07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11020/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року (суддя 1-ї інстанції Бондар М.В.) у справі №160/11020/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року роз'єднано позовні вимоги у справі №160/10861/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.
В провадження №160/11020/20 виділено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000063/2 від 13.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00256.
В обґрунтування позовних вимог посилається, що 04.02.2020 року між ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (покупцем) та компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0402.20. У липні 2020 року за наведеним контрактом на адресу позивача на умовах поставки СРТ-Київ, надійшли товари. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), позивач надав митному органу повний пакет документів, передбачений статтею 53 МК України, що в свою чергу містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які ґрунтуються на об'єктивних, документально підтверджених даних. Проте, під час проведення митного контролю, відповідачем витребувано додаткові документи у зв'язку з тим, що позивачем не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення; надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям; висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. Позивач заперечує проти наведених доводів митниці, оскільки умови поставки СРТ-Київ (Інкотермс 2010) передбачають включення до вартості товару вартості транспортування до місця призначення, що відповідає і умовам контракту. Чинним законодавством не встановлено жодних умов щодо форми і зміст комерційної пропозиції. Висновок ТТП підлягає обов'язковому застосуванню на всій території України. Позивачем не подано додаткові документи, а відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у позові відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), позивач надав митному органу всі документи, передбачені ст.53 МК України, які в свою чергу містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів. Документи не містять розбіжності, декларантом виконано вимоги щодо надання додаткових документів. Відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Судом першої інстанції не враховано всі докази і доводи надані під час розгляду справи по суті і, як наслідок, прийнято неправомірне рішення, яке підлягає скасуванню.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
У поданих поясненнях після ознайомлення із відзивом на апеляційну скаргу, позивач фактично продублював доводи, наведені ним в апеляційній скарзі.
Сторони повідомлені про день та час розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2020 року між ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" (покупцем) та іноземною компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракту №0402.20.
За умовами Контракту Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості та за ціною, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід'ємною частиною (п. 1.1. Контракту).
Загальна сума Контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Продавцем. Сторони звільняють одна одну від зобов'язань зі страхування вантажу за цим контрактом (п. 2.1. Контракту).
Умови поставки CIF Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010). (п. 3.1. Контракту).
Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах (п. 3.2. Контракту).
Товар, який придбано Покупцем згідно з даним Контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного Контракту. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару відповідно (п. 4.1. Контракту).
Покупець також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а Покупець зобов'язаний прийняти грошові кошти, що надійшли від Покупця, в якості належного виконання зобов'язань за цим Контрактом. При цьому, передплата, здійснена Покупцем, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Покупця повертається Продавцем протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Покупця. У разі здійснення Покупцем 100% передплати, продавець не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв'язку інформує про це Покупця шляхом виставлення Покупцеві Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку Товар повинен бути поставлений Покупцю або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати (п. 4.2. Контракту).
Платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок Продавця (п. 4.3. Контракту).
За наведеним Контрактом на адресу позивача на умовах поставки CРТ-Київ надійшов Товар: „машини та апарати для зварювання електричні, для дугового ручного зварювання покритими електродами, що вкомплектовані пристроями для зварювання обрізання та поставляються з перетворювачами статичними (інвертор) зварювальні апарати інверторного типу: зварювальний інвертор DNIPRO-M ММА (IGBT) (SAB 260N) 3036 шт. на суму 23893,32 доларів США.
З метою митного оформлення товару 13.07.2020 року декларантом позивача подано до Київської митниці ЕМД №UA100070/2020/424632 разом з наступними документами:
- пакувальний лист PACKING LIST № TR20/027F від 07.06.2020 року (код документу 0271);
- рахунок-фактура INVOICE № TR20/027F від 07.06.2020 року (код документу 0380);
- коносамент BILL OF LADING №WMS20054069 від 07.06.2020 року (код документу 0705);
- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 11703 від 10.07.2020 року (код документу 0730);
- документ про походження товару INVOICE №TR20/027F від 07.06.2020 року (код документу 0862);
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2462 від 12.07.2020 року (код документу 1701);
- висновок експерта №ГО-1515 від 13.07.2020 року. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
- комерційна пропозиція ОFFER б/н від 07.06.2020 року (код документу 3022);
- контракт №0402.20 від 04.02.2020 року (код документу 4100).
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, відповідачем встановлено, що документи, для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням товарів до названого місця призначення; не деталізовано чи включено у вартість товару витрати транспортування товарів у країні покупця до м.Київ згідно умов поставки Інкотермс СРТ Київ;
2) надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі;
3) висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.
Позивачу запропоновано надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із використанням умов договору (угоди, контракту);
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МК України;
6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МК України;
7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
9) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
13.07.2020 року листом №1307/2 позивач повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
За результатом проведеної митної оцінки та процедури консультацій з декларантом, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000063/2 від 13.07.2020 року, згідно з яким відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу з використанням інформації рівня митної вартості товарів за вже оформленою МД від 24.06.2020 року № UA500020/2020/217592.
В обґрунтування рішення зазначено, що причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є неподання декларантом всіх запрошених документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливість митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00256.
Суд першої інстанції приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, дійшов висновків, зокрема про те, що враховуючи встановлені у цій справі обставини та відсутність правових підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, Відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого Позивачем товару діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
В даному випадку, спірним є питання наявності правових підстав для коригування заявленої Позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом резервного методу.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Згідно з частинами восьмою - дев'ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.
Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України що перелічені у графі 44 ЕМД №UA100070/2020/424632 від 13.07.2020 року і посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, в тому числі:
декларацію митної вартості за №2582, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;
пакувальний лист PACKING LIST №TR20/027F від 07.06.2020 (код документу 0271);
рахунок-фактуру INVOICE №TR20/027F від 07.06.2020 (код документу 0380);
коносамент BILL OF LADING №WMS20054069 від 07.06.2020 (код документу 0705);
міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №11703 від 10.07.2020 (код документу 0730);
документ про походження товару INVOICE №TR20/027F від 07.06.2020 (код документу 0862);
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2462 від 12.07.2020 (код документу 1701);
висновок експерта №ГО-1515 від 13.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);
комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.06.2020 (код документу 3022);
контракт №0402.20 від 04.02.2020 (код документу 4100);
лист №1307/1 від 13.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).
При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київською митницею Держмитслужби встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Стосовно посилання відповідача на не подання декларантом достовірних відомостей про включення до ціни товару на умовах СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням, страхуванням та робіт, пов'язаних із завантаженням товарів при доставці до названого місця призначення, суд зазначає наступне.
В спірному випадку умовами поставки є СРТ UA Київ в редакції Інкотермс-2010.
Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін CРТ (фрахт/перевезення оплачені до (обраного місця призначення) означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, визначеної продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) та що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару у погоджене місце призначення. Умови поставки СРТ вимагають від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі формальності застосовуються, проте продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності при ввезенні, сплачувати імпортні мита та виконувати інші митні формальності при ввезенні.
Тобто, за умовами поставки CРТ саме на продавця покладається обов'язок зі сплати вартості витрат з транспортування, завантаження та вивантаження товарів до місця призначення.
З матеріалів справи встановлено, що поставка товару здійснювалася на підставі зовнішньоекономічного контракту №0402.20 від 04 лютого 2020 року, укладеного між Позивачем та іноземною компанією JIANGSU INTER-CHINA GROUP CORPRATION (Китай) (продавець), за яким сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.
Відтак, умовами контракту на покупця (позивача) не покладено обов'язку зі сплати окремо вартості тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження).
При цьому, відповідачем не надано суду, будь-яких доказів спростування умов постави СРТ, та інших доказів, які свідчили б, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення. Згідно з п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.
Таким чином, є безпідставним посилання митного органу на не надання до митного оформлення достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних для її обчислення (витрат на транспортування, завантаження та вивантаження товарів до місця призначення тощо), оскільки умовами контракту передбачено включення продавцем в ціну товару зазначених витрат, відповідно надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості таких витрат, митним законодавством не передбачено. Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів слід зазначити те, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст. 53 МК України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.
При цьому слід звернути увагу і на те, що митним органом не було обґрунтовано те, яким чином ненадані позивачем додатково витребувані документи, могли б вплинути на визначену митну вартість товару.
З огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, суд апеляційної інстанції вважає що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом. Крім того, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що визначена відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5397 (п'ять тисяч триста дев'яносто сім ) гривень 50 копійок.
Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №160/11020/20 - скасувати.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100070/2020/000063/2 від 13.07.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00256.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5397 (п'ять тисяч триста дев'яносто сім ) гривень 50 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак