Справа № 2-77/2010
01 березня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК в складі:
головуючої- судді Українець Л.І.
при секретарі: Абільваповій Е.Н.
з участю прокурора Кулік О.
представників ДП «Ленінське лісове господарство» -Буракова В.Г. та Лагутіна С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовом Державного підприємства «Ленінське лісове господарство» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Сектор громадянства імігрції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ Г МВС України в АРК Крим про визнання незаконним перепланування будинку, зобов,язання повернути незаконно використовуване майно і не перешкоджати його поверненню, визнання осіб такими , що втратили право на користування квартирою, виселення з самовільно-зайнятої квартири, усунення перешкод шляхом скасування реєстрації місця проживання, зобов,язання звільнити приміщення,
23.09.2009 року позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання незаконним перепланування будинку, зобов,язання повернути незаконно використовуване майно і не перешкоджати його поверненню, мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням профспілкового комітету сім,ї ОСОБА_4 був виданий ордер №36 від 30 червня 2003 року на вселення в квартиру АДРЕСА_1 АРК, який є державною власністю і перебуває на балансі ДП «Ленінський лісгосп» за назвою «Будинок лісництва»- інвентарний номер 01-13. Відповідач ОСОБА_4 зареєстрований у вищевказаній квартирі з 05 серпня 2003 року, а згодом з 20.09.2003 року за зазначеною адресою були зареєстровані і відповідачі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6-батьки ОСОБА_4 Примішення будинку, в якому проживали відповідачі включало в себе 3 квартири та контору лісництва. У квартирі №1 по даний час проживає пенсіонер Ленінського лісгоспу ОСОБА_8, кв. №2 займають відповідачі, а кв. №3 використовувалась Ленінським лісгоспом у виробничих цілях. За даними технічного паспорту сім,я відповідачів має право займати площу 36,6 м кв. Однак відповідач ОСОБА_4, будучи директором ДП «Ленінський лісгосп» самовільно , без будь-яких узгоджень с Рескомлісом і держкомітетом лісового господарства провів перепланування «Будинку лісництва» по АДРЕСА_1 в серпні-вересні 2006 року, об,єднавши свою квартиру №2 з квартирою №3, чим збільшив площу своєї квартири до 114,5 м кв. Оскільки документів, які б дозволяли займати відповідачам таку площу , останні не мають, просив суд визнати перепланування незаконним, зобов,язати відповідачів повернути незаконно використовуване майно за адресою, АДРЕСА_1 і не перешкоджати його поверненню.
20 січня 2010 року позивач позовні вимоги уточнив, змінивши мотиви позову іншим змістом, та вказав, що згідно з постановою профспілкового комітету від 30.06.2003 року відповідач ОСОБА_4 видав собі ордер на вселення одієї особи-його в 4-х кімнатну квартиру загальною площею 24,3 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1 без зазначення місця знаходження і населеного пункту. 05 серпня 2003 року ОСОБА_4 через сектор громадянства зареєструвався у спірне приміщення, після чого за його згодою там були зареєстровані і його батьки. З моменту реєстрації по даний час відповідачі у спірній квартирі не проживають і в будинковій книзі, як і ОСОБА_4 не зареєстровані. У березні 2006 року ОСОБА_4, будучи директором Ленінського лісгоспу» отримав рішення виконкому Ленінської селищної ради №75 від 29.03.2006 р. «Про переведення нежилих приміщень по АДРЕСА_1 в житлові»,після отримання якого, відповідачі провели перепланування будинку об,єднавши квартиру №2 з квартирою №3 в одне окремо ізольоване від інших приміщень житло, загальною площею 114 ,5 кв, розмістили в них для видимості проживання свої речі, непотрібні для щоденного вжитку, змінили замок на вхідних дверях. Після звільнення з роботи 29.08.2006 року відповідач ОСОБА_4 перебуває у розшуку у звя,зку з порушенням проти нього кримінальних справ з 2007 по даний час і тому без поважних причин за місцем реєстрації свого проживання не з,являється, тобто втратив право користування житловим приміщенням, на думку позивача. Рішення виконкому про переведення нежитлового приміщення в житлове за протестом прокурора була скасоване рішенням сесії Ленінської селищної ради №25-30/2009, тому на даний час приміщення « Будинку лісництва» , де зареєстровані відповідачі, має статус нежитлового приміщення тобто є виробничим приміщенням. Одна, як встановлено рішенням Ленінського райсуду АРК від 28.07.2008 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 11.11.2008року , встановлено, що приміщення, які відповідачі займали, мають статус державного житла, тому просить при встановленні, що приміщення житлове, застосувати ст. 71 ЖК України, та визнати відповідачів такими , що втратили право користування житловим приміщенням у кв. №2 по вул. Чернишевського 13 в смт. Леніне, та виселити сім.ю ОСОБА_4 із самовільно зайнятої квартири №3 за тієюж адресою, усунути перешкоди позивачу шляхом зобовязання СГРФО Ленінського РВ . скасувати їх реєстрацію за зазначеною адресою та зобовязати відповідачів звільнити спірне приміщення від особистих речей та передати дане приміщення ДП «Ленінський лісгосп».
У судовому засіданні представники позивача Бураков В.Г. та Лагутін С.В. підтримали позов з уточненням, просять його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 у сууове засідання не з,явився , направив в суд свого представника ОСОБА_9, який у судовому засіданні 29.01.2010 року позов до свого довірителя не визнав та пояснив, що ОСОБА_4 здійснював перепланування- реконтрукцію «Будинку лісництва» по АДРЕСА_1 на законних підставах, зі згоди Держком лісового господарства, після отримання рішення виконкому Ленінської селищної ради про переведення приміщеннь по АДРЕСА_1 в статус житлового. Можливо його відстуність за місцем рееєстрації у квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин понад 6 місяць і дає підстави, для висновку , що він втратив право на користування житловим приміщенням, однак його батьки вселені і зареєстровані у зазначеній квартирі зі згоди ДП «Ленінський лісгосп»,як члени сім,ї працівника лісгоспу. Наполягає, що його довіритель здійснював реконструкцію будинку на підставі рішень виконкому Ленінської селищної ради після надання приміщення статусу житлового та силами ДП «Ленінський лісгосп» в інтересах державного підприємства, покращив та укріпив будинок лісництва ДП Ленінського лісгоспу в межах своїх повноважень, як керівник державного підприємства, відповідно до статуту ДП «Ленінський лісгосп» в період з серпня по вересень 2006 року .Тому просить суд врахувати , що по вимогах про визнання пререпланування і реконстуркції будинку АДРЕСА_1 незаконною, позивачем пропущений без поважних причин строк позовної давності, в решті позову просить відмовити , оскільки вважає позов не підтвердженим доказами та просить врахувати, що є таке , що набрало законної сили рішення суду про відмову у позові про виселення ОСОБА_4та його батьків з квартири АДРЕСА_1. Після оголошеної перерви представник відповідача в суд не з,явився, направив письмові заперечення на позов, був повідомлений про час і місце розгляду справи через оголошення у пресі .
Відповідачка ОСОБА_6 у судовому засіданні 29.01.2010 року з позовом не погодилась та пояснила, що вона зареєстрована у спірній квартирі разом з чоловіком зі згоди основного квартиронаймача - сина і одночасно, на той час, директора ДП «Ленінський лісгосп».Після надання квартирі статусу житлової , вона разом з чоловіком і сином за кошти , виручені від продажу будинку на Віннчині , де раніше проживали, та також сам директор лісгоспу ОСОБА_4 за кошти держдісгоспу , відновили примішення квартири №3 ,4, які було в непридатному для використання стані і їх саморуйнація приводила до руйнування квартири №2. Дійсно було здіснене покращення примішення та збільшена за рахунок квартири №3 квартира АДРЕСА_1. Не заперчує, що вкладала в перепланування і реконструкцію будинку свої та човіка спільні кошти для підведення води, санвузла, побілки, особиста праця . А також сам лісгосп під керівництвом її сина , використовував матеріали та працю робітників лісгоспу у переплануванні. Вважає, що позов щодо незаконності перепланування та повернення майна заявлений до неї необгрунтовано, права на житло вона не втратила та підстав для її виселення немає . Просить врахувати, що у її виселенні зі службового приміщення відмовлено і про це є рішення суду. Зазначила, що в квартирі №2 проживає з чоловіком постійно, там є їх речі меблі , вона з чоловіком похилого віку , часто хворють і звертаються за допомогою до дочки, яких відвідують на АДРЕСА_2 , щоб остання за нею та за батьком доглянула. Вважає, що розмір житла який був наданий для проживання її синові ОСОБА_4 . в яке вона і ОСОБА_5 були в подальшому прописані був недостатнім по площі , для проживання сім,ї в кількості 5 осіб (дружина ОСОБА_5 з неповнолітнім сином переїхали проживати в іншу сім,ю після розлучення з сином). У задоволенні позову з уточненнями просить відмовити повністю. Після оголошеної судом перерви ОСОБА_6 у судове засідання не з,явилася, заяви про розгляд справи у її відстуності не надіслала, була повідомленна про час і місце подальшого розгляду справи через оголошення у пресі.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з,явився, був повідомлений через оголошення у пресі завчасно, причин неявки не повідомив.
Представник третьої особи СГІРФО Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму у судове засідання не з,явився, повторно заперечень на позов не правив, був повідмлений належним чином , причин неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін, оглянувши у судовому засіданні інвентарну справу №1348 КП «Ленінське БТІ» по АДРЕСА_1 в смт. Леніне, оригінал будинкової книги, дослідивши матеріали справи, та повно всесторонньо і об'єктивно оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд знаходить позов обгрунтованим частково з наступних мотивів.
Так , суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідачів про визнання перепланування будинку АДРЕСА_1 , одночасно з вимогами про виселення та визнання осіб такими що втратили право на житло є взаємовиключиними і суперечливими, заявленими фактично до самого себе - ДП Ленінський лісгосп» та суперечать інтересам державного підприємства ,. Дані обставини судом встановлено, на підставі проектної документації ,представленої представником відповідача ОСОБА_4 (а.с.58-65), висновків (технічних умов) (а.с. 68-72), викопіровки земельної ділянки та рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1(а.с.65,67) , так і локольним кошторисом ДП «Ленінського лісгоспу» на «Будинок лісництва» затвердженого директором Ленінського лісгоспу у 2006 році, яку надав представник саме позивача (а.с.105-119). Дані докази свідцать, що державний будинок лісництва перепланований з покращенням умов для проживання працівників лісгоспу та членів їх сімей. А це не перешкоджає в подальшому, адміністрації підприємства, розпоряджатися спірним житлом за спільним рішенням чи поданням адміністрації і профкому лісгоспу для розприділення житла через виконком Ленінської селищної ради , новим працівникам підприємства. Оскільки перепланування фактично здійснене ДП Ленінський лісгосп» то і відновлення площі квартири АДРЕСА_3 повинно бути здійснене самим лісгоспом. З цих мотивів позов в цій частині до ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як до фізичних осіюб, заявлені як до неналежних відповідачів , та ще й з пропуском строку позовної давності , тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займають житове приміщення квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_4 займав його з 2003 по 2006 роки. Розмір спірної квратири було збільшено внаслідок проведеної Ленінським лісгоспом реконструкції шляхом перепланування квартири №3 та об,єднання її з приміщенням квартири №2, чим збільшено за рахунок квартири №3 площу житла відповідачів до розмірів 114 ,5 м кв, чого відповідачі не оспорюють. Дане приміщення статусу службового не має, правомірність зайняття відповідачами зазначеної житлової площі у квартирі №2 по АДРЕСА_1 , в межах надання житла основному квратиронаймачу ОСОБА_4 з дозволу лісгоспу , встановлена рішенням Ленінського районного суду АРК від від 22.07.2008р. по справі №2-474/2008р.(а.с.53-54) , залишеним без змін ухвалою АС АРК у м. Феоодсії від 11.11.2008року (а.с.55), які є чинними та їх мотиви і висновки мають преюдиційне значення і додаткового доказування не потребують.
Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції , на підставі рішення виконкому №75 від 29 березня 2006 року внутрівідомчим стосункам щодо використання приміщень у будинку АДРЕСА_1 надано прававовий статус. А саме будинок АДРЕСА_1 є державною власністю і квартири в ньому №1,2,3, які займали працівники Ленінського лісгоспу та проживають по даний час відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно з даними будинкової книги, мають статус постійного державного житла, а не нежитлового приміщення , як про це необгрунтовано зазначають представники позивача.
Посилання позивача на те, що будинок №13 є нежитловим приміщенням не заслуговують на увагу з тих мотивів, що рішення сесії Ленінської селищної ради, яким скасовано рішення виконкому Ленінської селищної ради про надання будинку по АДРЕСА_1 в смт. Леніне статусу житлового, винесене з перевищенням повноважень сесії Ленінської селищної ради та не несе жодних правових наслідків для громадян , які проживають у ньому, так само як і для самого ДП «Ленінський лісгосп». Такого ж юридичного наслідку не має рішення сесії Ленінської селищної ради про скасування рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки. Адже зазначені рішення виконкому є актами індивідуальної дії органу місцевого самоврядування, тому можуть бути оскаржені чи скасоване тільки в судовому порядку, що гарантовано Конституцією України. Позивач же зазначене рішення виконкому №75 від 29.03.2006року у судовому порядку належним чином, в межах строків позовної давності, не оскаржив. Тобто воно своєї чинності не втратило і є дійсним на момент розгляду даного спору.
Оскільки судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належним чином не оформили право на зайняття квартири АДРЕСА_3, після проведеної реконструкції будинку, то з зазначеного житлового приміщення їх слід виселити в квартиру №2 , де вони проживають і зареєстровані. Позивачем не доведено обставин, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 втратили право користування житловим приміщення у квартирі АДРЕСА_1, оскільки один акт, складений комісією лісгоспу в період розгляду спору у суді, в сукупності з оціненими іншими доказами по справі. є недостатнім підтвердженням таких доводів. Враховуючи, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10) є особами похилого віку, то їх виселення з квартири №3 по АДРЕСА_1 в смт. Леніне, на думку суду , без надання іншого житла є неприпустим . Тому , їх слід виселити з квартири №3 в квартиру №2 того ж будинку, так як вони прописані там зі згоди власника, право на житло в ній набули правомірно і проживають в ній безперервно з 2003 року по даний час. Дана обставина підтверджується також і реєстрацією їх місця проживання в паспортах відповідачів, даними про регулярну оплату комунальних послуг за заначеною адресою.
У зв'язку з чим позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 такими , втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 є голослівними та надуманими, не підтвердженими доказами та такими, що задоволеннюне підлягають.
Суд, погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_4,-ОСОБА_9, щодо правомірності проведення перепланування будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_4 не як фізичною особою, як директором ДП «Ленінський лісгосп». Так, судом встановлено що відповідач ОСОБА_4 в серпні-версені 2006року після отримання відповідних дозволів та рішення виконкому про надання будинку АДРЕСА_1 статусу житлового, від імені та в інтересах ДП «Ленінський лісгосп» розробив кошторисну документацію на реконструкцію спірного будинку, замовив проект реконструкції та здійснив перепланування квартири №2,3,4 зазначеного будинку, збільшивши своїй сім,ї житлову площу до 114, 5 кв. м. Однак у зв,язку з порушення відносно нього, кримінальних справ, з 2007 року перебуває у розшуку, тобто без поважних причин відсутній за місцем своєї реєстрації у квартирі АДРЕСА_1. І тим більше не встиг скористатися здійсненою лісгоспом перепланованою квартирою. Дана обставина підтверджується як поясненнями представника відповідача ОСОБА_9, який зазначив, що останній перебуває за межами України, де саме не знає, в пошуках роботи. Хоча доказів роботи відповідача ОСОБА_4 за кордоном, суду не представив. Також поясненнями відповідачки ОСОБА_6, а ОСОБА_5 -у попередньому судовому засіданні. Таким чином в межах позовних вимог відповідно до ст. 71, 72 ЖК України ОСОБА_4 слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщення у квартирі АДРЕСА_1. Доказів того , що в період строку позовної давності у квартирах №2, 3, 4, знаходяться речі відповідача ОСОБА_4 відповідач не представив, тому підстав для виселення ОСОБА_4 з квартири №3 спірного будинку, суд не знаходить. Вимоги про виселення відповідачів з квартири №4 позивач до відповідачіа не заявляє, тому суд розглядає спір виходяч з принципу диспозитивності в межах заявлених позивачем вимог ,так як тільки позивач розпоряджається своїми правами на власний розсуд, відповідно до ст. 11 ЦПК України.
Доводи позивача щодо усунення перешкод у користуванні квартирою №2, №3 шляхом покладення обов,язку на СГІРФО Ленінського РВ ,скасувати реєстрацію всіх віповідачів за зазначеною адресою заявлені передчасно, оскільки доказів відмови третьою особою у скасуванні реєстрації добровільно, позивач не представив.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
А саме в частині визнання ОСОБА_4 таким що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, в частині виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з АДРЕСА_3 в квартиру №2 того ж будинку за тією ж адресою, та в частині зобов,язаня відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити приміщення квартири №3 в будинку АДРЕСА_1, Ленінського району АРК від особистих речей і передати ключі від квартири №3 в буд. АДРЕСА_1. У задоволненні решти позову слід відмовити.
Керуючись 71,72,109 ЖК України, ст. ст. 316,317,319,326,386,387,388 ЦК України, ст 7 Закону України про свободу пересування» ст.3,7,10,11, 212- 215 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі №2, будинку АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_3.
Зобов.язати відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити приміщення квратири №3 в будинку АДРЕСА_1 Ленінського району АРК від особистих речей і передати ключі від квартири №3 в буд. АДРЕСА_1. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення в Апеляційний суд АРК через Ленінський райсуд.
Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2010 року.
Суддя Українець Л.І.