Справа № 362/1664/20
Провадження № 2/362/478/21
20.10.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Харченко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В березні 2020 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства до ОСОБА_3 про поділ їх спільного майна набутого ними за час перебування в шлюбі.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 122-123).
Разом із уточненою позовною заявою в прохальній частині позивач просить відстрочити їй сплату судового збору у розмірі 10 510 грн. на певний строк, але не довше ніж на ухвалення судового рішення (а.с.64).
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши долучені до неї матеріали, клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, відповідно до ціни позову в сумі 2 588 015 грн. (10 510 грн.).
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частин першої та частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, у справі, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно ст. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме відстрочити сплату позивачем, судового збору до 27 січня 2022 року (дати судового засідання).
Попередити позивача, що у відповідності до п.8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, у випадку не виконання вимог даної ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Керуючись статтями 136, 177, 257 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_2 , про відстрочення сплати судового збору - задовольнити частково.
Відстрочити сплату ОСОБА_2 судового збору до 27 січня 2022 року - дати судового засідання.
Попередити позивача, що у відповідності до п.8 ч.1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку не виконання вимог даної ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко