Головуючий суддя
в суді І існтанції Потапенко А.В.
Єдиний унікальний № 374/197/21
18 жовтня 2021 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маламан Я.О.,
прокурора - Квашенка І.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Національного агенства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює міським головою Ржищівської міської ради Київської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП,
14 липня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справи стосовно ОСОБА_1 було передано для розгляду головуючому судді Потапенку А.В.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення № 34-03/536 від 08 липня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Ржищівського міського голови, тобто будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону "Про запобігання корупції", всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.28 Закону та ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 05.02.2021, головуючи на засіданні 04 сесії Ржищівської міської ради 8 скликання, на засіданні ради у встановленому законом порядку самостійно публічно не оголосила про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час розгляду та голосування за проект рішення Ржищівської міської ради "Про встановлення розміру надбавок, виплату премії та надання матеріальної допомоги на оздоровлення міському голові ОСОБА_1 " (надалі прийнято як рішення Ржищівської міської ради від 05.02.2021 № 192-04-08 "Про встановлення розміру надбавок, виплату премії та надання матеріальної допомоги на оздоровлення міському голові ОСОБА_1 ").
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
До протоколу долучено:
- копію рішення Ржищівської міської ради Київської області (восьмого скликання) № 03-01-08 від 24 листопада 2020 року "Про підсумки виборів та початок повноважень голови Ржищівської міської ради ОСОБА_1 ";
- копію присяги ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року;
- копію попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та "Про запобігання корупції" щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 від 24 листопада 2020 року;
- копію протоколу 04 (позачергової) сесії Ржищівської міської ради VIII скликання 05 лютого 2021 року;
- копію рішення Ржищівської міської ради Київської області VIII скликання № 192-04-08 від 05 лютого 2021 року "Про встановлення розміру надбавок, виплату премії та надання матеріальної допомоги на оздоровлення міському голові ОСОБА_1 ";
- копію супровідного листа щодо надсилання ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2021 № 34-03/536.
26 липня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, де вказувала, що 03.02.2021 року, тобто напередодні засідання 04 позачергової сесії Ржищівської міської ради, вона подала відповідне повідомлення до Ржищівської міської ради Київської області про наявний у неї конфлікт інтересів, яке було зареєстровано Ржищівською міською радою. 05 лютого 2021 року на початку засідання Ржищівської міської ради, вона зачитала вказане повідомлення, однак інформація про це повідомлення не була внесена до протоколу сесії, оскільки редакція ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", чинна на момент прийняття рішення Ржищівської міської ради № 192-04-08, не передбачала обов'язковість занесення даної інформації до протоколу засідання ради. Крім того, під час голосування за проект даного рішення, вона утрималась від голосування. Також зазначала, що її голос не мав вирішального значення, а також не впливав на прийняття рішення, за яке проголосувала абсолютна більшість депутатів Ржищівської міської ради Київської області в кількості 19 осіб. Щодо строків оформлення протоколу вказувала, що протокол про адміністративне правопорушення було складено поза межами строків, передбачених ст. 254 КУпАП (не пізніше 24 годин з моменту виявлення правопорушення), оскільки лист Ржищівської міської ради Київської області з доданими копіями документів, на підставі яких НАЗК склало протокол про адміністративне правопорушення, НАЗК отримали 18.05.2021, тобто протокол повинен бути складений не пізніше 19.05.2021, хоча фактично складений 08.07.2021.
Прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури зазначив, що в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 та просив притягнути її до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, посилаючись на те, що вона повідомила про наявний конфлікт інтересів у письмовому вигляді, вказане повідомлення було зачитане на засіданні сесії, крім того вона утрималась від голосування під час голосування за проект вказаного вище рішення. Проект рішення готується кадровим відділом. Повідомлення про конфлікт інтересів не було внесено до протоколу засідання сесії, оскільки це на той час було не передбачено законодавством. Просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1. ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також належить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначених у примітці до ст. 56 Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 належить до кола осіб, на яких поширюються вимоги Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.
Згідно з ч. 11 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова.
У ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
05.02.2021 відбулося засідання 4 сесії Ржищівської міської ради 8-го скликання, на якому ОСОБА_1 була присутня та головувала як Ржищівський міський голова.
Відповідно до протоколу засідання 4-ої сесії Ржищівської міської ради 8-го скликання від 05.02.2021 (далі - Протокол засідання 4-ої сесії), серед переліку питань, винесених на розгляд, було поставлено на голосування питання «Про встановлення розміру надбавок, виплату премії та надання матеріальної допомоги на оздоровлення міському голові ОСОБА_1 ». За результатами голосування прийнято рішення Ржищівської міської ради від 05.02.2021 № 192-04-08 «Про встановлення розміру надбавок, виплату премії та надання матеріальної допомоги на оздоровлення міському голові ОСОБА_1 ». При цьому, Ржищівський міський голова ОСОБА_1 під час голосування утрималась від голосування.
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 письмово повідомила про конфлікт інтересів, про що подала відповідне повідомлення, яке зареєстровано під № 246 від 03.02.2021.
За змістом ст. 59і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повідомлення про конфлікт інтересів має бути здійснено самостійно й публічно до участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою, оскільки саме така процедура дає змогу забезпечити доброчесність прийнятих органами місцевого самоврядування рішень.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 та 280 КУпАП суд повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, у тому числі й посадові особи місцевого самоврядування, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Частиною першою статті 172-7 КУпАП, передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає за умови наявності чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони: неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає наявність корупційного діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.
Беручи до уваги диспозицію ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
При цьому, суддя звертає увагу, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, є наявність реального конфлікту інтересів.
Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абз. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»).
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 "Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією" зазначено, що аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 письмово повідомила про наявний конфлікт інтересів, шляхом реєстрації вказаного повідомлення за два дні до початку сесії Ржищівської міської ради Київської області (вх. № 246 від 03.02.2021). У подальшому утрималась від голосування за проект рішення № 192-04-08 від 05.02.2021.
Необхідно зазначити, що суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що рішення прийнято більшістю голосів, а саме: 19 осіб, тому її голос не був би вирішальним, оскільки така позиція суперечить висновкам, що викладені у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18).
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову, зокрема про закриття справи.
Враховуючи вище викладе, суд приходить до висновку, що у протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи не наведено обґрунтувань та доказів на підтвердження об'єктивної сторони даного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не вчинила дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 24, 33, 37, 38, 172-7, ч.1 ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя