Справа № 296/10315/20
Провадження по справі №2/276/669/21
19 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Хорошів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування -
Моторне (Транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача понесені витрати в сумі 27793,33 грн., витрати за послуги експерта у розмірі у розмірі 650 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 09.02.2018 року близько 14 год. 25 хвилин у м. Житомирі по вул. Шевченка, 90 з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП). На дату вчинення ДТП відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована не була. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2018 року. В результаті вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль «Suzuki Grand Vitara», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована згідно полісу № АК/6700682 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуран Груп». Розмір завданих збитків згідно звіту складає 27793,33 грн. У зв'язку із залученням аварійного комісара МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара, яким було здійснено огляд транспортного засобу та проведення експертизи на загальну суму 650 грн. Оскільки, відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи 27793,33 грн. відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.
У зв'язку з тим, що відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди зобов'язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 29 січня 2021 року, відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, не заперечив проти заочного розгляду справи (а.сп.49,55).
Відповідач,ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до статті 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 (а.сп.53) та поштовим повідомлення з відміткою «адресат відсутній» в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавав.
З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалось.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , 09.02.2018 року о 14 год. 25 хв. в м. Житомирі по вул. Шевченка, 90 керував автомобілем Рено PL д.н. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Сузукі д.н. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку (а.сп.12).
Відповідно до копії постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2018 року в справі № 296/1447/18, яка набрала законної сили 23.03.2018 року, відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП (а.сп.12).
Згідно частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є власником транспортного засобу, загального легкового універсалу-В Suzuki Grand Vitara, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.сп.7), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно полісу № АК/6700682 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуран Груп» (а.сп.10).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована (а.сп.11).
14.02.2018 року ОСОБА_2 подала до Моторного (Транспортного) страхового бюро України повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.сп.8).
Також, 14.02.2018 року, ОСОБА_2 звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.9).
Відповідно до копії звіту № SOS-180220-3458283 від 05.03.2018 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 27793,33 грн. (а.с.13-32).
За проведення огляду та експертизи пошкодженого транспортному засобу «Suzuki Grand Vitara», реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем сплачено 650 грн., що підтверджується копією акту надання послуг № 644 від 27.03.2018 року та копією платіжного доручення № 904028 від 23.04.2018 (а.с.29, 30).
Згідно копії страхового полісу № АК/6700682 від 20.07.2017 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Відповідно до вказаного полісу, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну складає 100 000 грн., а строк дії полісу визначено до 26.07.2018 (а.с.10).
На підставі копії наказу № 5663 від 11.06.2018, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 27 793,33 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 909113 від 12.06.2018 (а.сп.31,32).
21.02.2018 року та 12.06.2018 року МТСБУ направило листи відповідачу з проханням добровільно компенсувати витрати, проте такі листи залишились без відповіді зі сторони відповідача (а.сп.33,34).
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі Закон України № 1961-ІV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно пункту 21.1 статті 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
На виконання вимог Закону України № 1961-IV, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.
Згідно пункту 39.1. статті 39 Закону № 1961-IV, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п/п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV, MTСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно п. 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV, страховик (МТСБУ) протягом 15 дні з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Статтею 30 Закону України № 961-IV встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі частини 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно частини 2 статті 38 Закону № 1961-IV, MТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, МТСБУ, відповідно до вимог чинного законодавства, за заявою потерпілої особи ОСОБА_2 , сплатило на користь останньої страхове відшкодування в сумі 27793,33 грн., а також 650 грн. за проведення експертизи.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Таким чином, відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана відшкодувати позивачу в порядку регресу завдану шкоду, розмір якої підтверджено письмовими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2 102 гривні.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, статтями 526, 1166, 1187, 1191 ЦК України, суд -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, Банківські реквізити: ІВАN: НОМЕР_4 в Укрексімбанку м. Києва; ідентифікаційний код 21647131, кошти в розмірі понесених витрат в сумі 27 793,33 грн. (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто три гривні тридцять три копійки), а також витрати за послуги експерта у розмірі 650 грн. (шістсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, Банківські реквізити: ІВАN: НОМЕР_4 в Укрексімбанку м. Києва; ідентифікаційний код 21647131, судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місця знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Збаражський