36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.01.2010 р. Справа №16/216
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Професійне страхування"
до Закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Партнер"
про стягнення грошових коштів в сумі 19 378,43 грн. Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Геля І.А., дов. №8/1 від 21.07.09р.
від відповідача: не з'явились
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості у розмірі 16 954,23грн., пені - 1 752,09грн., інфляційних - 426,86грн. та три відсотки річних у розмірі 245,25грн.
Позивач на задоволенні позову наполягає. Крім того, позивачем подана до суду заява №209 від 27.01.2010р. про доповнення позовної заяви та уточнення позовних вимог, фактично це заява про збільшення позовних вимог. Відповідно до п.26 Інструкції про порядок обчислення і справляння державного мита, затв.наказом ГДПІ України від 22.04.93р. №15, при збільшенні позову недобір мита доплачується, виходячи із збільшеної суми позову. Позивачем доказів доплати державного мита суду не надано, у зв'язку з цим заява про збільшення позовних вимог не приймається судом до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, явку у засідання представника не забезпечив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали - в матеріалах справи).
Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, розгляд справи вже відкладався у зв'язку з задоволенням клопотання Відповідача, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.
Крім того, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
30 липня 2008 року між сторонами укладено Договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії № 06.
05 серпня 2008 року на підставі цього Договору, Сторони уклали ковер-нот №0020/08, відповідно до умов якого ЗАТ «СК»Партнер»(Перестраховик) прийняв на перестрахування ризик виконання частини зобов'язань ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ»(Перестрахувальника) щодо укладеного останнім договору добровільного страхування наземного транспорту № Т-000010 від 04 серпня 2008 року.
13 січня 2009 року до Позивача із заявою про страхову подію звернувся Страхувальник Захаренко Д.О., який повідомив, що 12 січня 2009 року внаслідок ДТП його автомобілю, застрахованому в ТДВ «СК «ПРОФЕСІЙНЕ Страхування" за Договором добровільного страхування наземного транспорту № Т-000010/Ф від 04.08.2008 року та перестрахованому в ЗАТ «СК»Партнер»(частка відповідальності перестраховика складає 36,86%), були завдані механічні пошкодження.
Позивач виконав всі свої зобов'язання згідно Договору перестрахування по оплаті перестрахувальної премії перед Відповідачем.
Згідно Звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу складає 39 322, 52 грн., додаткові витрати на проведення експертизи складають 600, 00 грн.
16 січня 2009 року Позивач, виконуючи умови п. 3.1.6. Договору повідомив листом за вих. № 5 Відповідача про страховий випадок. 01 червня 2009 року Позивачем виплачено страхове відшкодування на користь Страхувальника в сумі 45 623, 27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 188.
Відповідно до п. 4.8 Договору Перестраховик несе повну відповідальність перед Перестрахувальником щодо прийнятої в перестрахування частині ризику. Розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті Перестраховиком в разі настання страхового випадку, визначається пропорційно його частці в загальній сумі страхового відшкодування.
Згідно п. 3.3.2 Договору Перестраховик зобов'язаний приймати пропорційну участь у межах своєї частини відповідальності або, відповідно до прийнятих на себе зобов'язань за конкретним договором перестрахування, в оплаті усіх витрат, понесених Перестрахувальником при розслідуванні обставин випадку і визначенні розміру збитку, крім витрат на заробітну плату і управлінські витрати Перестрахувальника, якщо інше не передбачено Конкретним договором перестрахування.
Пункт 7.1 Договору передбачає, що при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і Конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику частину страхового відшкодування, яка відповідає його частці (обсягу) відповідальності за Договором перестрахування, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника, визначеного умовами Договору пакету документів.
Відповідно п. 7.4. Договору факультативу у випадку відмови Перестраховика в оплаті своєї частини страхового відшкодування по конкретному договору перестрахування або її зменшення, Перестраховик зобов'язаний письмово повідомити про це Перестрахувальника протягом 5 (п'яти) робочих днів із дня отримання від Перестрахувальника документів, вказаних в п. 7.1 Договору, з обґрунтуванням причин відмови.
22 квітня 2009 року листом за вих. № 61 до ЗАТ «СК «Партнер" направлено повний пакет документів по страховому випадку (згідно п. 7.1. Договору перестрахування) на виплату частки Перестраховика, яка складає 16 954, 23 грн. Перестраховик отримав вказані документи 28 квітня 2009 року за вх. № 3/805-09.
Останній строк виплати страхового відшкодування відповідно до п. 7.1. Договору був 22 травня 2009 року, проте належна до виплати частка страхового відшкодування по даному страховому випадку перерахована Відповідачем не була, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача перед позивачем по Договору складає 16 954, 23 грн.
У відповідності до п. 12.2. Договору, якщо сторонами не були дотримані терміни проведення розрахунків по сплаті страхового відшкодування, та інше не було передбачено умовами Договору та конкретного договору перестрахування, то Сторона, що допустила порушення термінів розрахунків, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент порушення цих термінів, за кожний день прострочення.
Згідно п. 13.3 Договору, сторона, що порушила чи не виконала свої зобов'язання відповідно до умов Договору та кожного конкретного договору перестрахування несе майнову відповідальність перед іншою стороною відповідно до умов Договору чи чинного законодавства України.
На підставі викладеного, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача 1752,09 грн. пені за період з 22.05.09р. по 15.11.09р.; крім того, на підставі ст.625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, Позивач також просить стягнути з Відповідача 426,86 грн. інфляційних за період з червня по жовтень 2009р. та 245,25 грн. річних за період з 22.05.09р. по 15.11.09р.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).
Згідно до ч.7 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43, 49, 75,82-85 ГПК України, суд,-
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Партнер", 39617, Полтавська область, м.Кременчук, вул. Чапаєва , 75, п/р №26506369905501 у Філії "Центрального РУ" ВАТ "Банк Фінанси і Кредит" м. Києва, МФО 300937, код ЄДРПОУ 13958383 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Професійне страхування", 01024, м. Київ, вул.Богомольця, 6, п/р №26505000116932 в ВАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670, код ЄДРПОУ 35482587 - 16954,23 грн. боргу, 1752,09 грн. пені, 426,86 грн. інфляційних, 245,25 грн. річних, 193,78 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Тимощенко О.М.