Справа № 157/1330/21
Провадження №2-а/157/52/21
18 жовтня 2021 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіка Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіка І.В., Головного управління Національної поліції у Волинській, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії № ГАВ № 194605 від 22 вересня 2021 року, стягнути з відповідачів 454 грн. судового збору. В обґрунтування вимог зазначає, що оскаржуваною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за ст. 183 КпАП України, а саме за те, що 22 вересня 2021 року близько 16 год. 30 хв. у м. Камені-Каширському на місцевому ринку у контейнері № 16 вона, будучи у п'яному вигляді, зателефонувала на лінію «102» та повідомила про подію, якої насправді не було. Вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення незаконною. Так, дійсно 22 вересня 2021 року біля 16 год. 36 хв., знаходячись у торговому павільйоні АДРЕСА_1 і у якому вона здійснює роздрібну торгівлю одягом, після короткотривалої суперечки із своїм чоловіком ОСОБА_3 , який, будучи ображеним на неї, зробив безлад у торговому контейнері шляхом розкидування речей, не змогла виявити належного їй гаманця з вмістом значної суми грошових коштів, а тому зателефонувала із свого стільникового телефону на лінію «102» і оператору повідомила про зникнення гаманця. За фактом її повідомлення на місце події прибули працівники поліції Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області і відповідно гаманець було знайдено у їхній присутності всередині контейнера, а на неї як на заявника поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіком І.В. складено зазначений адміністративний протокол (за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. З зазначеним рішенням поліцейського вона не погоджується, оскільки вважає себе невинуватою, зазначена постанова необґрунтована і підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням процедури притягнення її до адміністративної відповідальності. Зокрема, будучи емоційно збудженою після сварки з чоловіком та напідпитку, остання обставина констатована поліцейським візуально, оскільки будь-якого обстеження на стан вживання алкоголю вона не проходила, не виявивши гаманця з грошовими коштами, вона дійсно зателефонувала на лінію «102» і, повідомляючи про подію, відповідала на питання оператора та можливо могла щось не правильно вказати, оскільки не володіє юридичними термінами та не є спеціалістом у галузі права, однак жодного прямого умислу на завідомо неправдивий виклик поліції не мала. Також під час винесення стосовно неї постанови про адміністративне правопорушення вона не мала змоги скористатись правовою допомогою захисника (адвоката), оскільки таке право їй навіть не було роз'яснене, а копію постанови їй не було ані вручено, ані надіслано поштовим зв'язком, її фотокопію отримала лише з плином декількох днів, а саме, 30 вересня 2021 року. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Таким чином, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили її зателефонувати до лінії «102», не пересвідчившись у стані її здоров'я, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також порушивши встановлену законом процедуру, притягнув її до адміністративної відповідальності незаконно.
Позивачка ОСОБА_1 подала заяву, із змісту якої вбачається, що вона справу просить розглянути у її відсутності.
Відповідачі поліцейський СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпік І.В. та представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанцій.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 22 вересня 2021 року поліцейським СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіком І.В. було винесено постанову серії ГАВ № 194605 про притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України.
Як вбачається із змісту зазначеної постанови, ОСОБА_1 22 вересня 2021 року близько 16 год. 36 хв. у м. Камені-Каширському на місцевому ринку, будучи у п'яному вигляді, зателефонувала на лінію «102» та повідомила про подію, якої насправді не було.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події, складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КпАП України).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КпАП України).
Статтею 183 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у виклику представника хоча б однієї з перерахованих у цій статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що у такому виклику немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КпАП України).
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.
Не надано доказів ні підтвердження того, що позивачка, здійснюючи виклик поліції, наперед знала про те, що у такому виклику немає ніякої необхідності, і про те, що повідомлені нею поліції обставини не мають місця.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Окрім того, відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності оскаржуваної постанови, наявності у діях позивачки складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КпАП України, а тому постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності та застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивачки задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивачки понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Карпіка Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.
Постанову серії ГАВ № 194605 від 22 вересня 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 183 КпАП України у виді штрафу у розмірі 850 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суд протягом десяти днів з дня його складення.
Головуючий:О. В. Антонюк