23 березня 2010 року
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Губіш О.А. розглянувши матеріали подання начальника Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області про надання дозволу на проведення огляду житла та господарських приміщень громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1
Як вбачається з подання, працівниками Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області, з гласних та негласних джерел було отримано інформацію про те, що раніше судимий громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в АДРЕСА_1, незаконно зберігає за місцем свого на даний час проживання наркотичний засіб - опій оцетильваний. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово зберігав у себе дома наркотичні засоби з метою подальшого вжитку та збуту. З огляду на зазначене, автор подання просить суд надати дозвіл на проведення огляду житла та господарських приміщень громадянина ОСОБА_1 за місцем його на даний час проживання за адресою Хмельницька область АДРЕСА_1.
Вивчивши матеріали подання, приходжу до висновку що в розгляді такого слід відмовити з слідуючих підстав.
Так, відповідно до ст. 190 КПК Країни огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п»ятою статті 177 цього Кодексу, згідно якої така дія, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді, у випадку коли слідчий, за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Конституцією і законами України передбачається можливість тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції України, під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства. Підстави і порядок здійснення заходів, пов'язаних із тимчасовим обмеженням цих конституційних прав і свобод людини і громадянина, визначені Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК), Законами України від 18 лютого 1992 р. № 2135-ХІІ «Про оперативно-розшукову діяльність», від 20 грудня 1990 р. № 565-ХІІ «Про міліцію», від 26 грудня 2002 р. № 374-ІV «Про контррозвідувальну діяльність», від 30 червня 1993 р. № 3341-ХІІ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
КПК передбачено можливість застосування таких обмежень зазначених конституційних прав і свобод людини і громадянина:
- огляд та обшук житла чи іншого володіння особи (стаття 141, частина п'ята статті 177; частина четверта статті 190 КПК);
Обмеження вказаних конституційних прав і свобод людини і громадянина під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства допускається лише за вмотивованим рішенням суду (крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 30 Конституції України) і носять винятковий та тимчасовий характер. До порушення кримінальної справи вони застосовуються з метою запобігання тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.
Відповідно до ст. 97 КПК України заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно- розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. При цьому слід врахувати, що згідно роз»ясень, які містяться в Постанові пленуму Верховного суду України № 2 від 28.03.2008р. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства», в таких випадках керівник оперативного підрозділу має право звернутись з поданням про негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв»язку, здійснення контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів.
Проте, як стверджується поданням, доданим до нього рапортом, такі даним вимогам закону не відповідають.
Зі змісту подання та доданих до нього матеріалів, неможливо зробити висновок про те, коли і проти кого порушено кримінальну справу, дані про особу підозрюваного (обвинуваченого). У поданні не зазначено адресу житла чи іншого володіння особи, де планується провести ці дії ( незрозумілим відносно цього є формуювання «за місцем свого на даний час проживання»), дані про те, що знаряддя злочину, речі чи цінності здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, сліди злочину та інші речові докази, які можуть мати значення для справи, знаходяться в цьому житлі чи іншому володінні особи.
При цьому, слід зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства подання слідчого про проведення огляду житла чи іншого володіння особи, розглядається судом лише по порушеній кримінальній справі, яка перебуває у його провадженні, після внесення до суду такого подання, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 177, 178, 187, 1871, 190 КПК. Порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину не є перешкодою для розгляду вказаних подань. А в даному випадку такі норми не виконані.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 190 КПК України, -
В розгляді подання начальника Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області про надання дозволу на проведення огляду житла та господарських приміщень громадянина ОСОБА_1 - відмовити, роз»яснивши, що така відмова не перешкоджає повторному зверненню до суду з того ж питання, при умові усунення зазначених у постанові недоліків.
Суддя :