Справа № 466/5748/21
(заочне)
12 жовтня 2021 року м. Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Масної К.О.
представника позивача, адвоката Ільницького І.Л.
представника третьої особи Орган опіки та піклування ШРА ЛМР Брикси Р.З.
№466/5748/21; 2/466/1843/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Виконавчий комітет Львівської міської ради, Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з місця реєстрації
25.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Виконавчий комітет Львівської міської ради, Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з місця реєстрації, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 таким, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстрації.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що відповідачі, вигравши в лотерею зелену карту в квітні 2008р. виїхали на постійне проживання в США. З цього періоду по сьогодні жодного разу не появлялись у м.Львові, не допомагають позивачу по оплаті за комунальні послуги з квартирою, що за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачі: ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_3 - внук. З цього часу між ними склались не найкращі відносини, останні відмовляються повертатись жити до позивача, фінансового не допомагають.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 01 листопада 2016 р. визнано за ОСОБА_1 в прядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №83082283 від 22.03.2017 р., за ОСОБА_1 зареєстровано права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач повністю здійснює оплату за комунальні послуги. Відповідачі відмовляються в цьому допомагати. ОСОБА_1 отримує лише соціальну допомогу у вигляді пенсії, ніде не працює. Наявність зареєстрованих працездатних осіб, унеможливлює оформлення субсидії на сплату комунальних послуг, передбаченої чинним законодавством України. За важкого фінансового становища, позивач вирішила продати свою квартиру, але однією з умов є зняття з реєстрації відповідачів.
22.06.2021р. позивач звернулась до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Матвеєвої Ю.В. для укладення договору купівлі-продажу квартири, однак отримала лист-відмову, в якому зазначено, що: " Матвеєва Ю.В. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу повідомляю Вас, що Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 я посвідчити не можу, оскільки в квартирі є зареєстрована неповнолітня особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рекомендую Вам звернутись в органи опіки та піклування з метою вирішення даного питання".
Звернувшись з документами в Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, позивачу було рекомендовано в судовому порядку знімати з реєстрації відповідачів.
Відповідачі відмовляються знятись в добровільній формі з реєстрації з квартири. За таких обставин які склались, позивач не може за їх реєстрації продати (обміняти) вищезазначену квартиру на квартиру з меншою площею.
Відповідно до довідок про склад сім'ї за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (власник); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (внук).
Згідно акту №26, затвердженого ЖБК №117 значиться, що: "нижче підписалися, комісія в складі голови ЖБК №117, ОСОБА_6 , бухгалтер ЖБК №117, ОСОБА_7 з виходом на місце та зі слів сусідів скали даний акт про те, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживають".
В акті №32, затвердженого ЖБК №117 значиться, що: "нижче підписалися, комісія в складі голови ЖБК №117, ОСОБА_6 , бухгалтер ЖБК №117, ОСОБА_7 з виходом на місце та зі слів сусідів скали даний акт про те, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично не проживають та не здійснюють фінансову допомогу по оплаті за комунальні послуги".
З огляду на викладене позивач вважає, що відповідачі втратили право на користування житлом, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме, квартирою АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, вимушена звернутися з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Ільницький І.Л. позовні вимоги підтримав повністю, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачами до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.03.2017 року, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності на підставі рішення суду по справі №466/3528/16-ц від 01.11.2016 року, належить ОСОБА_1 (а.с.9-10).
У відповідності до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої 18.06.2021 року ЖБК №117, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - власник та відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - внук (а.с. 15).
Як вбачається з пояснень позивача, відповідачі, вигравши зелену карту в квітні 2008р. виїхали на постійне місце проживання в США. З цього періоду по даний час жодного разу не появлялись у м.Львові, не допомагають позивачу по оплаті за комунальні послуги з квартирою, що за адресою: АДРЕСА_2 та відмовляються повертатись жити до позивача ОСОБА_1 , фінансового не допомагають.
Позивач повністю здійснює оплату за комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.18-23), а відповідачі відмовляються в цьому допомагати. ОСОБА_1 отримує лише соціальну допомогу у вигляді пенсії, ніде не працює. Наявність зареєстрованих працездатних осіб унеможливлює оформлення субсидії на сплату комунальних послуг, передбаченої чинним законодавством України. За важкого фінансового становища, позивач вирішила продати свою квартиру, але однією з умов є зняття з реєстрації відповідачів.
Факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в спірній квартирі АДРЕСА_1 стверджується також актами ЖБК №117 від 05.03.2021 року та 18.06.2021 року, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , однак не проживають за вищевказаною адресою та не здійснюють фінансову допомогу по оплаті за комунальні послуги (а.с.16-17).
Відповідно до ст. 319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч. 2 ст. 405 України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу України особа, яка більше шести місяців не проживає без поважних причин за місцем свого проживання може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Обставини не проживання відповідачів без поважних причин більше шести місяців за місцем реєстрації стверджуються поясненнями представника позивача та письмовими доказами по справі.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Виходячи з вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є підставним та обґрунтованим і підлягає до задоволення, а саме слід визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 таким, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Щодо позовної вимоги позивача про зняття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 , то на думку суду дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Функції реєстрації та зняття з реєстрації фізичних осіб покладено виключно на органи реєстрації. При відмові відповідача знятися з реєстрації добровільно, його зняття з реєстрації можливе за остаточного рішення суду. Питання зняття з реєстрації вирішується спеціально уповноваженим органом і не входить до компетенції суду, тобто, рішення суду є лише підставою для зняття з реєстрації, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягає стягненню в користь позивача 908,00 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.
Текст рішення складено та підписано 12.10.2021 року.
Суддя О. І. Ковальчук