Справа № 454/1717/21
23 липня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши в підготовчому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя-,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя з наступних підстав :
19.09.1992 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у якому народилась дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданого 26.01.1994р. виданого Бібрською міською радою.
08.09.2011 року між ними шлюб був розірваний згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області № 2-455/11.
У період спільного подружнього життя, а саме 21.11.2006 року ними було придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Вказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - її колишнім чоловіком.
Колишній чоловік - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 виданого 02 лютого 2021 року Чеховським відділом ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області.
За життя покійного чоловіка, поділу спільного майна подружжя ними не було проведено, оскільки після розлучення, з донькою продовжували проживати за вищевказаною адресою.
Після смерті покійного чоловіка позивач звернулася до нотаріальної контори з приводу переоформлення вказаної квартири на себе, на що нотаріусом їй було роз'яснено, що згідно чинного законодавства право на спадкове майно після смерті покійного чоловіка має лише донька, оскільки на момент смерті чоловіка вони вже не перебували у зареєстрованому шлюбі. Саме від нотаріуса позивач дізналася, що її права були порушені, крім того, нотаріусом було роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя, щоб захистити свої права та інтереси, які були порушені.
Оскільки, майно було придбане позивачем та Відповідачем в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення за нею 1/2 частки квартири, в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми -Хвороба тощо) самостійного заробітку.
Оскільки колишній чоловік помер то відповідачем у даній справі є дочка ОСОБА_2 , оскільки вона є спадкоємцем першої черги та претендує на прийняття спадщини та отримання у власність вказаної квартири.
Ціна позову становить вартість майна на яке визначається право власності, а саме 1/2 (33,45 м2) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,9 м2. Враховуючи, що середня ціна в регіоні за один метр квадратний на вторинному ринку становить - 2 000,00 грн., то ціна позову становить 66 900,00 грн..
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав:
Згідно з частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина - та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. З та 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, у спосіб визначений законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до свідоцтва про шлюб вбачається, що 19.09.1992 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до Договору Купівлі продажу квартири від 21.11.2006 року вбачається, що ОСОБА_3 ,перебуваючи в шлюбі, придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно до Рішення Сокальського районного суду від 08.09.2011 року позивач по справі та ОСОБА_3 шлюб розірвали.
На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що позов слід задоволити та здійснити поділ квартири АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що становить 33,45 м2.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Здійснити поділ квартири АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що становить 33,45 м2.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: О. А. Веремчук