Справа № 2-135/2010/2306
28 січня 2010 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді: Орла С.І.,
при секретарі: Біліченко С.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання встановити нові ворота і хвіртку та правильне користування двором спільного користування - ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зобов'язання встановити ворота загального користування.
Свою позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що він являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та поряд із ним проживає відповідач ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2. Для проїзду до вказаних будинковолодінь є земельна ділянка загальною площею 78 м2, яка являється земельною ділянкою загального користування, проте відповідач самовільно зняв ворота загального користування, чим зробив двір загального користування відкритим для сторонніх осіб, тому позивач просив суд зобов'язати відповідача встановити ворота та фіртку загального користування на попереднє місце та попередити відповідача про правильне користування двором спільного користування.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що він придбав у 1988 році будинковолодіння по АДРЕСА_1 у відповідності до договору купівлі - продажу. Вказане домоволодіння та домоволодіння відповідача по АДРЕСА_2 відділяла від проїжджої частини огорожа, яка являється огорожею загального користування, яку відповідач самовільно в липні 2009 року зняв. Ворота, які виготовлені з дерева знаходяться на нинішньому місці з моменту купівлі ним будинковолодіння, тобто більше 22 років і на даний час вони не придатні для користування, але після зняття відповідачем частини воріт до двору загального користування почали заходити сторонні люди, чим змушує позивача постійно нервувати за збереженість свого майна та просив суд зобов'язати відповідача за власні кошти поставити нові ворота та хвіртку.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що він проживає в домоволодінні по АДРЕСА_2 в липні 2009 року він не знімав ворота а лише відставив частину воріт загального користування до паркану, оскільки вони вже згнили та не виконували функції огорожі, а лише заважали відповідачу проїжджати до власного домоволодіння. Також відповідач в судовому засіданні пояснив, що у кожного зі сторін по справі маються власна огорожа та ворота для входу в належній їм будинки, а ворота, які являється предметом спору були встановлені ще до купівлі сторонами будинків та встановити власника вказаних воріт на даний час неможливо. Крім того відповідач пояснив, що під час розподілу земельних ділянок між сторонами по справі на плані земельної ділянки по АДРЕСА_2 взагалі відсутня огорожа, оскільки земельна ділянка загального користування призначена для проїзду до домоволодінь АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 м. Золотоноша.
Суд вислухавши доводи сторін, покази спеціаліста, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
З показів спеціаліста представника Золотоніського відділку БТІ ОСОБА_3, вбачається, що ворота, які являються предметом спору не належать жодній із сторін по справі і являються воротами загального користування. Крім того пояснив, що існування вказаних воріт не передбачено технічною документацією, оскільки земельна ділянка загального користування, яка була загороджена воротами призначена для проїзду до домоволодінь АДРЕСА_1- АДРЕСА_2 м. Золотоноша. Кожна із сторін по справі має свій паркан та ворота з хвірткою, які розмежовують земельні ділянки сторін.
З оглянутої в судовому засіданні інвентарної справи будинковолодіння по АДРЕСА_1, вбачається, що встановлення воріт, які являються предметом спору не технічною документацією, оскільки земельна ділянка загального користування, яка була загороджена воротами призначена для проїзду до домоволодінь АДРЕСА_1- АДРЕСА_2 м. Золотоноша.
Згідно договору купівлі - продажу № 1784 від 18 травня 1988 року посвідченого державним нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори Сахно В.І., вбачається, що позивач придбав ? частину будинку по АДРЕСА_1.
Відповідно до договору купівлі - продажу № 1784 від 15 грудня 1993 року посвідченого державним нотаріусом Золотоніської державної нотаріальної контори Сахно В.І., вбачається, що ОСОБА_5 придбав 53/200 частин будинку по вул.. АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 м. Золотоноша.
Згідно рішення Золотоніської міської ради № 17-13/V від 26.07.2007 року, вбачається, що ОСОБА_1 передано у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків 476 м2.
У відповідності до плану земельних ділянок будинків по АДРЕСА_1-АДРЕСА_2 Золотоноша, вбачається, що огорожа встановлена на в'їзді дороги загального користування та не передбачена жодним документом у відповідності до державно будівельних норм.
Згідно плану земельної ділянки будинку АДРЕСА_2, вбачається, що земельна ділянка загального користування являється під'їздом до АДРЕСА_2 спільного користування та на даній схемі відсутні будь яка огорожа.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЕ № 627140 від 21 листопада 2007 року виданого Золотоніською міською радою, вбачається, що позивач являється власником земельної ділянки площею 0,0432 га. по АДРЕСА_1 та державним актом позивачу не передано земельну ділянку загального користування.
Згідно заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_1 посвідченої державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори, вбачається, що вони не заперечують проти розподілу земель користування будинковолодінь АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_2 м. Золотоноша.
Згідно фотознімків воріт, вбачається, що ворота на даний час не придатні для використання та не можуть виконувати функцію огорожі.
Відповідно до ст.83 ЗК України з емлі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
У відповідності до ч.2 ст. 386 ЦК України засадами захисту права власності є, те , що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ворота, які являються предметом спору не являються власністю будь - кого зі сторін по справі та знаходяться на землі загального користування. Крім того як встановлено в судовому засіданні встановлення воріт не передбачено технічною документацією, оскільки земельна ділянка загального користування, яка була загороджена воротами призначена для проїзду до домоволодінь АДРЕСА_1- АДРЕСА_2 м. Золотоноша.
Також в судовому засіданні позивач не довів той факт, що він являється власником воріт, а оскільки лише власник має право вимагати відновлення порушеного права власності та зобов'язувати вчинити дії по запобіганню порушення права власності, тому суд не може зобов'язати відповідача встановити нові ворота та хвіртку на попереднє місце, оскільки вказані ворота на даний час стали непридатними для використання, а вимагати встановити нові ворота позивач не має права, оскільки він не являється власником вказаних воріт. Крім того позивач в судовому засіданні не довів факту самовільного знесення воріт відповідачем по справі, оскільки той відставив одну половину воріт до паркану, яка заважала проїзду до належного йому домоволодіння, та позивач в судовому засіданні не довів факту порушення відповідачем правил користування двором спільного користування, в зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє в позовних вимог в повному обсязі, тому не стягує з відповідача судові витрати понесені позивачем під час звернення до суду.
Керуючись ст.83 ЗК ст.ст. 10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання встановити нові ворота і хвіртку та правильне користування двором спільного користування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після попереднього подання заяви.
Суддя Орел С.І.