19 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9107/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021
у справі № 910/9107/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" (далі - ТОВ "АСД ЛЕКС", позивач)
до ДП "Гарантований покупець",
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 19 790 173,43 грн,
ДП "Гарантований покупець" 03.09.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20 в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині стягнення 11 293 014,28 грн - основного боргу, 198 228,35 грн - пені, 498 150,28 грн - штрафу, 39 364,34 грн - 3 % річних, 47 410,39 грн - збитків від інфляції, 383 088,36 грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення касаційним судом рішення у даній справі та зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.10.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/9107/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що оскаржувана постанова у даній справі ухвалена з порушенням норм матеріального права, а саме статей 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 526, 614, 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 174, 193, 196, 218, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ.
При цьому, ДП "Гарантований покупець" у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 24.02.2021 у справі № 902/538/18 щодо застосування положень частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20 (пункт 44) стосовно питання застосування статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України та пункту 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 641 від 29.04.2019 в частині встановлення дати виникнення зобов'язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії.
Також скаржник із посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних відносинах, зокрема: статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо покладення спеціальних обов'язків із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел не лише на Гарантованого покупця, а й на іншого учасника правовідносин; статей 530, 614, 551 ЦК України; статей 174, 196, 218, 233 ГК України.
З огляду на викладене касаційна скарга ДП "Гарантований покупець" подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Водночас, 13.10.2021 до Верховного Суду надійшли заперечення від ТОВ "АСД ЛЕКС" проти відкриття касаційного провадження, в яких позивач просить відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського міста Києва від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 293 ГПК України.
Заперечення проти відкриття касаційного провадження мотивовані, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень застосували норми права з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20. Крім того, позивач вказує на невідповідність касаційної скарги вимогам ГПК України, зокрема у касаційній скарзі не викладені передбачені ГПК України підстави касаційного оскарження судового рішення та не зазначено дату отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а до матеріалів її матеріалів не додано документу на підтвердження сплати судового збору та докази надіслання копії касаційної скарги іншим учасника даної справи. Також позивач вказує на безпідставність доводів, викладених у клопотанні про зупинення виконання рішення суду.
Розглянувши вказане заперечення проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи викладенні в запереченнях щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на підставі пункту 5 частини першої статті 293 ГПК України, фактично є запереченнями щодо суті касаційної скарги. Суд також враховує, що скаржником визначено кілька підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Водночас на стадії вирішення питання щодо відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження не є такими, що спростовують відповідність касаційної скарги вимогам статей ГПК України тощо. При цьому, Верховний Суд відзначає, що питання обґрунтованості або необґрунтованості таких доводів може бути вирішено лише в процесі розгляду касаційної скарги в установленому законом порядку.
Інші доводи заперечень, зокрема в частині відсутності в матеріалах касаційної скарги доказів сплати судового збору та направлення копії касаційної скарги іншим учасникам даної справи, знайшли своє підтвердження.
Так, перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20, зокрема позов задоволено; cтягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "АСД ЛЕКС" 24 020 327,75 грн - основного боргу, 396 456,70 грн - пені, 996 300,56 грн - штрафу, 78 728, 68 грн - 3% річних, 47 410, 39 грн - збитків від інфляції та 383 088,36 грн - судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20, зокрема апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 року у справі № 910/9107/20 залишено без задоволення; прийнято відмову позивача - ТОВ "АСД ЛЕКС" від позову у справі № 910/9107/20 щодо частини позовних вимог; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" 12 727 313,47 грн основного боргу за електричну енергію, пені у розмірі 198 228,35 грн, штрафу у розмірі 498 150,28 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 39 364,34 грн; закрито провадження у справі № 910/9107/20 в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" основного боргу за електричну енергію у розмірі 12 727 313,47 грн, пені у розмірі 198 228,35 грн, штрафу у розмірі 498 150,28 грн, відсотків за користування коштами (3% річних) у розмірі 39 364,34 грн; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 щодо стягнення 11 293 014,28 грн основного боргу, 198 228,35 грн пені, 498 150,28 грн штрафу, 39 364,34 грн - 3% річних, 47 410,39 грн збитків від інфляції, 383 088,36 грн судового збору - залишено без змін.
Як зазначено вище, скаржник у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського міста Києва від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з однієї вимоги майнового характеру, а саме у розмірі 362 285,02 грн (12 076 167,64 грн х 1.5% = 181 142,51 х 200 % = 362 285,02 грн ).
Натомість, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржник наведеного вище не врахував та не сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.
Водночас ДП "Гарантований покупець" у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до винесення постанови касаційним судом. Клопотання мотивоване тим, що скаржник знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, то підстав для задоволення касаційним судом клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи положення статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.
Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку із негативного фінансового стану підприємства тощо не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З вищевикладених міркувань Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги .
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 362 285,02 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин, доводи, які зазначені у запереченнях в частині відсутності в матеріалах касаційної скарги доказів сплати судового збору підтвердились та мають наслідком залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, Касаційний господарський суд зазначає, що ДП "Гарантований покупець" для усунення недоліків касаційної скарги необхідно надати: документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 362 285,02 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Окрім цього, положенням статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Згідно з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам даної справи, що підтверджується також актом Північного апеляційного господарського суду №910/9107/20/09.1-26/619/21 від 07.09.2021 про те, що під час розкриття конверта (0103277664805) не виявилося вказаних у додатку документів, а саме докази направлення на адресу учасників справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів (описи вкладення та фіскальні чеки).
Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 ГПК України щодо процесуальних обов'язків скаржника.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Не надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників обізнаності про зміст та підстави касаційного оскарження судового рішення у справі, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати в суд касаційної інстанції заперечення проти відкриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу (стаття 294, 295 ГПК України).
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги статті 291 ГПК України та надіслати копію касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи №910/9107/20, а докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи № 910/9107/20 надати суду у 10 денний строк з дня вручення цієї ухвали.
Отже, довід позивача щодо відсутності доказів направлення копії касаційної скарги іншим учасникам даної справи підтвердився та врахований судом під час постановлення даної ухвали. Водночас в силу вищевказаних норм ГПК України не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №910/9107/20, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20 - відмовити.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 910/9107/20 - залишити без руху.
3. Надати Державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги та надання суду доказів надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи №910/9107/20 тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків та вказані докази направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016.
4. Роз'яснити Державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова