Справа №760/2033/19
Провадження № 760/315/21
20 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090008327 від 21.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.10.2021 року включно, однак судовий розгляд кримінального провадження триває.
Суд, розглядаючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходить з такого.
Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не відпали, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, відносно нього на розгляді в суді перебуває ще два кримінальних провадження, під час перебування на більш м'якому запобіжному заході порушував, покладені на нього процесуальні обов'язки, тому вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, і просив продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою ще на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_4 колегу підтримав, також заперечував щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_7 послався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а для запобігання ризикам, які зазначені у ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Судом, зокрема, враховано тяжкість та міру покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.
На даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу не зменшилися, ОСОБА_6 може переховуватись від суду; може впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку. Не знизилися ці ризики і з минулого судового засідання.
Так, як зазначив Європейський суд з прав людини (пункт 44 рішення від 18 грудня 2012 р. по справі Сопин проти Російської Федерації), «Суд повторює, що виправданий страх помсти, часто може бути достатнім для того, щоб залякані свідки відмовилися від участі в кримінальному процесі в цілому».
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Так, розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_6 альтернативних запобіжних заходів, суд враховує особу обвинуваченого, а також тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , можливість переховуватись від суду.
Оскільки судовий розгляд по кримінальному провадженню триває, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшились і продовжують існувати. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, з погрозою застосування насильства, кримінальні провадження відносно нього за ч.2 ст.186 КК України та за ч.2 ст.296 КК України перебувають на розгляді в суді, тобто особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень.
Застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту він порушив, у зв'язку з чим, йому було обрано більш суворий запобіжний захід. А тому ризик вчинення нових кримінальних правопорушень на даний час є актуальним.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду поводив себе зухвалу, звертався до суду та інших учасників судового розгляду без прояву поваги на «ти», виражався нецензурною лайкою, відмовлявся виконувати розпорядження головуючого. Так поведінка обвинуваченого свідчить про нехтування загальноприйнятими в суді правилам поведінки, встановленими процесуальним законом, а також про небажання їх виконувати. Таким чином, існує обґрунтований ризик того, що обвинувачений, буде порушувати свою процесуальні обов'язки, не буде прибувати до суду, може зникнути та переховуватися, а також вплинути на потерпілого та свідків, або іншим чином перешкоджатиме судовому розглядові.
Враховуючи вищевикладене, на думку суду до обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Суду не надано жодних доказів того, що ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України та зазначені в ухвалі Солом'янського районного суду, якою ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, з минулого судового засідання зменшилися чи зникли. Будь-які дані у суду щодо цього також відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд,-
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів.
Строк дії ухвали до 18 грудня 2021 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя