ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/28695/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал»
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд також зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.08.2021 р. та зобов'язати Державну податкову службу зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 02.08.2021 р. датою її доставлення до ДФС України.
Разом з тим, судом встановлено, що в матеріалах справи, наданих позивачем до суду, наявна копія квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2021 р., відповідно до якої документ прийнято; реєстрація податкової накладної від 02.08.2021 р. №2 зупинена.
Крім того, позивачем надано копію рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.09.2021 № 41145/42487793/2, відповідно до якого в реквізитах оскаржуваного рішення зазначено рішення від 02.09.2021 р. № 3059178/42487793.
У контексті наведеного вище суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до відповідача.
Судом встановлено, що в порушення наведених норм позовна заява не містить вимог, заявлених до відповідача у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, судом встановлено, що в порушення вимог п. 5 ч. 5 ст. 160 та ч.4 ст. 161 КАС України позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вищевказаним вимог не надано доказів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, що перешкоджає вчиненню подальших процесуальних дій у даній справі.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву в якій викласти позовні вимоги із зазначенням, які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржується позивачем та надати суду всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд також зауважує, що відповідно до приписів п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з частинами першою, третьою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви, доданих до неї матеріалів, суд встановив, що на титульній сторінці даного позову позивач вказав відомості щодо відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві, водночас, у прохальної частини позову вимоги пред'явлені, зокрема, до Державної податкової служби України.
З урахуванням наведеного, суд пропонує позивачу подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої або привести зміст заявлених позовних вимог у відповідність до визначеного складу відповідачів, або зазначити відомості, передбачені пунктом 2 частиною п'ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо іншого відповідача. При цьому, в останньому випадку позивачу слід подати до суду ще один примірник усіх доданих до позову документів для іншого відповідача.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням позовних вимог до відповідача і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням вимог, зазначених в ухвалі;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких гуртуються позовні вимоги;
Вказані судом недоліки повинні бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання суду належним чином засвідченої копії рішення, що оскаржується.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов