Справа № 705/3701/19
Категорія
про відмову в забезпеченні позову
12 липня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ», ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів, -
В серпні 2019 р. до Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ», ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними.
У позовних вимогах позивач просить: 1) визнати недійсним договір факторингу №20/05/2019 від 20.05.2019 року, укладений між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ»; 2) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки, укладений 20 травня 2019 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ»; 3) визнати недійсним договір комісії на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договором забезпечення від 20.05.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ» та громадянином України ОСОБА_2 ; 4) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки, укладений 20.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ» та громадянином України ОСОБА_2 .
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2019 р. вищевказаний позов переданий за підсудністю для розгляду Подільському районному суду м.Києва.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 08.11.2019 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.
Представником відповідача-1 (АТ «УКРСИББАНК») було подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
Відповідачем-3 ( ОСОБА_2 ) було подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
В підготовчому засіданні 25.11.2020 р. було закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду.
08.07.2021 р. засобами поштового зв'язку від позивача через канцелярію до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення проведення Державним підприємством «Сетам» реалізації лота № 485379 з примусової реалізації 2-кімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до розгляду даної справи по суті.
Заява мотивована тим, що 10.06.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63573527 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в розмірі 19 426,7 дол.США та пені в розмірі 10 504,99 грн. В системі електронних торгів ДП «Сетам» 01.07.2021 р. розміщена інформація про проведення аукціону з продажу вищевказаної квартири, що належить позивачу, який відбудеться 02.08.2021 р. Оскільки предметом позову є визнання недійсними договорів факторингу, в т.ч. оспорювання договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, предметом якої є зазначена вище квартира, то вважає, що реалізація квартири зробить неможливим виконання рішення суд, яке може бути постановлено на її користь.
На підставі ст.153 ч.1 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників справи.
Згідно ст.149 ч.2 ЦПК України допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також з інших підстав, визначених законом.
забезпечення позову допускається в разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі його задоволення.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору між сторонами є встановлення факту недійсності правочинів в частині, якими відступалось новим кредиторам та відступлено останньому новому кредитору ( ОСОБА_2 ) право вимоги за предметом іпотеки від 24.07.2007 р. - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Тим самим, в межах даного судового провадження позивачем оспорюється правомірність переходу права вимоги щодо даної квартири до нових кредиторів.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Відповідно до даної правової норми позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, запропонований позивачем у поданій заяві спосіб забезпечення позову (зупинення примусової реалізації майна) не відповідає жодному виду забезпечення позову, визначеному чинним законодавством.
При цьому зупинення продажу вищевказаної квартири як забезпечення позову в межах даної справи на підставі ст.150 ч.1 п.5 ЦПК України не може відбутись, оскільки за даним позовом позивачем не ставиться питання про визнання право власності, а питання про заборону дій (ст.150 ч.1 п.2 ЦПК України), як виду забезпечення, позивач не ставить.
А відтак, вимоги вищевказаної заяви про забезпечення позову у вказаному в ньому способі не засновані на законі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає, а тому задоволенню вона не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 153, 258-260, 261, 353 ЦПК України, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРСИББАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ», ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяН. М. Ларіонова