Іменем України
18 жовтня 2021 року
Київ
справа №9901/215/21
адміністративне провадження № П/9901/215/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Хохуляка В.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Статілко Ю.С.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Коломійця В.А. на підставі ордеру серії АА №1104182 від 14 червня 2021 року;
представника відповідача - Басая В.О. в порядку самопредставництва,
представника Кабінету Міністрів України - Шокуна О.В. в порядку самопредставництва,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки та оборони України, Кабінет Міністрів України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 в частині, -
01 червня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), подана його адвокатом Ореховським Миколою Леонідовичем, до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач, Президент України), в якій позивач просить Суд визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а саме пункту 597 Додатку №1, відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1 .
На обґрунтування позову представник позивача зазначав, що введені проти позивача санкції є протиправними та істотно порушують охоронювані законом його права, свободи та інтереси. Позивач вказував, що оскаржуваний Указ є протиправним, грубо суперечить Конституції України та законам України, а отже є підстави вважати Указ Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 в частині введення санкцій щодо ОСОБА_1 протиправним і як наслідок нечинним.
При цьому позивач звернув увагу на те, що він у значенні частини другої статті 1, частини третьої статті 5 Закону України "Про санкції" не належить до суб'єктів, щодо яких можна застосовувати санкції, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" особи, винні у терористичній діяльності, притягуються до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому законом. Ніяких протиправних дій, які б, зокрема, створювали реальні чи потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, він не здійснював, про що свідчить відсутність кримінальних проваджень, в яких позивач мав би статус підозрюваного, а також відсутність вироків суду, якими було б визнано позивача винним у вчиненні відповідного злочину.
Під час розгляду цієї справи Верховним Судом встановлено наступне.
Указом Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Указ Президента України набрав чинності 25 березня 2021 року з дня опублікування в офіційному виданні - «Урядовий кур'єр» № 98.
Рада національної безпеки і оборони України відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» вирішила підтримати пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України та Службою безпеки України.
Відповідно до пункту 597 Додатку 1 до рішення РНБО від 14 травня 2021 року до ОСОБА_1 як громадянина Республіки Вірменія безстроково застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» у виді: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним ресурсом України; 9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 12) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України).
Суб'єктом внесення пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 виступав Кабінет Міністрів України.
Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» підготовано Міністерством внутрішніх справ України, яке пропонувало Кабінету Міністрів України, яке пропонувало схвалити та внести на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до осіб, які перебувають у статусі суб'єкта підвищеного злочинного впливу, в тому числі і щодо ОСОБА_1
05 жовтня 2021 року Указом Президента України №497/2021 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05 жовтня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Пунктом 2 додатку 6 до вказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України внесено зміни в додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", уведеного в дію Указом Президента України від 21 травня 2021 року №203, шляхом виключення позицій 597, 628, 653, 668.
Аналіз Указу Президента України №497/2021 від 05 жовтня 2021 року свідчить про те, що вказаним Указом скасовано застосовані Указом Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 до ОСОБА_1 санкції.
Зі змісту позовної заяви вбачається, спір у цій справі виник з приводу правомірності прийняття Указу Президента України в частині введення в дію відповідного Рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким до позивача застосовано обмежувальні заходи (санкції).
18 жовтня 2021 року під час судового засідання представником Президента України подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказавши на необхідності дослідження та встановлення правомірності оскаржуваного Указу.
За змістом частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, зокрема, актів, дій чи бездіяльності Президента України.
Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства Суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Внаслідок видання Указу Президента України від 05 жовтня 2021 року №497/2021 застосовані до позивача санкції скасовано, а відтак усунуто відповідні обмеження прав позивача.
При цьому зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України № 203/2021 протиправним та його скасування.
Суд звертає увагу на те, що видання Указу Президента України від 05 жовтня 2021 року №497/2021 підтверджує помилковість та протиправність застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 .
За наведених обставин Суд визнає наявними підстави для задоволення клопотання представника Президента України про закриття провадження у справі.
При цьому Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
За таких обставин сплачений судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908.00 гривень за подання до суду адміністративного позову згідно з платіжним дорученням від 31 травня 2021 року № 0.0.2145531884.1.
Отже судові витрати, понесені ОСОБА_1 на оплату судового збору за подання до суду адміністративного позову має бути присуджений на його користь за рахунок коштів передбачених Державним бюджетом України.
Керуючись статтями 2, 22, 132, 194, 238, 241, 243, 248, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", Суд
Клопотання представника Президента України про закриття провадження у справі №9901/215/21 задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки та оборони України, Кабінет Міністрів України про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 в частині закрити.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень), сплачений згідно квитанції від 31 травня 2021 року №0.0.2145531884.1.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді Л. І. Бившева
І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
В. В. Хохуляк