"25" травня 2010 р.Справа № 16/59-10-1498
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Колесников К.Г. за довіреністю від 04.08.2008р.
Відповідач: ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Роздольненським РВГУ МВС України в Криму 09.07.2004р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Готельний комплекс „Юність” до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення 3110 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Готельний комплекс „Юність” (далі по тексту ТОВ „Готельний комплекс „Юність”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про визнання недійсним договору поставки та стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 (далі по тексту СПД ОСОБА_3) матеріальної шкоди в розмірі 3110 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням СПД ОСОБА_3 зобов'язань щодо поставки товару належної якості.
В подальшому, під час розгляду даної справи у судовому засіданні 14.05.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ „Готельний комплекс „Юність” просить суд стягнути з відповідача вартість неякісного товару в розмірі 3110 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вищенаведена редакція позовних вимог ТОВ „Готельний комплекс „Юність” згідно з заявою про уточнення позову є остаточною, у зв'язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.
В свою чергу, згідно з усними поясненнями, наданими СПД ОСОБА_3 у судових засіданнях по даній справі, останній проти задоволення позову заперечує, посилаючись на поставку ним товару належної якості, а також хибне уявлення позивача стосовно принципу роботи повітряно-теплових завіс, внаслідок чого позивач безпідставно вважає, що товар був поставлений неналежної якості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На початку 2010р. ТОВ „Готельний комплекс „Юність” було одержано комерційну пропозицію №15-01-10-1, згідно з якою позивачу було запропоновано придбати теплову завісу SENSEI RM 12095-D/Y, вартість якої та монтажних робіт становить 3110 грн.
За змістом пояснень позивача, останнім на підставі рахунку № 20-01-10-2 від 20.01.2010р., виставленого відповідачем на оплату теплової завіси моделі SENSEI АС 0096-1, було здійснено попередню оплату даного обладнання. При цьому, факт виставлення рахунку на оплату теплової завіси саме моделі SENSEI АС 0096-1 підтверджується змістом листа позивача за вих.№ 01/01-07 від 26.01.2010р. В подальшому, згідно з накладною № 23-02 від 23.02.2010р. відповідачем було поставлено ТОВ „Готельний комплекс „Юність” завісу теплову SENSEI АС 0096-1, яка була встановлена на об'єкті позивача.
В обґрунтування позову ТОВ „Готельний комплекс „Юність” наголошує на тому, що шляхом сплати грошових коштів у розмірі 3110 грн. позивачем було акцептовано комерційну пропозицію відповідача на поставку та монтаж саме теплової завіси SENSEI RM 12095-D/Y, проте, відповідачем у порушення прийнятих на себе зобов'язань було поставлено теплову завісу SENSEI іншої моделі - АС 0096-1, яка не відповідає технічним характеристикам вказаним у комерційній пропозиції та має явний брак, внаслідок чого не забезпечуєт захист приміщення від холодного повітря.
Як вбачається з листів за вих.№ 01/01-07 від 26.01.2010р. за вих.№ 01/01-15 від 04.02.2010р., позивач двічі звертався до СПД ОСОБА_3 з вимогою про повернення сплачених коштів у розмірі 3110,00 грн. та демонтаж поставленої теплової завіси SENSEI моделі АС 0096-1. Крім того, листом за вих.№ 01/01-29 від 24.02.2010 року позивачем було звернуто увагу на недоліки при оформленні документації, які виключають можливість підписання товаросупровідних документів, а саме: незазначення в гарантійному талоні серійного номеру установленої теплової завіси; невірне визначення в гарантійному талоні особи, яка здійснювала монтаж завіси (вказано фірму Лідер-Клімат, в той час як монтаж теплової завіси проводився відповідачем); суперечності між датами накладної №23-02 від 23.02.2010 року та актом здачі-прийому виконаних робіт з монтажу завіси датованого 23.01.2010 року; ненадання пакувальної коробки із-під теплової завіси.
Посилаючись на невиконання СПД ОСОБА_3 вищенаведених вимог позивача щодо повернення сплаченої передоплати, останнім в межах даної справи висуваються вимоги про стягнення з відповідача вартості неякісного товару в розмірі 3110 грн.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає за необхідне визначитися з правовою природою договірних правовідносин, які склалися між сторонами по справі.
Положеннями ст. 208 ЦК України передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього кодексу. В свою чергу, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. За приписами ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України та наявні у матеріалах справи документи, з яких вбачається, що в рахунку на оплату обумовлено модель теплової завіси SENSEI - АС 0096-1 та саме вказану модель було поставлено відповідачем, суд доходить висновку, що між ТОВ „Готельний комплекс „Юність” та СПД ОСОБА_3 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу теплової завіси SENSEI саме моделі АС096-1. При цьому, судом не приймаються до уваги послання позивача на зміст комерційної пропозиції, в якій вказано модель теплової завіси SENSEI - RM 12095-D/Y, адже вказана пропозиція не підписана відповідачем, даний документ, навіть, не містить посилань на СПД ОСОБА_3 Більш того, власне у позовній заяві та листі за вих.№ 01/01-29 від 24.02.2010р., позивач чітко вказує, що у жодних правовідносинах з фірмою Лідер-Клімат, від імені якої виставлена комерційна пропозиція, ТОВ „Готельний комплекс „Юність” не перебувало. Наведене виключає правомірність та обґрунтованість будь-яких посилань позивача на умови вказаної комерційної пропозиції.
Зважаючи на приведені в обґрунтування позову доводи позивача, викладені вище, а також враховуючи, що фактично між сторонами по справі було вчинено правочин купівлі-продажу теплової завіси SENSEI - АС 0096-1, суд вважає за необхідне звернутися до положень чинного цивільного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини.
Згідно з приписами ст. 671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Дійсно, відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Крім того, згідно з ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. При цьому, у разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. В свою чергу, відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказом отримання від відповідача неякісної теплової завіси SENSEI ТОВ „Готельний комплекс „Юність” вважає акт від 25.02.2010р., складений представниками позивача в односторонньому порядку. При цьому, як вбачається зі змісту вказаного акту, при роботі повітряної завіси, встановленої на першому поверсі, температура повітря, яке утворює завісу дверної пройми, коливалася між 19 та 21 градусами по Цельсію.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне: по-перше, вказаний акт складений в односторонньому порядку представниками позивача, що виключає можливість оцінки даного акту як безперечного доказу поставки відповідачем товару неналежної якості. По-друге, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було встановлено теплову завісу SENSEI моделі АС 0096-1. При цьому, згідно з технічними характеристиками даної моделі, зазначеними в Керівництві по встановленню та експлуатації повітряно-теплових завіс електричних, максимальний підігрів повітря, яке забезпечується даним пристроєм становить до 25 градусів по Цельсію, тобто утворення обладнанням у лютому місяці повітряної завіси температурою від 19 та 21 градусів по Цельсію, виходячи з характеристик, вказаних у Керівництві по встановленню та експлуатації повітряно-теплових завіс електричних, жодним чином не свідчить про передачу відповідачем товару неналежної якості.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що акт від 25.02.2010р. не може оцінюватися як доказ факту поставки ТОВ „Готельний комплекс „Юність” товару неналежної якості.
Крім того, слід зауважити, що теплову завісу було встановлено відповідно до вимог Керівництва по встановленню та експлуатації повітряно-теплових завіс електричних, що підтверджує власне сам позивач.
Стосовно ж доводів позивача про те, що відповідачем замість теплової завіси SENSEI моделі RM 12095-D/Y було поставлено теплову завісу SENSEI моделі АС 0096-1, тобто товар, на думку позивача, був поставлений неналежного асортименту, суд вважає за необхідне зазначити, що за наведеними по тексту рішення вище висновками суду між сторонами по справі було вчинено правочин купівлі-продажу теплової завіси SENSEI саме моделі АС 0096-1. З огляду на викладене, судом вказані доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог щодо асортименту товару до уваги не приймаються як такі, що не відповідають дійсності.
Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що звертаючись до суду із вимогами по стягнення вартості поставленого обладнання в сумі 3110 грн. позивачем, незважаючи на неодноразові вимоги суду, взагалі не було надано доказів сплати ТОВ „Готельний комплекс „Юність” СПД ОСОБА_3 даної грошової суми.
З урахуванням викладеного у суду відсутні підстави для застосування правових наслідків передачі товару неналежних асортименту та якості, передбачених ст.ст. 672, 678 ЦК України.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявленого ТОВ „Готельний комплекс „Юність” позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на оплату послуг адвоката віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 207, 208, 655, 671, 673 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписано 04.06.2010р.
Суддя