19 жовтня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Маніліча І.Д. на постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2021 року у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.ст. 130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП,-
Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 17.09.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, 130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді сплати штрафу в розмірі 17000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 20.08.2021 р. о 20:12 год. в с. Мигове по вул. Гірськолижній,1 Вижницького району, керуючи транспортним засобом «Мерседес» н/з НОМЕР_1 в стані з ознаками алкогольного сп'яніння, не витримав безпечну дистанцію та швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустився зіткнення зі шлагбаумом. Внаслідок ДТП автомобіль отримав пошкодження, потерпілих немає. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце ДТП.
При цьому ОСОБА_1 керував автомобілем в стані з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки автомобіля, так і в закладі охорони здоров'я.
На цю постанову суду адвокат Маніліч І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження за ст.ст. 124, 124-4 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, та закрити провадження за ст.130 ч.1 КУпАП у зв'язку з вчиненням останнім дій в стані крайньої необхідності.
ЄУНСС 713/1800/21 провадження №33/822/530/21 головуючий у 1 інстанції Осокін Л.А.
На обґрунтування своїх вимог вказував, що в результаті наїзду автомобілем на шлагбаум пошкоджено були лише автомобіль ОСОБА_1 , сам шлагбаум пошкоджений не був і в матеріалах провадження відсутні дані про це. А тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
А оскільки в результаті наїзду не шлагбаум не було нікому з сторонніх осіб заподіяно шкоди, ця подія не є дорожньо-транспортною пригодою, і те, що ОСОБА_1 поїхав з місця наїзду на шлагбаум, не є правопорушенням, передбаченим ст. 124-4 КУпАП.
Також зазначав, що ОСОБА_1 в с. Мигово зазнав нападу невідомих осіб, які побили його і він змушений був вдатись до втечі на автомобілі, щоб уберегти своє здоров'я та життя і здоров'я своїх родичів, які разом з ним відпочивали.
Також апелянт вказував, що суд порушив права його довірителя, оскільки розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та його представника, які були відсутні в судовому засіданні з поважних причин.
Той факт, що ОСОБА_1 відпочивав в туристичному комплексі, після чого керував транспортним засобом і після зупинки його працівниками поліції відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, апелянтом не оспорювалось.
Заслухавши адвоката Маніліча І.Д., ОСОБА_1 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Оскільки в поданій апеляційній скарзі не оспорюється факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та факт відмови його від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, в цій постанові не наводяться докази на підтвердження цих обставин.
Так, відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
В матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що внаслідок наїзду ОСОБА_1 на шлагбаум кому-небудь було завдано матеріальні збитки. Той факт, що ОСОБА_1 пошкодив свій транспортний засіб, не охоплюється диспозицією ст.124 КУпАП. Тобто, в разі пошкодження під час руху водієм лише свого транспортного засобу, такі дії не утворюють складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
І оскільки внаслідок дій ОСОБА_1 не було завдано збитків іншим особам, наїзд останнього на шлагбаум не являється дорожньо-транспортною пригодою в розумінні ст.1.10 ПДР України.
А тому і залишення ОСОБА_1 місця наїзду на шлагбаум. в результаті якого не було завдано шкоди стороннім особам, не утворює склад правопорушення, передбаченого ст.124-4 КУпАП.
За таких обставин твердження адвоката про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 124-4 КУпАП є обґрунтовані, а висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цих правопорушень є безпідставним.
Що стосується тверджень апелянта про те, що ОСОБА_1 , керував автомобілем і при цьому діяв в стані крайньої необхідності, є необґрунтованим.
З переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно мав конфлікт в с. Мигово з жителями села через те, що в присутності сторонніх осіб застосував травматичну зброю, яку останні в нього і відібрали. Разом з тим, в справі відсутні дані про те, що особи, з якими в ОСОБА_1 був конфлікт, погрожували його родичам та застосовували до них насильство. А тому твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, намагаючись захистити своє життя та здоров'я і здоров'я своїх близьких, не відповідає дійсності. Той факт, що в результаті конфлікту з невідомими ОСОБА_1 особами йому були заподіяні тілесні ушкодження, в даному випадку не виключає винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. А сам конфлікт ОСОБА_1 з невідомими особами не позбавляв його обов'язку, як водія транспортного засобу, виконати вимоги п.2.5 ПДР України.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є обґрунтований.
Оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 124-4 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині визнання його винуватим у вчиненні цих правопорушень.
Так як стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.36 КУпАП в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП, підстав для пом'якшення накладеного стягнення немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Маніліча І.Д. задовольнити частково.
Скасувати постанову Вижницького районного суду Чернівецької області в справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2021 року щодо ОСОБА_1 в частині визнання його винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 124-4 КУпАП і провадження в цій частині закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цих правопорушень.
В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оргіналом: суддя