Дата документу 17.09.2021 Справа № 554/8129/21
Справа № 554/8129/21
Провадження 3/554/1996/21
17 вересня 2021 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Січиокно Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Падалки Полтавського району Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючу,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 648896 від 17.08.2021 року, 17 серпня 2021 року, приблизно о 17 год 50 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи на вул.Небесної Сотні, 4-Б у м. Полтаві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчить різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно виражалася на адресу громадян, образливо чіплялася до них, на неодноразові зауваження припинити такі неправомірні дії не реагувала, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явилася, вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративному правопорушенні за викладених вище обставин не визнала та пояснила суду, що звернулася до ОСОБА_2 , як до громадського діяча, з проханням допомогти потрапити на особистий прийом до депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_3 для вирішення організаційних питань щодо святкування Дня незалежності. ОСОБА_2 дав згоду підтримати її у вирішенні такого питання та 17 серпня 2021 року, приблизно о 17 год. 50 хв., вони прибули удвох до офісу, де здійснює та свою професійну діяльність. На порозі офісу їх зустрів охоронник, який відразу ж повів себе нетактовно, виштовхав з приміщення. Це викликало в них обурення, і ОСОБА_2 звернувся за допомогою до чоловіка, в якому впізнав працівника прокуратури, щоб вплинути на таку поведінку охоронника. Однак цей чоловік вступив у словесну перепалку з ОСОБА_2 та діставши балончик, розпилив з нього газ в його обличчя, від чого ОСОБА_2 пішов у туалет кафе «Ботанік», щоб вмитися, а вона в цей час чекала його на подвір'ї. Через декілька хвилин на місце прибули працівники поліції, які вивели ОСОБА_2 з приміщення кафе «Ботаніка» та посадили до службового автомобіля. Останній перебував у збудженому стані, жалівся на погане самопочуття та втратив свідомість. Вона ж намагалася пояснити працівникам поліції неправомірність дій охоронника з офісу депутата, просила відпустити ОСОБА_2 , однак її не послухали та також доставили у відділок поліції.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, дійшов такого висновку.
На а.с. 5 наявна копія письмового пояснення ОСОБА_4 , який пояснив, що 17.08.2021 року, приблизно о 17 год 50 хв, він вийшов з приміщення прокуратури Полтавської області, де працює, та побачив незнайомих йому чоловіка та жінку, які поводили себе неадекватно, перебували в стані алкогольного сп'яніння. Невідомий чоловік підійшов до його автомобіля та намагався відчинити дверці, лягав на капот, від чого він попросив його не вчиняти такі дії і коли той не відреагував, застосував до нього сльозогінний газ та поїхав у своїх справах.
У письмових поясненнях ОСОБА_5 пояснив, що 17.08.2021 року, приблизно о 17 год 50 хв, до офісу депутата Полтавської обласної ради прибув ОСОБА_2 з жінкою, які поводили себе неадекватно, перебували в стані алкогольного сп'яніння, на вимогу припинити такі дії не реагували. Він вивів їх з офісу на подвір'я, де ОСОБА_2 почав з'ясовувати стосунки з працівником прокуратури, намагався пошкодити його автомобіль, лягав на капот, а жінка голосно висловлювалася нецензурною лайкою.
Відповідно до рапорту інспектора Полтавського ВП, 17.08.2021 року на лінію « 102» надійшло повідомлення про те, що чоловік закрився у вбиральні кафе «Ботанік», неадекватно себе поводить. (а.с.7).
На розгляд суду надано відеозапис, виготовлений з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції 17.08.2021 року, з 18 год 28 хв по 18 год 50 хв, натомість згідно протоколу правопорушення вчинено о 17 год 50 хв. У ході спілкування ОСОБА_1 виразила невдоволення з приводу затримання працівниками поліції ОСОБА_2 та повідомила обставини конфлікту, який виник незадовго до цього з охоронником офісу депутатки ОСОБА_3 та працівником прокуратури.
На переглянутому відеозаписі, більш за все виготовленого з реєстратора із салону автомобіля свідка ОСОБА_4 , зафіксовано факт перебування ОСОБА_2 біля передньої частини цього автомобіля та який на вимогу водія відійти від автомобіля не відреагував, після чого чоловік у світлій сорочці застосовує до нього сльозогінний газ та від'їжджає. Поруч них знаходиться ОСОБА_1 , яка в спокійній формі веде розмову з іншим чоловіком.
Стаття 173 КУпАП визначає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. (ст. 10 КУпАП).
Таким чином склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП передбачає умисну форму вини, а саме особа умисно вчиняє дрібне хуліганство, тобто допускає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій
громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства та останнє відрізняється від інших правопорушень тим, що:
1) вчиняється за явно несуттєвим приводом;
2) безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією);
3) дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;
4) спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.
Із досліджених письмових доказів та переглянутих судом відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою в громадському місці за обставин, як це зазначено при викладені суті обвинувачення в протоколі, тобто маючи на меті показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам,
За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини поведінки ОСОБА_1 , як вони були встановлені судом та викладені вище, не свідчать про її прагнення показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, а пов'язані із з'ясуванням обставин затримання працівниками поліції ОСОБА_2 , невдоволенням щодо поведінки охоронника, що не утворює суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
Не змінюють вказаних обставин і показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , письмові пояснення яких наявні в матеріалах справи та які були стороною конфлікту, а отже є зацікавленими особами.
При цьому, ОСОБА_1 заперечила факт висловлювання в громадському місці по вул. 1100- річчя, 4 в м.Полтаві нецензурною лайкою та її пояснення в цій частині не спростовані матеріалами справи.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тобто, оцінюючи докази в справі, які були встановлені і дослідженні під час судового розгляду, суд виходить із стандарту доведення вини поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинене і особа є винною у його вчиненні .
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на наведене суд вважає, що матеріалами провадження вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, поза розумним сумнівом не доведена, а тому провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247, 283, 284 КУпАП, -
справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.О. Січиокно