Справа № 760/26333/21
Провадження № 1-кс/760/8949/21
12 жовтня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу заявника ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Скарга обґрунтована тим, що 24.09.2021р. заявник ОСОБА_3 подав до Національного антикорупційного бюро України заяву вих. № 4551/24 від 24.09.2021р. про вчинення суддею Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України (вх. № В-12445 від 24.09.2021р.). Проте відомості про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
Заявник ОСОБА_3 в поданій скарзі просив слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, зазначені у поданій заяві та зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України надати заявнику належним чином завірені витяги з ЄРДР та пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого у кримінальних провадженнях, та повідомити суд про виконання ухвали суду, у відповідності до ст. 129-1 Конституції України.
12.10.2021р. від заявника ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у скарзі та просив розглядати подану скаргу у його відсутності.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності заявника ОСОБА_3 та представника Національного антикорупційного бюро України.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні було встановлено, що 24.09.2021р. заявник ОСОБА_3 подав до Національного антикорупційного бюро України заяву вих. № 4551/24 від 24.09.2021р. про вчинення суддею Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України (вх. № В-12445 від 24.09.2021р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають буми критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суб'єктивна впевненість у неправомірних діях, незгода із рішенням, дією чи бездіяльністю судді самі по собі, за результатами розгляду звернення, не можуть бути підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.
Крім того, згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влада» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Разом з тим, ч. 1 ст. 106, ст. 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено підстави дисциплінарної відповідальності суддів та визначено порядок звернення до компетентного органу зі скаргою у разі порушення суддею вимог законодавства під час розгляду справи.
Так, заявник ОСОБА_3 повідомляє про вчинення суддею Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду ОСОБА_4 кримінальних правопорушень і самостійно кваліфікує їхні дії як: службове підроблення; приховування злочину; державна зрада; перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Однак в заяві висловлюється незгода заявника ОСОБА_3 з судовим рішенням і вона не містить жодних даних про вчинення таких дій, у зв'язку з чим слідчий суддя не бере до уваги доводи заявника про те, що в заяві ним було вказано всі елементи, ознаки та обставини вчинених злочинів.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 214 КПК України для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , тому вважає необхідним відмовити в задоволенні поданої скарги.
Керуючись статтями 214, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1