79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.10 Справа№ 26/88
За позовом: Приватного підприємства «БЕРТА ПЛЮС», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБРА-ЦЕНТР», м. Львів
про: стягнення 3 331,00 грн.
Суддя Синчук М.М.
Представники:
від позивача Антоненко В.А. -представник (довіреність б/н від 19.04.2010 р.)
від відповідача не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Приватне підприємство «БЕРТА ПЛЮС», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБРА-ЦЕНТР», м. Львів про стягнення 3 331,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору № L020 від 21.01.2009 р., а саме не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий від позивача товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 2 428,88 грн. Також, за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 253,67 грн. 20% річних за користування чужими коштами у розмірі 415,24 грн. та інфляційні втрати у розмірі 233,21 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2010 р. Ухвалою суду від 25.05.2010 р. розгляд справи відкладався до 22.06.2010 р. Розпорядженням заступника голови суду Запотічняк О.Д. від 18.06.2010 р., у зв'язку з хворобою судді Деркача Ю.Б., справу № 26/88 передано для подальшого розгляду судді Синчуку М.М.
Представник позивача в судове засідання призначене на 22.06.2010 р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника у судові засідання призначені на 25.05.2010 р. та 22.06.2010 р. не забезпечив, вимог ухвал суду від 05.05.2010 р. та 25.05.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
21.01.2009 р. між сторонами укладено договір № L020 (далі по тексту - договір).
Згідно умов договору Продавець (позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача) продукти харчування (далі по тексту -товар) в асортименті відповідно до переданої Продавцем (позивачем) Комерційної пропозиції та/або Прайс-листа, а Покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 35 712,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.7.1. договору встановлено, що Покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити Продавцю (позивачу) прийнятий від останнього товар протягом 21 календарного дня з моменту прийняття цього товару.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за отриманий від позивача товар здійснив оплату на загальну суму 33 283,99 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 2 428,88 грн.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення (прострочення виконання) зобов'язань за п. 1.7.1. цього договору, Покупець (відповідач) повинен сплатити Продавцеві неустойку (пеню) в розмірі 0,2% від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення). Як вбачається з розрахунку нарахування пені, позивач здійснив нарахування пені з врахування Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»і її розмір становить 253,67 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні витрати у розмірі 233,21 грн.
Щодо нарахування процентів річних, то як зазначалося вище, ст. 625 ЦК України надає право сторонам встановити у договорі інший розмір процентів, внаслідок чого у п. 1.7.1. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Продавець (позивач) має право вимагати оплати товару і сплати Покупцем (позивачем) 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. Таким чином, розмір нарахованих позивачем 20% річних склав 415,24 грн.
Слід зазначити, що 23.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 15/80 від 19.03.2010 р. у семиденний строк погасити заборгованість у розмірі 2 428,88 грн., яка останнім залишена без задоволення.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 546, 547, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБРА-ЦЕНТР», м. Львів, пр. Червоної Калини, 109 (р/р 26006615013650 в ЛФ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код ЄДРПОУ 20771484) на користь Приватного підприємства «БЕРТА ПЛЮС», м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 212, корп. 2 (р/р 2600010300 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ 20857760) 2 428 грн. 88 коп. основного боргу, 253 грн. 67 коп. пені, 415 грн. 24 коп. -20% річних, 233 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя