15.10.2021 Єдиний унікальний № 371/732/21
15 жовтня 2021 року м. Миронівка
ЄУН 371/732/21
Провадження № 1-кп/371/162/21
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021111220000183, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 2 червня 2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Великі Береги Берегівського району Закарпатської області, не має освіти, не одружений, на утриманні має шестеро дітей: Діану, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , офіційно не працевлаштований, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за ст. 369 ч. 1 КК України,
Встановлені обставини кримінального правопорушення
За встановленими обставинами кримінального правопорушення, 02 червня 2021 року, поліцейський групи реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області (далі - ВП) рядовий поліції ОСОБА_10 та поліцейський ГРПП ВП старший сержант поліції ОСОБА_11 , які, відповідно до книги нарядів ВП № 10 від 11 травня 2021, перебували в ГРПП ВП, виконуючи свої службові обов'язки, рухались на службовому автомобілі марки «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні, по території зони обслуговування.
Відповідно до посадових обов'язків поліцейських патрульної поліції, затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року № 4/1, поліцейський:
- здійснює безперервно та цілодобово патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
- здійснює первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
- здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством;
- у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформує безпосереднього керівника та (або) керівника служби моніторингу патрульної поліції і вживає заходів щодо його запобігання та припинення.
Згідно з приписами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські ГРПП ВП рядовий поліції ОСОБА_12 та старший сержант поліції ОСОБА_11 виконують функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Отже, вони є службовими особами правоохоронного органу - представниками влади, на яких ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються обов'язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
Таким чином, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України, є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 100 від 03 лютого 2016 року «Про затвердження Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», поліцейський ГРПП ВП рядовий поліції ОСОБА_12 був оснащений нагрудною відеокамерою.
Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Так, 02 червня 2021 року, близько 12 години 40 хвилин, під час руху на службовому автомобілі марки «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні, по території зони обслуговування, на 99 кілометрі автодороги сполученням «Київ - Знам'янка» поліцейські ГРПП ВП рядовий поліції ОСОБА_12 та старший сержант поліції ОСОБА_11 за порушення правил дорожнього руху зупинили автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .
Після зупинки вказаного автомобіля, працівники поліції повідомили водія ОСОБА_4 , про причину зупинки, висунули вимогу пред'явити документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на автомобіль, на що водій ОСОБА_4 , повідомив, що посвідчення водія на право керування транспортним засобом в нього відсутнє.
Поліцейські ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повідомили ОСОБА_4 , що відносно нього буде складено постанову про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Пояснили, що, на підставі ст. 265-2 КУпАП, керований ним транспортний засіб буде оглянуто та тимчасово затримано до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів ВП, про що буде складено відповідний акт.
Після цього, 02 червня 2021 року, близько 12 години 44 хвилин, у водія ОСОБА_4 , який усвідомлював, що порушив Правила дорожнього руху, за що настає адміністративна відповідальність, з метою уникнення настання негативних правових наслідків у виді притягнення до адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, яка полягає у нескладенні відносно нього постанови про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за порушення п.п. а п. 2.1 Правил дорожнього руху, і акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
З метою реалізації свого протиправного наміру, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що поліцейський ГРПП ВП рядовий поліції ОСОБА_12 та старший сержант поліції ОСОБА_11 є службовими особами органу Національної поліції України, оскільки вони перебували в однострої, відрекомендувались та мали на форменому одязі нагрудний жетон, усвідомлюючи, що в посадові обов'язки вказаних осіб входить робота, пов'язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, з метою уникнення адміністративної відповідальності, 02 червня 2021 року, о 12 годині 55 хвилин, в ході розмови висловив словесну пропозицію надати поліцейським ГРПП ВП ОСОБА_12 та ОСОБА_11 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за нескладення відносно нього постанови про адміністративне правопорушення та акту огляду тимчасового затримання транспортного засобу.
02 червня 2021 року, близько 13 години 06 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля марки «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні, не звертаючи уваги на неодноразові попередження поліцейських ГРПП ВП ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, продовжуючи свій злочинний намір, своєю правою рукою поклав на робочу папку поліцейського ГРПП ВП ОСОБА_11 , який в цей час складав акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та перебував за кермом вказаного транспортного засобу, грошові кошти в загальній сумі 1500 гривень.
Після вчинення вказаних дій, протиправні дії ОСОБА_4 були припинені поліцейськими ГРПП ВП ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
Позиції учасників судового провадження
Фактичні обставини кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, на підтвердження встановлених в ході досудового розслідування обставин надав показання.
Прокурор відмовився від проголошення вступної промови, не заперечив встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Повне визнання обвинуваченим вини, не заперечення фактичних обставин кримінального правопорушення та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, стали передумовами здійснення розгляду провадження в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України.
Роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, з'ясувавши їх думку про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та здійснив судовий розгляд кримінального провадження із застосуванням правил ст. 349 ч. 3 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Суд з'ясував правильне розуміння учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
З показань обвинуваченого слідує наступне.
02 червня 2021 року, в обідній час, він рухався на автомобілі марки «ВАЗ», моделі «2107», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автодорогою сполученням «Київ - Знам'янка». На 99 кілометрі вказаної автодороги його було зупинено працівниками поліції, які були на службовому автомобілі.
Працівники поліції запропонували пред'явити реєстраційні документи на автомобіль та документ на право керування транспортним засобом. Він права водія не отримував, тому повідомив поліцейських, що посвідчення водія на право керування транспортним засобом в нього відсутнє.
У відповідь, він почув, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без наявності такого права, а автомобіль буде поміщено до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів відділу поліції.
Він усвідомлював той факт, що порушив Правила дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність, тому, з метою уникнення такої відповідальності, вирішив владнати це питання з працівниками поліції.
Він розумів, що перед ним стоять працівники поліції, оскільки вони були у форменому одязі, пред'явили службові посвідчення, мали спеціальний жетон, рухалися на службовому автомобілі з реєстраційними номерами на синьому фоні. Усвідомлюючи ці обставини, він запропонував працівникам поліції не складати відповідні матеріали щодо нього та не забирати автомобіль.
Працівники поліції декілька разів пояснювали йому, що він вчиняє незаконно. Коли він сів до їх службового автомобіля, працівник поліції, який перебував за кермом автомобіля, почав складати документи, а він поклав на папку грошові кошти в сумі 1500 гривень.
У вчиненому щиро кається. Має родину, у якій зростає шестеро дітей, вимушений заробляти кошти на їх утримання, тому працює в різних містах України. У школу ніколи не ходив, на водія не навчався, прав не має. Усвідомлює протиправність своїх дій, зобов'язався піти навчатися та отримати права.
Допит обвинуваченого здійснено відповідно до правил ст. 351 КПК України.
Кваліфікація дій обвинуваченого
Обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідуванням кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, з його показань суд дійшов висновку про визнання ним всіх обставин, які встановлені досудовим розслідуванням, підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК України.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні.
Пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження.
Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце, та полягає у наданні працівнику поліції, як службовій особі, неправомірної вигоди за невчинення в його інтересах певних дій, з використанням наданого працівнику поліції службового становища, що кваліфікується судом як корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 ч. 1 КК України.
Обвинувачений є винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене.
Мотиви суду
Під час розгляду кримінального провадження, судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст.ст. 36 - 43 КК України, виключають кримінальну протиправність діяння обвинуваченого, а також підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст.ст. 44 - 49 КК України.
Судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.
Судом досліджено письмові докази, що характеризують обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 фактично мешкає у селі Старомлинівка Великоновосілківського району Донецької області, за вказаним місцем перебування проживає в родині разом ОСОБА_13 та шістьма неповнолітніми дітьми, що перебувають на його утриманні, офіційно не працевлаштований. Характеризується як такий, що громадський порядок не порушує, з сусідами та мешканцями села має доброзичливі відносини, скарг та нарікань на його поведінку до виконкому сільської ради не надходило, раніше не судимий.
Такі фактичні обставини підтверджуються даними характеристики виконавчого комітету Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області від 12 липня 2021 року, вимоги УІАП ГУНП в Київській області від 3 червня 2021 року.
Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Відповідно до досудової доповіді Берегівського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області від 11 жовтня 2021 року, органом пробації за зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик його небезпеки для суспільства оцінено як середні.
З огляду на інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, та вказані ризики, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. З метою запобігання наявним ризикам, доцільним є застосування заходів нагляду та соціально - виховних заходів, які можуть вплинути на фактор ризику та значно знизити ризик повторного кримінального правопорушення.
Органом пробації, згідно зібраних характеризуючих матеріалів, встановлено, що обвинувачений фактично не проживає в селі Великі Береги Берегівського району Закарпатської області з 2007-2008 року, до адміністративної відповідальності не притягувався, скарг та заяв відносно нього до Великоберегівської сільської ради не надходило, офіційно не працевлаштований, на життя заробляє на тимчасових роботах, фактів зловживання алкогольними напоями чи наркотичними засобами не встановлено.
Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Судом враховується, що обвинувачений вчинив корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 ч. 2 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, є особою, яка до кримінальної відповідальності не притягувалася.
На підставі ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, що пом'якшує покарання за скоєне.
Обставин, що передбачені ст. 67 КК України, та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням особи обвинуваченого, який має позитивну характеристику і до кримінальної відповідальності притягується вперше, обставини, що пом'якшує покарання, наявних середніх ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого найбільш м'якого виду покарання, передбаченою санкцією ст. 369 ч. 1 КК України.
Обвинувачений повідомив про наявність у нього коштів для внесення певної грошової суми в прибуток держави як покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для засудженого, який офіційно не працює, має на утриманні шестеро неповнолітніх дітей, важким, але реальним для виконання. Вказане покарання, яке пов'язане з обмеженням майнових прав обвинуваченого, суд вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Сума штрафу визначається судом з урахуванням тяжкості вчиненного кримінального правопорушення та майнового стану винного у мінімальному розмірі.
Вирішення питань про процесуальні витрати, заходи забезпечення кримінального провадження та речові докази
Відповідно до п.п. 12-14 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Згідно правил вказаної статті, вартість проведеної у кримінальному провадженні судової експертизи в сумі 686 гривень 48 копійок, що документально підтверджена довідкою про витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/111-21/27944-ДД від 11 червня 2021 року, підлягає відшкодуванню обвинуваченим.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 1 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінал ьному провадженні в розмірі 686 гривень 48 копійок.
Скасувати арешт майна, застосований ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 11 червня 2021 року.
Речові докази - грошові кошти в сумі 1500 гривень, купюрами номіналом 1000 гривень серії ХЗ6639987, номіналом 500 гривень серії SUD2026985, конфіскувати.
Речовий доказ - оптичний диск «DVD-R RIDADA № DR5FA100637» - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку підлягає негайному врученню засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1