ЄУН 193/694/21
Провадження 1-кп/193/119/21
іменем України
19 жовтня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Софіївка кримінальне провадження № 12021041580000040 від 20 травня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого та не навчається, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого 13.09.2021 Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
10 травня 2021 року, приблизно о 11:30 годині, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів прийшов до опори №28 по ПЛ- 04 кВ ТП-77 Рб-4, розташовану поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , що перебуває на балансі Верхньодніпровського об'єднаного району електричних мереж.
Реалізуючи свій злочинний умисел спрамований на викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер і за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу за допомогою металевих кусачок перекусив два проводи А-35 повітряної лінії електричних мереж, закріплені на опорі №28, а за допомогю металевої кувалди підбив опору за №29, розташованої на відстані близько 30 метрів від попередньої, порушивши її кріплення до грунту, внаслідок чого ця опора похилилася до землі і з якої він відрізав металевими кусачками два інші кінці цього проводу, викравши таким чином два проводи А-35 повітряної лінії електричних мереж, закріплені між опорами №28 та №29, які перемістивши за місцем свого домовлодіння в подальшому порізав та випалив.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив Верхньодніпровському об'єднаному району електричних мереж матеріальну шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2122/21 від 23.06.2021 становить 856,02 гривень та яка в ході судового розгляду справи відшкодовано потерпілому повністю.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вказаному злочині визнав повністю, пояснив, що йому необхідно було поїхати на роботу до м. Запоріжжя, але він не мав коштів для придбання пального до свого автомобіля, а тому вирішив викрасти провода, які висіли на стовпах електроопор поблизу його домоволодіння АДРЕСА_2 , які тривалий час були відімкнені від струму. Реалізуючи вказаний злочинний умисел він 10.05.2021 прийшов до вказаних стовпів, виліз на один із них та відрізав за допомогою металевих кусачок два алюмінієві проводи, після чого за допомогою металевої кувалди підбив інший стовп, на якому були закрімлені інші караї цих двох проводів, які також відрізав від опори, після чого перемістив викрадені проводи до себе додому, які порубав їх на шматки та здав за ціною металобрухту, а виручені кошти витратив на власні потреби. Щиро розкаявся у вчиненому, наголосив, що збитки завдані злочином він потерпілому повністю відшкодував, а тому просив суворо його не карати.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Завдані збитки відшкодовані у повному обсязі.
Зважаючи на те, що у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Встановлені обставини вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів вилучив майно потерпілого Верхньодніпровського об'єднаного району електричних мереж вартістю 856,02 грн., та розпорядився ним як власним, чим вчинив злочин і підлягає відповідальності за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Мотиви призначення покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому при судовому розгляді справи не встановлено.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії нетяжкого злочину.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який до кримінальної відповідальності раніше притягувався, працездатний, але не працює та не навчається, хоча має задовільний стан здоров'я, приймаючи до уваги його соціально - психологічні риси, який неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не знаходиться.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суму заданих злочином збитків, за наявності обставин, що пом'якшують та відсутності обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає можливим призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, оскільки даний злочини був скоєний обвинуваченим ОСОБА_3 10.05.2021, тобто до постановлення попереднього вироку Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2021 згідно якого ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, то на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначене судом підсудному менш суворе покарання за цим вироком слід поглинути більш суворим покаранням визначеним обвинуваченому за попереднім вироком суду.
Обираючи саме такий спосіб признання покарань за сукупністю злочинів з запропонованих положеннями ч. 1 ст. 70 КК України, суд враховує особу обвинуваченого, який має дві пом'якшуючі обставини, лише один епізод крадіжки та суму збитків завданих злочинів, яка сплачена обвинуваченим навіть у більшому розмірі аніж визначена в обвинувальному акті.
При цьому враховуючи те, що ОСОБА_3 визнав свою провину повністю, щиро розкаявся та критично ставиться до вчиненого ним злочин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України, ОСОБА_6 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених п. 2 ч. 3, п. 2 та п.1 ч. 1 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Запобіжний захід до обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного обвинуваченому за цим вироком більш суворим покаранням призначеним обвинуваченому за вироком Софіївського районного суду м. Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 01(один) рік і 4 (чотири) місяці.
На підставі п.1,2, ч.1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстраціїї до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: фрагмент 5-ти жильного алюмінієвого дроту, довжиною 1,5 метра та фрагмент металевого дроту, - знищити.
Матеріали кримінального провадження №12021041580000040 від 20 травня 2021 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у судовій справі №193/694/21 (провадження №1-кп/193/119/21).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1