Справа № 2-633/2010
8 квітня 2010 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області, в складі:
головуючого судді Таратіна В.О.,
при секретарі Варданян Л.А.,
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить збільшити розмір аліментів з ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, до 500 грн. щомісячно до досягненню дитиною повноліття, та стягнути з відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що від шлюбу з відповідачем сторони мають малолітню дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою по справі і перебуває на її частковому утриманні. Відповідач матеріальну підтримку дитині надає в межах аліментних платежів в твердій грошовій сумі - 200 грн., встановлених рішенням суду від 27.01.2005 року. Заборгованість по аліментах відсутня.
В той же час, у зв'язку з збільшенням витрат на утримання дитини, які зі слів позивачки складають близько 1600 грн. на місяць, хворобливістю дитини, визначених попереднім рішенням суду аліментних платежів не вистачає для забезпечення повноцінного матеріального та духовного розвитку дитини.
Позивачка та її представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог в повному обсязі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги визнали частково в сумі 250 грн. щомісячно, з мотивів необґрунтованості вимог позивачки та неможливістю відповідача сплачувати заявлену суму, оскільки середній заробіток його складає близько 900 грн. Стягнення аліментних платежів в сумі 500 грн. становить більш ніж 50 % доходу.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку учасників судового процесу вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.184 СК України відповідач має мінливий дохід, оскільки заробіток залежить від відпрацьованих годин, не є фіксованим та однаковим, а в такому випадку стягнення аліментів можливо в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину за особливі обставини її розвитку, якими зокрема являються хвороба, каліцтво.
Позивачка не ставить перед судом вимоги до позивача щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини, отже посилання позивачки на необхідність збільшення сумі аліментних платежів у зв'язку з хворобою дитини та необхідністю санаторно-курортного лікування не може бути прийнята судом, в межах заявлених вимог, як підстава такого збільшення.
В даному випадку позивачка має право звернутися до суду з вимогою щодо участі батька в додаткових витрат на дитину з окремим позовом.
В той же час на час розгляду справи в суді державою встановлений прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, який складає 701 грн.
Виходячи з норм ст.180 СК України батьки зобов'язані брати участь у утриманні неповнолітньої дитини, за умови відсутності обставин щодо обмеження такого обов'язку, рівноцінно.
Позивачка не довела суду належними доказами будь яких об'єктивних обмежень її повноцінної участі в утриманні дитини, вона не є працюючою з неповажних причин, не перебуває на обліку біржі про працевлаштуванню та не отримує в зв'язку з цим державної допомоги, хоча має таке право і свідомо ним не скористувалась.
Суд також не сприймає доводи відповідача щодо перевищенню заявлених стягнень 50% його доходу, оскільки нормами Сімейного кодексу України не встановлено обмежень максимального розміру аліментів, а лише мінімальний. Проживання відповідача з іншими членами сім'ї не є підставою визнання перебування у нього інших утриманців, оскільки вони є або працездатними, або особами, що отримують пенсійне забезпечення.
Посилання представника відповідача на обмеження стягнень в межах 20% відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» також є необґрунтованим, оскільки цей закон стосується лише питання примусового виконання судових рішень та жодним чином не обмежує суд у визначенні розміру аліментів в сторону збільшення від мінімально допустимого обсягу.
Тому суд вважає справедливим та співмірним збільшити розмір аліментів з відповідача до 350 грн. 50 коп., що становить половину встановленого державою прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Суд, стягує з сторін на користь держави судові витрати від яких при подачі позову була звільнена позивачка - державне мито в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., - пропорційно до задоволених вимог, що становить співвідношення 30% до 70%
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 1979 р.н., проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, проживаючої АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. 50 коп. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 35 грн. 70 коп. державного мита та 84 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 15 грн. 30 коп. державного мита та 36 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.
Суддя В.О. Таратін