ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 жовтня 2021 року м. Київ № 640/19247/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва міста Києва, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 через представника звернувся з позовною заявою до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просить:
визнати протиправними бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленого станом на 5 травня 2020 року, з урахуванням раніше виплаченої суми;
стягнути із Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 в порядку розподілу судових витрат у справі витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4900 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано ОСОБА_1 усунути вказаній в ній недоліки у встановлений судом строк.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача 23.07.2021 подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час, згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зазначені норми КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.98 року, заява N 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так предметом даного спору є питання виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Натомість до суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 08.07.2021, тобто, поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, оскільки такий строк на звернення до суду щодо вимог про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік закінчився 05.11.2020.
Разом з тим, позивачем заявлено клопотання, в якому він просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
У поданому клопотання представник позивача зазначає, що про наявність проблемних питань щодо виплати щорічної разової грошової допомоги дізнався випадково у березні 2021 року при спілкуванні з колишніми колегами, це стало приводом для звернення позивача за консультацією щодо можливих порушень його прав до АО «Юридичні технології». Крім того, представник позивача вказує на наявні у позивача очікування, що процес виплати йому щорічної грошової допомоги відбуватиметься відповідно до законодавства України, через обмеження, що були запроваджені в Україні з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та тим, що позивач дізнався про порушення його права щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги лише ознайомившись з відповіддю КМЦПНСВ від 22.06.2021 №051-044-556-05.
Відтак просить суд поновити строк звернення до суду щодо невиплати йому в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Однак, суд вважає вказане клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 року необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки суд звертає увагу позивача на те, що, у відповідності до вимог статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів та до 30 вересня відповідного року в якому невиплачена така допомога або виплачена у неповному розмірі звернутися до органів соціального за її виплатою (доплатою) (ст. 17-1 Закону). Натомість у разі відмови у такій доплаті особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав, у строк передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17, в яких відносини є подібними по відношенню до даної категорії справ.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача до 30.09.2020 щодо виплати (доплати) йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у належному розмірі.
Більш того, матеріали позовної заяви не містить жодних доказів неможливості звернення позивача до відповідача до 30.09.2020 щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у належному розмірі, а також відсутні належні докази неможливості звернення позивача до суду у шестимісячний строк, з моменту коли позивачу було відомо або мало бути відомо про порушення своїх прав у 2020 році.
Суд звертає увагу позивача на те, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися до 05 травня, отримавши щорічну грошову допомогу за 2020 рік у розмірі, меншому від встановленого законодавством.
Така правова позиція узгоджується із позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 14.01.2021 у справі № 640/24111/20.
Отже, вказане представником позивача обґрунтування щодо одержання на відповідне звернення у 2021 році відповіді від відповідача від 22.06.2021 №051-044-556-05 про порядок та розмір нарахувань не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір виплат та можливе порушення його прав, у зв'язку із чим, позивачем не наведено причин, наявність яких йому перешкоджала оскаржити дії суб'єкта владних повноважень у визначений строк.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем у поданому клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали йому вчасно реалізувати процесуальні права, такі обставини не підтверджуються доданими до позовної заяви документами, а пропуск строку звернення із позовом є значним, суд вважає, що адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою щодо виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Чудак