Справа № 372/1623/21
Провадження № 1-кп-203/21
іменем України
18 жовтня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111230000225 від 26.03.2021року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тюдів, Косівського району Івано-Франківської області, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
ОСОБА_5 26.03.2021, близько 08 години 00 хвилин, керуючи технічно несправним автомобілем марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 чим порушив вимоги пункту 31.3 а) ПДР України, згідно якого «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху»; та рухаючись проїзною частиною вулиці Хмельницького в напрямку від вулиці О. Ковальчук в с. Германівка Обухівського району Київської області, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги розділу 34 пункт 1.1. ПДР України, відповідно до якого (вузька суцільна лінія): «поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей», а також пункту 14.6 а) ПДР України, згідно якого «обгін заборонено на перехресті», в межах перехрестя вулиць Хмельницького та вулиці 30-років Перемоги здійснив обгін автомобіля «ГАЗ 3307» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який здійснював в цей час маневр повороту ліворуч на вулицю 30-років Перемоги, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів та в подальшому автомобіль «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на узбіччя, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
Згідно висновку судово-медичного експерта №68 від 31.03.2021 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід - ОСОБА_7 , отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки без зміщення. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, та за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день за звичайного перебігу.
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 31.3 а), 14.6 а) та вимог розділу 34. «Дорожня розмітка» лінії 1.1. Правил дорожнього руху України перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Потерпілою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення 1500 грн. у відшкодування франшизи, 200000 грн. в відшкодування моральної шкоди та 16000 грн. витрат на правову допомогу. Крім того потерпіла просила стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на її користь 9167 грн. затрачених на лікування.
В судовому засіданні обвинувачений винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, показав, що 26 березня 2021 року близько 08.00 на керованому ним автомобілі ВАЗ-2107 рухався проїзною частиною вулиці Хмельницького в напрямку вулиці О.Ковальчук в с. Германівка. В межах перехрестя вулиць Хмельницького та вулиці 30-років Перемоги здійснював обгін автомобіля «ГАЗ 3307» під керуванням ОСОБА_6 , який здійснював в цей час маневр повороту ліворуч, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів та в подальшому він виїхав на узбіччя де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 . Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди визнав частково в розмірі 100000 грн. Із стягненням з нього розміру франшизи та витрат на правову допомогу потерпілій погодився.
Представник потерпілої ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, оскільки в результаті ДТП потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, тривалий час перебувала на лікуванні. При вирішенні питання в частині витрат на правовову допомогу просив врахувати кількість судових засідань за його участю у даному кримінальному провадженні.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, не мають сумнівів у добровільності позицій, а також роз'яснено про позбавлення права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину повністю доведена, а дії ОСОБА_5 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій правильно кваліфіковані по ч.1 ст.286 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколоча чи психіатра не перебуває, думку потерпілої щодо призначення обвинуваченому покарання та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки такий вид покарання є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 то судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого цивільному позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою ОСОБА_5 , порушенням життєвих зв'язків, втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступеню його вини, глибини страждань потерпілої, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілої в розмірі 100000 грн., що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та визнається обвинуваченим.
Правових підстав для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої франшизи суд не вбачає.
Щодо витрат на правову допомогу, то зважаючи, що адвокати Адвокатського об'єднання «ЛГК-ГРУП» ОСОБА_8 та ОСОБА_4 надавали правову допомогу потерпілій під час розгляду кримінального провадження, виходячи з розумності розміру витрат на правову допомогу, з врахуванням складності справи та фінансового стану учасників розгляду, кількості судових засідань суд вважає доцільним вказані вимоги задовольнити.
В частині позовних вимог ОСОБА_7 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з яким у ОСОБА_5 08.01.2021 року було укладено Договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , суд, враховуючи, що витрати згідно чеку №598012 від 09.05.2021 року на пальне та товарний чек і відповідна квитанція на суму 2850 грн. за загальний масаж суперечать нормам ст.24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки не відносяться до витрат на лікування, приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобам строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Обухівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 100000 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн., а всього стягнути 117000 грн..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «ОРАНТА» на користь ОСОБА_7 у відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілої 5317 грн. 41 коп.
Процесуальні витрати в розмірі 4903 грн. 50 коп. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави за проведення експертиз.
Речові докази: транспортні засіби, автомобіль марки «ГАЗ 3307» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути за належністю; носії інформації залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1