Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2984/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Крилова Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 );
до Акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика» (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Культури, 57);
про стягнення коштів
за участі представників:
позивача - Крилов С.О., особисто;
представника відповідача - Хоменко М.С. , трудовий договір № 18/02/2021-01 від 18.02.2021, в порядку самопредставництва.
Фізична особа - підприємець Крилов Сергій Олексійович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 12/06В поставки від 20.06.2018 у розмірі 98492, 05 грн., з яких: 75411, 00 грн. - сума основного боргу, 6550, 92 грн. - 3 % річних та 16530, 13 грн. - інфляційні втрати.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2984/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 17.08.2021 о 12:30 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
16.08.2021 на адресу суду від Акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19118), в якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та судові витрати покласти на позивача. Вказаний відзив досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2021 відкладено підготовче засідання на 08.09.2021 о 10:30 год.
28.08.2021 на адресу суду від Акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика» надійшла заява (вх. № 19929), в якій останній зазначає, що не вбачає підстав для залучення Фізичної особи - підприємця Терещенко Ганни Анатоліївни до розгляду справи № 922/2984/21, оскільки рішення у справі не вплине на її права та обов'язки, такі права та обов'язки вже викладені у Договорі про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2021 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, призначивши судове засідання на 21.09.2021 о 11:30 год.
21.09.2021 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування зазначив, що 20.06.2018 між ним (постачальником) та Акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика» (покупцем) укладено Договір № 12/06В поставки, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця макулатуру (вторсировину) у кількості та за якісними показниками відповідно до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти вторсировину, поставлену відповідно до цього Договору, і сплатити її вартість відповідно до цього Договору. На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу вторсировину, серед іншого і на суму 75411, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018. Однак, в порушення умов Договору відповідачем оплата не проведена та заборгованість останнього становить 75411, 00 грн.
В судовому засіданні повноважний представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив відмовити. В обґрунтування зазначив, що дійсно між сторонами укладений Договір № 12/06В поставки та позивачем поставлено відповідачу вторсировину, серед іншого і на суму 75411, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018. Разом з тим, з метою оплати заборгованості між позивачем, Фізичною особою - підприємцем Терещенко Ганною Анатоліївною та відповідачем укладено Договір про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018, відповідно до умов якого, право вимоги за Договором № 12/06В від 20.06.2018 на суму 300000, 00 грн. перейшло до нового кредитора, а саме: Фізичної особи - підприємця Терещенко Ганни Анатоліївни. На виконання умов Договору про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018, відповідачем сплачено 15.09.2020 на рахунок нового кредитора 300000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1694 від 15.09.2020, а отже, зобов'язання за Договором № 12/06В поставки з оплати прийнятої вторсировини виконано у повному обсязі.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2021, на підставі ч. 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву у судовому засіданні до 12.10.2021 о 11:00 год. та запропоновано сторонам надати суду підписаний Акт звірки розрахунків із зазначенням які видаткові накладні увійшли до суми Договору про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018.
У судовому засіданні 12.10.2021 позивач зазначив, що примірник Акту звірки направляв відповідачу разом з позовною заявою, однак відповідачем він не підписаний.
У судовому засіданні повноважний представник відповідача також зазначив, що направляв на адресу позивача примірник Акту звірки, однак позивачем він не підписаний.
Судом оголошено перерву у судовому засідання 5 хвилин.
Після перерви у судовому засіданні судом досліджено Договір про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018 та поставлено питання представникам учасникам справи - у кого знаходяться оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018?
Позивач зазначив, що оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 знаходяться в нього.
З метою надання для огляду в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2021, на підставі ч. 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву у судовому засіданні до 13.10.2021 о 11:30 год.
В судовому засіданні оглянуто оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018, копії яких додані до позовної заяви.
На запитання суду представнику відповідача, як він може пояснити те, що оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 містяться у позивача, що суперечить п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги, останній відповів, що пояснити не може.
13.10.2021 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами та перейшов до судових дебатів.
В судових дебатах повноважні представники сторін наполягали на своїх позиціях, викладених у заявах по суті справи, до мирного врегулювання спору не прийшли.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши промови представників учасників справи у судових дебатах, судом встановлено наступне.
20.06.2018 між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Криловим Сергієм Олексійовичем (постачальник) та Акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика» (покупець) укладено Договір № 12/06В, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця макулатуру (вторсировину) у кількості та за якісними показниками відповідно до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти вторсировину, поставлену відповідно до цього Договору, і сплатити її вартість відповідно до цього Договору (а.с. 13-18).
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна кількість вторсировини, що поставляється за цим Договором, орієнтовно складає 300 (триста) тон.
Згідно з п. 2.2. Договору, найменування вторсировини, кількість постачання, ціна за одиницю узгоджується обома сторонами щомісяця і вказується у Додатку до Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Постачання вторсировини здійснюється автомобільним транспортом постачальника, за рахунок постачальника, та автомобільним транспортом покупця за рахунок покупця (п. 3 Договору).
Відповідно до п. 5.2. Договору, приймання вторсировини здійснюється на складі покупця відповідно до Інструкцій Держарбітражу при СМ СРСР № П-6 «Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», № 7 «Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості», а також:
- по кількості - відповідно до транспортних документів і фактично отриманої вторсировини на складі покупця;
- по якості - відповідно до технічних вимог до якості вторсировини та нормативно - технічної документації, зазначеної в п. 2.4. цього Договору.
25.07.2018 була здійснена поставка вторсировини на суму 45117, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 9/7 від 25.07.2018 (а.с. 19).
13.09.2018 була здійснена поставка вторсировини на суму 30294, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2/9 від 13.09.2018 (а.с. 23).
У відповідності до п. 4.1. Договору, сплата за вторсировину проводиться покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника відповідно до накладних та рахунку - фактурі, або готівкою після фактично одержаної вторсировини на склад покупця протягом 10-ти банківських днів.
Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем:
- за видатковою накладною № 9/7 від 25.07.2018 до 08.08.2018 (включно);
- за видатковою накладною № 2/9 від 13.09.2018 до 27.09.2018 (включно).
Позивач вказує, що заборгованість у розмірі 75411, 00 грн. сплачено не було, у зв'язку з чим, 20.07.2021 позивачем направлено на адресу відповідача Претензію б/н від 20.07.2021 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 75411, 00 грн., 3 % річних у розмірі 6550, 92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 16530, 13 грн. (а.с. 27-32).
Водночас, відповіді на Претензію надано не було та заборгованість не сплачено.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу, на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 6550, 92 грн. та інфляційних у розмірі 16530, 13 грн.
Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позову та вказує, що право вимоги за видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018, було передано новому кредитору за Договором про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018 та сплачено відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1694 від 15.09.2020, а отже, зобов'язання за Договором № 12/06В поставки з оплати прийнятої вторсировини виконано у повному обсязі.
Так, 28.11.2018 між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Криловим Сергієм Олексійовичем (первісний кредитор), Фізичною особою - підприємцем Терещенко Ганною Анатоліївною (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика» (боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги № 167, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за: Договором поставки № 12/06В від 20.06.2018 на суму 300000, 00 грн. (а.с. 101- 102).
На виконання умов Договору про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018 відповідачем сплачено на рахунок Фізичної особи - підприємця Терещенко Ганни Анатоліївни 300000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1694 від 15.09.2020, призначення платежу: «повернення коштів згідно переуступки прав вимоги від 167 від 28.11.2018 (а.с. 103).
На підставі викладено, відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що правові підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних збитків також відсутні.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.
Укладений між сторонами Договір № 12/06В від 20.06.2018 за своєю правовою природою є Договором поставки.
Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У даному разі, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що вторсировина за видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 на загальну суму 75411, 00 грн. була поставлена, передана відповідачу та прийнята останнім без будь-яких зауважень.
Однак, позивач вказує, що оплата відповідачем не проведена.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки заборгованість за видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 у розмірі 75411, 00 грн. була передана новому кредитору за Договором про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018 та сплачена відповідачем у повному обсязі.
Суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки умовами укладеного Договору про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018 встановлено, що підписанням цього Договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основними договорами (п. 2.1.).
Відповідно до ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У відповідності до вимог глави 5 ГПК України, в судовому засіданні було оглянуто оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018, які надані позивачем.
Таким чином, оскільки оригінали видаткових накладних № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 знаходяться у позивача, суд робить висновок, що вони не увійшли до переліку заборгованості переданої новому кредитору.
Доказів, що сума заборгованості за видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018, була сплачена відповідачем новому кредитору за Договором про відступлення права вимоги № 167 від 28.11.2018, останнім не надано.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що відповідачем не доведено сплату заборгованості за видатковими накладними № 9/7 від 25.07.2018 та № 2/9 від 13.09.2018 у розмірі 75411, 00 грн., останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати вартості прийнятої вторсировини на суму 75411, 00 грн., а позовні вимоги в частині стягнення цієї суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 6550, 92 грн. та інфляційних у розмірі 16530, 13 грн., суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За розрахунком позивача, сума 3 % річних становить 6550, 92 грн. та сума інфляційних становить 16530, 13 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних у розмірі 6550, 92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 16530, 13 грн. у системі «Законодавство», суд встановив, що дані нарахування здійснено вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 6550, 92 грн. та інфляційних у розмірі 16530, 13 грн. підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. покладає на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Роганська картонна фабрика» (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Культури, 57, код ЄДРПОУ 00278830) на користь Фізичної особи - підприємця Крилова Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) - 75411, 00 грн. основного боргу, 3 % річних - 6550, 92 грн.; інфляційні втрати - 16530, 13 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2270, 00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Фізична особа - підприємець Крилов Сергій Олексійович ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Акціонерне товариство «Роганська картонна фабрика» (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Культури, 57).
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2021.
Суддя О.О. Присяжнюк