи, при цьому суд не дає оцінку наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки, як зазначено вище, в даному випадку не може підміняти собою уповноважену особу органу Національної поліції та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачема, тому вимога про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про поновлення позивачу строку звернення до суду та перевіряючи його доводи щодо поважності пропуску цього строку, суд дійшов висновку, що останній пропустив строк для звернення до суду із вказаним позовом з поважних причин, оскільки на місці розгляду справи таку не отримував, вона була надіслана йому поштою, інших доказів чи заперечень відповідачем з цього приводу суду не надано, тому такий строк підлягає поновленню.
Таки чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає до частково задоволення.
Розподіл судових витрат:
відповідно до положення ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на його користь слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 227 гривень, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 2 КАС України, ст. 1, 13, 23, 35 Закону України "Про Національну поліції", Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, керуючись ст. 222, 249, 252, 258, 268, 276, 280, 283, 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серії БАБ №089838, винесеної 03.05.2021 інспектором СРПП відділення №1 (м.Долина) старшим лейтенантом поліції Тодось Юрієм Васильовичем.
Скасувати постанову серії БАБ № 089838 від 03 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надіслати Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області на новий розгляд.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798.
Рішення буде складено в повному обсязі до 21 жовтня 2021 року.
Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич
Рішення суду складено в повному обсязі 21 жовтня 2021 року.