Справа № 760/4588/21
2-др-17/21
05 жовтня 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в ї інтересах представником - адвокатом Стареньким Сергієм Євгенійовичем, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 , -
23.02.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , за результатом розгляду якої 03.03.2021 року було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.02.2021 року.
При цьому, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року було відмовлено у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 в частині вимоги про стягнення судових витрат у виді оплати поштових відправлень боржнику та на правову допомогу у розмірі 6810 грн., які були в тексті заяви про видачу судового наказу були вказані орієнтовно за попереднім розрахунокм та їх сума не була визначена в прохальній частині заяви.
31.03.2021 року представником заявника - адвокатом Стареньким С.Є. подано заяву щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат сторони позивача - заявника ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом справи № 760/4588/21, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 6810 грн.
Дослідивши подану заяву, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.
Тобто, варто розрізняти судове рішення, яке може бути викладене у формі рішення, ухвали, постанови чи судового наказу та безпосередньо рішення суду.
Отже, з наведених норм цивільного процесуального права вбачається, що ухвалення додаткового рішення, у передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України випадку, можливе при розгляді справи в порядку позовного провадження, за результатами розгляду якої судом постановляється рішення.
Дійсно, відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
З положення п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України також випливає, що при видачі судового наказу у ньому зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Разом з тим, питання щодо судових витрат та їх розподіл у наказному провадженні визначене Розділом II ЦПК України. Так, відповідно до ст. 164 цього Кодексу за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Отже, сплата та стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу передбачено відповідними нормами, до того, сама сума є чітко визначеною Законом України «Про судовий збір».
Однак розмір суми витрат на професійну правничу допомогу визначається безпосередньо стороною та може бути зменшений лише за клопотанням іншої сторони (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України), що в свою чергу позбавляє права боржника на подання відповідного клопотання про зменшення таких витрат у разі доведення їх неспівмірності.
Суд також звертає увагу на те, що в силу ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа мала право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в позовному провадженні на свій вибір.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 161, 168, 258, 270 ЦПК України, суддя, -
Відмовити в прийняті додаткового рішення в праві за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: