"02" червня 2010 р.Справа № 9/77-10-1653
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”;
До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕНЕРА”;
про стягнення 5443,72 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Грищенко О.М. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 12.04.2010 р. за вх. №3019 Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕНЕРА” 5443,72 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 05.05.2010 р., 19.05.2010 р., 02.06.2010 р. не з'явився,
Незважаючи на те, що про дату, місце та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №663506 з відміткою про вручення 16.04.2010 р., №672502 (відмітка про вручення 13.05.2010 р.),
19.05.2010 р. Відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи , у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.
Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
04.07.2008 р. між Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено договір №10/02/08 купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу (п.1.1. договору), асортимент, кількість, ціна яких визначається у додатках та /або накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1. договору). За умовами п.3.1. договору товар може передаватись покупцю партіями.
На виконання умов договору від 04.02.2008 р. продавцем покупцю за видатковими накладними №РН-ОД00006 від 20.02.2008 р. (на суму 24 281,52 грн.), №РН-ОД00025 від 05.05.2008 р. (на суму 47 634,30 грн.) на підставі довіреностей серії ЯНЛ №254890 від 20.02.2008 р., серії ЯОХ №719324 від 05.05.2008 р., серії ЯОХ №719323 від 05.05.2010 р. було поставлено товар на загальну суму 71 915,83 грн.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною у додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. У п.5.3. договору купівлі-продажу сторонами погоджено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару покупець оплачує в строк до 15 грудня 2008 р.
Відповідачем було сплачено заборгованість за поставлений товар 29.12.2008 р. на суму 24 281,52 грн., 20.01.2009 р. на суму 47 634,30 грн. в повному обсязі але з порушенням обумовлених сторонами строків оплати.
У відповідності до п.8.2. договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п.8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 1,5% від вартості неоплаченого товару.
У відповідності до умов договору та чинного законодавства Позивачем розраховано суму пені - 1 304,75 грн., 3% річних -162,81 грн., збитки від інфляційних процесів -2 897,43 грн., штраф -1 078,73 грн.
Суд бере до уваги те, що не є можливим нарахування одночасно 3% річних та штрафу -1,5% (передбаченого положеннями договору), оскільки це не узгоджується з положеннями ч.2 ст.625, ст.525, 526, 611 ЦК України, ч.4 ст.231 ГК України, які надають перевагу застосуванню договірних штрафних санкцій (за узгодженим порядком та розміром), якщо це не суперечить чинному законодавству.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних в сумі -162,81 грн. задоволенню не підлягають.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу (ч.2 ст.694 ЦК України).
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що щтрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплаті послуг адвоката віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕНЕРА” (67622, Одеська область, Біляївський район, село Березань, вул. 70-річчя Жовтня,1, п/р 2600456695 в ООД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, код ЄДРПОУ 32012567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) пеню в сумі 1 304,75 грн., збитки від інфляційних процесів в сумі 2 897,43 грн., штраф в сумі 1 078,73 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 4 050 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) надлишково сплачене державне мито в сумі 608 грн.
4.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) довідку на одержання надлишково сплаченого державного мита в сумі 608 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя