Справа № 175/4360/19
Провадження № 1-кп/175/216/19
Вирок
Іменем України
20 жовтня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Слобожанське кримінальне провадження №12019040440001468 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Дніпродзержинськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 06 листопада 2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.190 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України -
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 24.10.2019 року приблизно о 13:00 годині перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де у останнього раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, що належить гр. ОСОБА_5 , а саме: ноутбуку фірми «LENOVO», модель 81-DS, S/N: PF15KTGF, в корпусі чорного кольору, який він визначив об'єктом свого посягання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно повторно з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, з метою незаконного власного збагачення, ОСОБА_4 , взяв ноутбук фірми «LENOVO», модель 81-DS, S/N: PF15KTGF, в корпусі чорного кольору та з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим зник. Розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 9 799,00 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав у повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Він дійсно 24.10.2019 року в АДРЕСА_2 , здійснив крадіжку чужого майна, що належить гр. ОСОБА_5 , а саме: ноутбуку фірми «LENOVO». Просив суд суворо не карати і врахувати його щире каяття.
Потерпілий ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. Цивільний позов не заявляв, щодо призначення покарання поклався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого.
При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст. 65, 67 КК України, з урахуванням обставин справи і наслідків злочину, вчиненого обвинуваченим, суд враховує щирє каяття у судовому засіданні, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, негативну характеристику за місцем проживання, з врахуванням думки органу обвинувачення та позицію потерпілого, суд вважає необхідним призначити покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 364, 369, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за умови, що на протязі 1 (одного) року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по кримінальному провадженню №12019040440001468, а саме: ноутбук фірми «LENOVO», модель 81-DS, S/N: PF15KTGF, в корпусі чорного кольору - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_5 , диск наданий ПТ «Ломбард «Гарант» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п. 37).
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1