Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2021 р.Справа № 922/620/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, у справі
за заявою ТОВ "Майстер-Буд", м. Дніпро
до ТОВ "Металобази Комекс"
про визнання банкрутом
за участю :
ліквідатора - Демчана О.І., свідоцтво № 1732 від 11.11.2015
представника ТОВ "Барго", ТОВ "Торнел", ТОВ "Борнел" - Біленко М.С., угода про надання правової допомоги від 15.03.2021, довіреність від 15.03.2021, свідоцтво № 1595
представника ТОВ "ФК "Експерт Інвест" - Кобаля О.В., довіреність від 20.07.2021
Постановою господарського суду Харківської області від 11.08.2015 ТОВ "Металобази Комекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Плецьку Ю.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2020, зокрема, задоволено заяву Плецької Ю.В. про відмову від участі у справі про банкрутство (вх.№664 від 10.01.2019); відсторонено Плецьку Ю.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі; призначено ліквідатором ТОВ "Металобази Комекс" арбітражного керуючого Демчана О.І.
03.07.2020 до суду надійшла заява ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх.№15269), в якій арбітражний керуючий Демчан О.І. просив суд: 1) прийняти до розгляду та задовольнити заяву про визнання недійсним правочину боржника та витребування майна з чужого незаконного володіння; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за № 1895, який укладено між ТОВ "Металобази Комекс" та ТОВ "Плюс-Атлас" (предмет договору - лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівля контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га з кадастровим номером 1210100000:09:524:0111); 3) витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Барго" на користь ТОВ "Металобази Комекс" нерухоме майно - лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м; будівлю контейнерного типу (літ.44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115469512101; 4) визнати за ТОВ "Металобази Комекс" право власності на наступне нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115469512101; 5) судові витрати покласти на ТОВ "Плюс-Атлас".
Обґрунтовуючи свою правову позицію, викладену у поданій заяві, ліквідатор зазначив про те, що вважає договір від 28.08.2014 про відчуження нерухомого майна на користь ТОВ "Плюс-Атлас" таким, що призвів до припинення господарської діяльності боржника та втрату можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами; також, ліквідатор зазначив, що вважає спірний договір таким, що укладено із заінтересованими особами та на користь заінтересованих по відношенню до боржника осіб. В якості нормативного обґрунтування заявник посилався на ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2020 заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020) залишено без руху. Повідомлено ліквідатора про допущені недоліки заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх.№ 15269 від 03.07.2020). Заявнику - ліквідатору надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків та надання суду: доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів на адреси кредиторів ТОВ "Металобази Комекс" (оригіналів фіскальних чеків та поштових описів вкладення); уточнень до заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх.№ 15269 від 03.07.2020) в частині відомостей про всіх учасників у справі про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс" (у тому числі кредиторів), а також доказів надсилання зазначених уточнень на адреси учасників у справі про банкрутство (оригінали фіскальних чеків та поштових описів вкладення). Попереджено ліквідатора про те, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
24.07.2020 на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2020 від ліквідатора надійшли уточнення до заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (із урахуванням учасників у справі про банкрутство) з доказами усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.07.2020 прийнято та призначено до розгляду заяву ліквідатора (вх. № 15269 від 03.07.2020) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, з урахуванням уточнень. Залучено ТОВ "Плюс-Атлас" та ТОВ "Барго" до участі у справі № 922/620/15 в якості учасників у справі про банкрутство - осіб, які беруть участь у провадженні у справі в межах розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень.
12.08.2020 до суду від ТОВ "Барго" надійшов відзив (вх.№ 18604) на заяву ліквідатора (вх.№ 15269 від 03.07.2020) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому ТОВ "Барго" зазначив, що останній є законним володільцем та добросовісним набувачем майна, яке ліквідатор просить витребувати у заяві (вх. № 15269 від 03.07.2020), а саме - нерухомого майна: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівлі контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24, 2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційній номер об'єкта нерухомого майна 115469512101. Наголосив на тому, що ТОВ "Барго" набуло право власності на зазначене майно на підставі укладеного нотаріально посвідченого договору та не знало і не могло знати, що ТОВ "Плюс-Атлас" нібито не мало право його відчужувати. Також, ТОВ "Барго" зазначило, що заяву ліквідатора (вх. № 15269 від 03.07.2020) подано з порушенням строків позовної давності. ТОВ "Барго" просило суд у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, відмовити, а також застосувати позовну давність до заявлених вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом із відзивом ТОВ "Барго" надало заяву про застосування строку позовної давності.
14.08.2020 до суду від ТОВ "Атлас-Плюс" надійшов відзив (вх. № 18788), зокрема, на заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому ТОВ "Атлас-Плюс" просив суд відмовити в повному обсязі, у тому числі, у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, викладену у вищезазначеному відзиві, ТОВ "Атлас-Плюс" зазначило про те, що ТОВ "Металобази Комекс", укладаючи спірний договір, жодного зобов'язання, внаслідок чого воно стало неплатоспроможним, не брало; вказав на те, що метою укладання оскаржуваного договору купівлі-продажу для продавця була передача нерухомого майна покупцю та отримання за це майно плати; звернув увагу на те, що ціна продажу об'єктів нерухомості визначалася виключно на підставі висновку про незалежну оцінку ринкової вартості майна, що зазначено в п. 3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, а копії банківських виписок на підтвердження здійснення ним оплати знаходяться в матеріалах справи, і, як наслідок, свідчать про отримання боржником активів у вигляді грошових коштів; на думку ТОВ "Атлас-Плюс" посилання ліквідатора на те, що оскаржуваний правочин було укладено із заінтересованими особами, є недоведеним.
18.08.2020 до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшли заперечення (вх.№ 18976) на заяву про застосування строку позовної давності, в яких арбітражний керуючий із заявою про застосування строку позовної давності не погодився, висловив думку про наявність підстав вважати причини пропуску строку позовної давності у даній справі поважними, просив суд визнати причини пропуску позовної давності з поданням заяви про визнання недійсним правочину боржника поважними та позовні вимоги, заявлені у прохальній частині заяви ліквідатора про визнання недійсним правочину боржника, задовольнити. Обґрунтував вищезазначене тим, що набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства 21.10.2019 є обставиною об'єктивного характеру, яка свідчить про поважність пропуску ліквідатором банкрута строків позовної давності для звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину банкрута, оскільки до 21.10.2019 в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містилися норми, які б надавали арбітражному керуючому право на звернення до суду про визнання недійсними правочинів боржника з підстав їх укладення із заінтересованими особами.
Того ж дня до суду надійшла заява ліквідатора (вх. № 18981 від 18.08.2020) про забезпечення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій арбітражний керуючий Демчан О.І. просив суд: 1) прийняти до розгляду заяву про забезпечення позову; 2) накласти арешт на нерухоме майно ТОВ "Барго", а саме - нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115469512101; 3) заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно наступного майна - нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115469512101; 4) заборонити організаторам (операторам, електронним майданчикам), відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам будь-яких електронних торгових систем, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону), а також оформлення їх результатів, щодо продажу об'єктів нерухомого майна, а саме - нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115469512101.
В обґрунтуванні вищезазначеної заяви ліквідатор зазначив про неодноразову зміну власників спірного майна та вчинення теперішнім власником дій щодо його продажу шляхом розміщення оголошення про реалізацію в мережі Інтернет.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 541/2020 від 28.08.2020, у зв'язку з закінченням повноважень судді Савченко А.А., відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/620/15.
Повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддями справа №922/620/15 призначена для розгляду судді Усатому В.О.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора (вх.№18981 від 18.08.2020) про забезпечення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння в повному обсязі.
25.09.2020 до суду від ТОВ "Барго" надійшли пояснення (вх. № 3584) до відзиву на заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх.№15269 від 03.07.2020). В поясненнях ТОВ "Барго" зазначило, що на час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, як юридичної особи ТОВ "Барго" не існувало, а отже і не могло існувати заінтересованості ТОВ "Барго" до боржника ТОВ "Металобази Комекс". Також ТОВ "Барго" в поясненнях наголосило на відсутності заінтересованості між останнім, ТОВ "Плюс-Атлас" та ТОВ "Металобази Комекс" на момент набуття у 2016 році права власності на об'єкти нерухомого майна. Просило суд у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020) відмовити.
21.05.2021 до суду від ліквідатора надійшли пояснення (вх. № 11816), зокрема, до заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння. В поданих поясненнях ліквідатор зазначив, що вважає оскаржувані правочини такими, що завдали збитків кредиторам ТОВ "Металобази Комекс" на загальну суму 137224745,49 грн, що є боргом перед АТ "ВТБ Банк", Головним управлінням ДПС у Луганській області та ТОВ "Майстер-Буд"; на думку ліквідатора, оскаржувані правочини завдали збитків ТОВ "Майстер-Буд", оскільки не мали будь-якого економічного ефекту від прибутку. Крім того, у наданих поясненнях ліквідатор просив суд визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, посилаючись на те, що заходи, які вживалися попереднім ліквідатором для визнання правочинів недійсними, були неефективними; попередній ліквідатор - Плецька Ю.В. створила перешкоди для передачі документів банкрута арбітражному керуючому Демчану О.І. після призначення ухвалою суду від 20.01.2020; арбітражний керуючий Демчан О.І. отримав право на звернення до суду з відповідною заявою лише після його призначення ліквідатором та аналізу отриманих у ході виконання повноважень матеріалів справи; відчуження усіх активів боржника є діями колишніх учасників і керівників ТОВ "Металобази Комекс", спрямованими на виведення активів боржника задля ухилення від сплати заборгованості перед кредиторами за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна у встановленому законом порядку, що на думку ліквідатора, є причиною не вчинення вказаними учасниками та керівником ТОВ "Металобази Комекс" будь-яких дій задля повернення відчуженого майна.
Розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 24.06.2021 розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, було відкладено на 02.07.2021.
29.06.2021 на електронну адресу суду від ліквідатора надійшли пояснення (вх.№4210), зокрема, до заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння. В поданих поясненнях ліквідатор підтримав заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна в повному обсязі.
Судове засідання, призначене на 02.07.2021 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
05.07.2021 до суду від ТОВ "Барго" надійшли письмові пояснення (вх. № 15543), зокрема, щодо початку перебігу позовної давності, щодо застосування підстав недійсності до правочинів, укладених до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, та щодо доводів ліквідатора про протиправність дій попереднього ліквідатора.
Ухвалою суду від 05.07.2021 призначено заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, до розгляду на 29.07.2021.
13.08.2021 на електронну адресу суду від ліквідатора надійшли письмові пояснення (вх. № 4950) на письмові пояснення представника ТОВ "Барго" щодо строків давності та підстав недійсності правочинів.
Ухвалою суду 17.08.2021 задоволено заяву ТОВ "ФК "Експерт Інвест" про процесуальне правонаступництво та заміну кредитора (вх. № 14126 від 15.06.2021). Здійснено заміну кредитора у справі - АТ "ВТБ Банк" на ТОВ "ФК "Експерт Інвест". Зобов'язано ліквідатора врахувати відповідну заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів.
14.09.2021 на електронну адресу суду від ТОВ "ФК "Експерт Інвест" надійшли пояснення (вх. № 5935), зокрема, щодо заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, в яких кредитор просив суд прийняти ці пояснення; визнати недійсним у тому числі договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за № 1895, який укладено між ТОВ "Металобази Комекс" та ТОВ "Плюс-Атлас" (предмет договору - лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м.; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м.; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га з кадастровим номером 1210100000:09:524:0111); витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Барго" на користь ТОВ "Металобази Комекс" нерухоме майно - лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м., 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м, будівлю контейнерного типу (літ.44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115469512101; визнати за ТОВ "Металобази Комекс" право власності на наступне нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м, 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м, будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 115469512101.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, викладену у вищезазначених письмових поясненнях, кредитор зазначив про те, що вважає договір від 28.08.2014 про відчуження нерухомого майна на користь ТОВ "Плюс-Атлас" укладеним у період, коли у боржника вже існувала кредиторська заборгованість, та таким, що призвів до втрати боржником можливості здійснювати свою господарську діяльність, отримувати від неї доходи та погашати борги перед кредиторами - АТ "ВТБ Банк" і ТОВ "Майстер-Буд"; також, на думку ТОВ "ФК "Експерт Інвест", спірний договір було укладено із заінтересованими особами - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; крім того, кредитор зазначив, що вважає наявними підстави для застосування ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а також виклав свої міркування щодо строку на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника.
15.09.2021 до суду від ТОВ "Барго" надійшли письмові пояснення (вх. № 21594), зокрема, щодо переривання строку позовної давності, поважності причин пропуску строку позовної давності, а також фраудаторності правочину.
12.10.2021 на електронну адресу суду від ТОВ "ФК "Експерт Інвест" надійшли додаткові письмові пояснення щодо нормативних підстав визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна (вх. № 6484), в яких кредитор звернув увагу на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у разі укладання оспорюваного правочину до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про визначення його недійсним слід застосовувати статтю 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, неодноразово відкладався з підстав необхідності надання сторонами додаткових документів на підтвердження своїх правових позицій.
Ухвалою суду від 15.09.2021 розгляд заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, було відкладено на 12.10.2021.
Ліквідатор, присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння підтримав у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ТОВ "ФК "Експерт Інвест" заяву ліквідатора підтримав.
Представник ТОВ "Барго" проти заяви ліквідатора заперечувала.
Представник ТОВ "Плюс-Атлас" у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, за наявними у справі матеріалами. Крім того, суд зазначає, що надав можливість учасникам у справі реалізувати свої процесуальні права на подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, у тому числі на представництво в судовому засіданні.
Розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення учасників у справі про банкрутство, надані в судових засіданнях, суд встановив наступне.
28.08.2014 між ТОВ "Металобази Комекс" та ТОВ "Плюс-Атлас" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1895, відповідно до умов якого ТОВ "Металобази Комекс" (продавець) передає у власність, а ТОВ "Плюс-Атлас" (покупець) приймає та сплачує вартість за ціною та у порядку, що передбачена цим договором наступне нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111.
Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу ринкова вартість вищезазначеного майна відповідно до висновку про незалежну оцінку, складеного суб'єктом оціночної діяльності приватним підприємцем Баранник І.В., склала 32400,00 грн.
Згідно з п. 4 договору купівлі-продажу за домовленістю сторін продаж вчинено за 32400,00 грн, які покупець (ТОВ "Плюс-Атлас") зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця (ТОВ "Металобази Комекс") протягом 30 днів з дня підписання цього договору.
За вищезазначеним договором ТОВ "Плюс-Атлас" сплатив грошові кошти у розмірі 32400,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № 019 АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2015 за заявою ТОВ "Майстер-Буд" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс", визнано розмір безспірних вимог ТОВ "Майстер-буд" у сумі 508975,92 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.08.2015 ТОВ "Металобази Комекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Плецьку Ю.В.
04.01.2016 до суду надійшла заява ліквідатора про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, в якій арбітражна керуюча Плецька Ю.В. просила суд, зокрема, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., зареєстрований в реєстрі за №1895; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме - скасувати державну реєстрацію права власності на споруду літ. З2, лісоскладу літ. 40, 1/2 частина складу готової продукції транспортного цеху, літ. 44-1, що розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, за ТОВ "Плюс-Атлас", номер запису про право власності 6820613, вчинену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. 28.08.2014 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.08.2014 та зареєстрованого в реєстрі за № 1895; повернути до ліквідаційної маси ТОВ "Металобази Комекс" нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул.Курсантська, 7, у тому числі споруду (літ. 32), лісосклад (літ. 40), 1/2 частину складу готової продукції транспортного цеху (літ. 44-1).
В обґрунтуванні вищезазначеної заяви арбітражна керуюча Плецька Ю.В. посилалася на те, що ТОВ "Металобази Комекс" здійснило продаж протягом року, що передував порушенню справи про банкрутство, власного вищевказаного нерухомого майна за заниженими цінами, в результаті чого товариство стало неплатоспроможним, а виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами повністю або частково стало неможливим.
13.10.2016 між ТОВ "Плюс-Атлас" та ТОВ "Барго" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1240, відповідно до умов якого ТОВ "Плюс-Атлас" (продавець) передає у власність, а ТОВ "Барго" (покупець) приймає та сплачує вартість за ціною та у порядку, що передбачена цим договором наступне нерухоме майно: лісосклад (літ. 32), площею 1890 кв.м; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м; будівлю контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, розташовані на земельній ділянці, площею 9,2620 га за кадастровим номером 1210100000:09:524:0111.
Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу згадане нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.08.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1895 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. за реєстраційним номером 115469512101, номер права власності продавця 6820613.
Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу згідно з висновком про незалежну ринкову вартість лісоскладу (літ. 32), площею 1890 кв.м; 1/2 частини складу готової продукції транспортного цеху (літ. 40), площею 10446 кв.м; будівлі контейнерного типу (літ. 44-1), площею 24,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, від 13.10.2016, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Приват Юр Груп", яке має сертифікат ФДМУ № 107/16 суб'єкта оціночної діяльності, виданий 09.02.2016, ринкова вартість вищезазначеного нерухомого майна склала 32400,00 грн.
Згідно з п. 4 договору купівлі-продажу за домовленістю сторін продаж вчинено за 32400,00 грн, які покупець (ТОВ "Барго") зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця (ТОВ "Плюс-Атлас") протягом 60 днів з дня підписання цього договору.
З квитанції № 62 від 21.11.2016 вбачається, що ТОВ "Барго" сплатило ТОВ "Плюс-Атлас" 32400,00 грн за нерухоме майно згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 13.10.2016.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, з урахуванням уточнень, було відмовлено.
Вищезазначена ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 86 ГПК України, які б свідчили про порушення боржником вимог ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з ухвалою суду від 21.05.2018 акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 апеляційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2018 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності доказів того, що боржник здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових та у результаті такого відчуження боржник став неплатоспроможним. Також, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ліквідатором обґрунтована неможливість подання усіх документів для проведення судової комплексної будівельно-технічної експертизи у даній справі тим, що після визнання боржника банкрутом ліквідатору Плецькій Ю.В. такі документи у повному обсязі попереднім ліквідатором Гришиним М.А. не передавалися. Строк ліквідаційної процедури, установлений Законом про банкрутство, сплив, а тому призначення іншої експертизи за вказаних обставин у даній справі недоцільно.
Не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018, АТ "ВТБ Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 та прийняти нове судове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ "Металобази Комекс" про спростування майнових дій боржника та визнання недійсними договорів купівлі-продажу задовольнити.
Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 касаційну скаргу акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ВТБ Банк" Заболотної Ю.Ю. залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 залишено без змін.
Суд касаційної інстанції, посилаючись на те, що ліквідатором не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 86 ГПК України, які б свідчили про порушення боржником вимог ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначив, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Металобази Комекс" про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника з урахуванням уточнень.
Ліквідатор ТОВ "Металобази Комекс" арбітражний керуючий Демчан О.І., звертаючись до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269), зазначив про те, що вважає договір від 28.08.2014 про відчуження нерухомого майна на користь ТОВ "Плюс-Атлас" таким, що призвів до припинення господарської діяльності боржника та втрату можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами; також, ліквідатор зазначив, що вважає спірний договір таким, що укладено із заінтересованими особами та на користь заінтересованих по відношенню до боржника осіб; зазначене, на думку арбітражного керуючого Демчана О.І., є підставами для визнання оскаржуваного правочину недійсним та, як наслідок, витребування спірного майна у його теперішнього власника - ТОВ "Барго" на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №274858064 від 15.09.2021 власником спірного майна є ТОВ "Барго".
Надаючи правову оцінку вищезазначеному спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами частини першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідний правовий висновок щодо застосування ч. 1 ст. 58 Конституції України викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15.
Щодо застосування статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства під час вирішення питання про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником до набрання чинності та введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Вищезазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства. Такі ж самі положення містила ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013).
Суд зазначає, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено 28.08.2014, тобто у період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013, що діяла до 21.10.2019, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано статтею 20.
Так, статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013) було передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
Порівняльний аналіз приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить, що відповідні статті містять аналогічні за цільовою спрямованістю норми, направлені унеможливити вчинення боржником фраудаторних дій у "підозрілий період".
Відмінності приписів цих норм не зачіпають суті підстав визнання правочинів боржника недійсними та зводяться, зокрема, до такого: 1) Кодекс України з процедур банкрутства відмовився від конструкції "спростування майнових дій боржника"; 2) Кодекс України з процедур банкрутства незначно, але розширив підстави визнання недійсними правочинів боржника за рахунок укладення договору із заінтересованою особою та укладення договору дарування; 3) Кодекс України з процедур банкрутства запровадив двочленну класифікацію підстав недійсності правочинів - деякі правочини можуть бути визнані недійсними лише будучи вчиненими як після відкриття провадження у справі про банкрутство, так і протягом трьох років до цього, а деякі - лише у разі їх вчинення протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство; 4) Кодекс України з процедур банкрутства істотно розширив часові межі "підозрілого періоду": з одного року до трьох років.
Вищезазначений правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
Крім того, у зазначеній постанові Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку, що норми цієї статті з урахуванням приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, який стосується процесуальних норм Кодексу України з процедур банкрутства, застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих після вступу в дію Кодексу України з процедур банкрутства, а темпоральним критерієм її застосування є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. Передбачений статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Такий строк з огляду на вступ в дію Кодексу України з процедур банкрутства 21.10.2019 може повноцінно діяти лише у разі відкриття відповідного провадження після 21.10.2022.
На підтвердження такого розуміння застосування статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить також усталений в судовій практиці підхід щодо застосування норм закону під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Крім того, у вказаній постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначив про те, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину, тоді як підстави визнання правочинів боржника недійсними, що містяться в статті 42 Кодексу України з процедур банкрутствам, не є повністю тотожними (ідентичними) з підставами, що містилися в статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного до 21.10.2019. Тому приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутствам у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутствам, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Оскільки вчинення спірного правочину від 28.08.2014 та порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Металобази Комекс" ухвалою суду від 17.02.2015 мали місце до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутствам, а договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014 укладено протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство (тобто в межах підозрілого періоду, визначеного статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), суд доходить висновку щодо наявності підстав для поширення на спірні правовідносини у цій справі положень статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного до 21.10.2019.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного Кодексу.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як убачається із заяви ліквідатора та його пояснень, він вважає, що існують підстави для застосування ст. ст. 203, 215, 234 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим. Крім того, на думку ліквідатора, оскаржуваний правочин відповідає ознакам фраудаторного (вчиненого боржником на шкоду кредиторам).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).
Як вже встановлено вище, 28.08.2014 між боржником та ТОВ "Плюс-Атлас" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за ринковою вартістю, визначеною у висновку про незалежну оцінку, складеному суб'єктом оціночної діяльності приватним підприємцем Баранник І.В., покупцем здійснено повний розрахунок за договором, проведено реєстрацію його права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Доказів того, що безпосередньо покупець - ТОВ "Плюс-Атлас" є пов'язаною з боржником чи афілійованою юридичною особою, ліквідатором не надано.
Також, як встановлено вище, в подальшому ТОВ "Плюс-Атлас" більше ніж через два роки після набуття права власності уклало з ТОВ "Барго" договір купівлі-продажу нерухомого майна за ринковою вартістю, визначеною у висновку про незалежну оцінку, складеному суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Приват Юр Груп"; покупцем - ТОВ "Барго" було здійснено повний розрахунок за договором і проведено реєстрацію його права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке належало ТОВ "Металобази Комекс", існували якість обтяження, арешти, інші заборони чи обмеження у використанні та розпорядженні нерухомими майном, що було відчужено за даним договором.
Вищезазначені обставини свідчать про реальність настання правових наслідків вказаних правочинів.
Щодо посилання ліквідатора на неможливість здійснення боржником своєї господарської діяльності, неотримання доходу та втрату можливості погашати борги перед кредиторами саме внаслідок відчуження нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Заява ліквідатора з підстав того, що укладання оскаржуваного правочину призвело до неможливості виконання боржником його грошових зобов'язань, вже була предметом розгляду, за наслідками чого були прийняті ухвала господарського суду Харківської області від 21.05.2018, постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 та постанова Верховного Суду від 23.04.2019.
Так, у своїй постанові від 23.04.2019 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо ненадання ліквідатором належних та допустимих доказів у розумінні ст. 86 ГПК України, які б свідчили про порушення боржником вимог ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 статуту ТОВ "Металобази Комекс" товариство створено з метою задоволення суспільних потреб у послугах, роботах, товарах народного споживання та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів учасників Товариства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу. Предметом діяльності товариства є здійснення соціально-культурної, освітньо-дозвільної, інноваційної, консультаційної, проектної, виробничої, торгівельно-посередницької, інжинірингової, транспортної, рекламної, туристичної, та інших видів господарської діяльності, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ "Металобази Комекс" зазначено: 46.15 - діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами (основний); 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.72 - оптова торгівля металами та металевими рудами; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
Як зазначено вище, основним видом діяльності ТОВ "Металобази Комекс" вказано діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, при цьому, ліквідатором не надано жодних належних доказів у розумінні ст. 86 ГПК України, які б свідчили про те, що припинення господарської діяльності боржника (з урахуванням видів його діяльності) та неподання ним контролюючому органу декларацій пов'язано саме з відчуженням нерухомого майна ТОВ "Металобази Комекс".
Щодо посилання ліквідатора на укладання договору із заінтересованими особами та на користь заінтересованих по відношенню до боржника осіб, суд зазначає наступне.
Визнання недійсним правочину, укладеного боржником із заінтересованою особою, як підставу для визнання недійсним такого правочину передбачено статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Поняття заінтересованої особи стосовно боржника передбачено статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак, на підставі вищевказаного та з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, до спірних правовідносин застосовуються положення статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які, як вже було зазначено, не містять такої підстави недійсності оспорюваного правочину як укладання боржником договору із заінтересованою особою.
Ліквідатор мав навести та довести суду підстави недійсності оспорюваних правочинів, передбачених положеннями статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", цивільного та господарського законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, приймаючи до уваги недоведеність ліквідатором обставин, які б свідчили про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений сторонами без мети досягнення правового результату, обумовленого ним, без наміру набуття покупцем права власності на нерухоме майно і без наміру отримання грошових коштів продавцем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, у зв'язку з чим вважає за необхідне у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень, відмовити.
Стосовно заяви ТОВ "Барго" про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин та щодо заяви ліквідатора про визнання причин пропуску позовної давності поважними, суд зазначає, що з огляду на відмову в задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (з урахуванням уточнень), відсутні будь-які підстави для їхнього розгляду.
У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння, витрати зі сплати судового збору за подання вказаної заяви покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2014, зареєстрованого в реєстрі за №1895, та витребування майна з чужого незаконного володіння (вх. № 15269 від 03.07.2020), з урахуванням уточнень.
Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, ТОВ "Плюс-Атлас", ТОВ "Барго".
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 19 жовтня 2021 року (з урахуванням того, що 14.10.2021 - святковий день, 15.10.2021-17.10.2021 - вихідні дні, 18.10.2021 - суддя перебував у відрядженні).
Суддя Усатий В.О.