вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.10.2021 Справа № 917/733/21
Суддя Ціленко В.А., розглянувши матеріали справи № 917/733/21 -
за позовною заявою Керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, вул Свободи , 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601 в інтересах держави в особі органу Міністерства освіти і науки України, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135
до 1. Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича, АДРЕСА_1
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вище професійне гірничо-будівельне училище, вул. Космонавтів, 10, м. Горішні Плавні, 39800.
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно
Суддя Ціленко В.А.
Секретар судового засідання: Білоус О.В.
Представники сторін:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: не з'явився
від відповідача 1:не з'явився
від відповідача 2: Біленко Н.О.
від третьої особи: не з'явився
Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що відмова від договору відповідачем не підтверджує відсутність предмету заявленого позову.
Суть спору: Розглядається позовна заява Керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним Договору оренди державного майна №49/53/19-н від 17.10.2019 та зобов'язання Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича повернути нежитлове приміщення "Будівля господарча № 2" площею 122,6 кв.м. (вул. Строни, 21, м. Горішні Плавні, Полтавської області) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській області.
Відповідач 1 у визначений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідач 2 позов заперечує посилаючись на те, що невиконання Договору Орендарем є підставою для розірвання договору оренди, а не визнання його недійсним.
Третя особа позовні вимоги підтримує, оскільки за період оренди жодного заходу, пов'язаного з освітнім процесом, не відбулося та погіршився стан орендованого майна, а також наявна заборгованість по орендній платі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Відповідно до Договору оренди державного майна № 49/53/19-н від 17.10.2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях передало в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення "Будівля господарська № 2" площею 122,6 м2 розміщене за адресою: вул. Строни, 21, м. Горішні Плавні, що перебуває на балансі Вищого професійного гірничо-будівельного училища з метою виробництва виробів із дерева, що підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 17.10.2019 року.
На думку прокуратури оспорюваний Договір оренди суперечить законодавству України оскільки укладений з порушенням Закону України "Про освіту" з використанням державного нерухомого майна не за освітнім процесом тому підлягає визначенню недійсним, а приміщення повернено.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1,5 ст. 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності , законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.
Так відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". До таких об'єктів відносяться казенні підприємства, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансується з державного бюджету.
Частинами 2 ст. 18, ст. 61 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу, встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Відповідно до частини 1 та 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонена законом.
Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного Державного санітарного лікаря України від № 63 14.08.2001, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.01 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, яким передбачено, що : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Оспорюваний Договір оренди державного майна № 49/53/19-н від 17.10.2019 року укладений між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з Фізичною особою-підприємцем Павленко Євгеном Вікторовичем не містить положень про проведення заходів, пов'язаних з освітнім процесом.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Вищого професійного гірничо-будівельно училища, останнє є підпорядкованим Міністерству освіти і науки Україні державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює первинну професійну підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та підготовку за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» або робітників, діяльність яких пов'язана зі складною організацією праці, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види діяльності Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича наступні: код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (основний), код КВЕД 16.1 0 Лісопильне та стугальне виробництво; код КВЕД 43.11 Знесення; код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнаннями; код КВЕД 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Таким чином, у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, вид діяльності Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича не пов'язана з освітньою діяльністю.
Однак за період оренди не підписано жодного договору з Фізичною особою-підприємцем Павленком Євгеном Вікторовичем та Вищим професійнім гірничо-будівельним училищем на проходження учнями училища навчально-виробничої практики.
Таким чином використання навчальним закладом спірного приміщення для цілей, не пов'язаних із навчальним процесом, є підставою для визнання договору неправомірним, оскільки заборона використання такого приміщення з іншою метою встановлена на законодавчому рівні.
Судом береться до уваги і те, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Прокурором доведено факт того, що оспорюваний Договір оренди державного майна № 49/53/19-н від 17.10.2019 року суперечить нормам чинного законодавства, а тому є правові підстави для його визнання недійсним та повернення державного майна.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського Процесуального Кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди № 49/53/19-н від 17.10.2019 державного нерухомого майна - нежитлового приміщення «Будівля господарська № 2» площею 122,6 кв.м, що перебуває на балансі Вищого професійного гірничо-будівельного училища, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та фізичною особою-підприємцем Павленком Євгеном Вікторовичем.
3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Павленка Євгена Вікторовича повернути нежитлове приміщення «Будівля господарська № 2» площею 122,6 кв.м., розміщене за адресою: вул. Строни, 21, м. Горішні Плавні, Полтавської області, Регіональному відділенню Фонду державного майна по Полтавській та Сумській областях.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленка Євгена Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтава, 7, реєстраційний рахунок № UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтава, 7, реєстраційний рахунок № UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
6. Копію рішення направити сторонам по справі.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 11.10.2021
Суддя Ціленко В. А.