Справа №348/463/21
Провадження № 2/348/574/21
12 жовтня 2021 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку загального позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Процесуальні дії у справі.
01.03.2021 позивач ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якого просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу 270000,00 гривень та судові витрати. В обґрунтування позову наведено наступне. 10.03.2018 позивач уклав з відповідачем договір позики та розписку на суму 270000,00 гривень. Згідно умов договору та розписки відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 270000,00 гривень, які зобов'язався повернути до 10.06.2018, однак, свої зобов'язання не виконав.
04.03.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Зобов'язав позивача подати суду у підготовчому засіданні оригінал письмової розписки ОСОБА_2 про отримання у борг коштів в розмірі 270 000 гривень від 10.03.2018 та договору позики від 10.03.2018.
01.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у даній справі,призначено справу до судового розгляду по суті.
06.05.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання на 24.06.2021 на 16.00 годину, за клопотанням представника відповідача.
24.06.2021 представник відповідача подав заяву щодо відкладення судового засідання у справі, в якій він зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не прибув у судове засідання з поважних причин, однак бажає дати суду особисті пояснення по суті позову. Розгляд справи відкладено на 08.30 год. 20.07.2021.
20.07.2021 у судовому розгляді було оголошено перерву для забезпечення представнику відповідача, який у судове засідання не з'явився, права виступу із вступним словом. Відомості про поважні причини неявки у судове засідання, призначене на 20.07.2021 представник відповідача не надав.
17.08.2021 представник відповідача подав заяву щодо відкладення судового засідання у справі. Розгляд справи було відкладено.
12.10.2021 позивач у судовому позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Просив суд провести судовий розгляд справи без представника відповідача, оскільки систематичні неявки представника відповідача або самого відповідача призвели до затягування розгляду справи.
12.10.2021 відповідач в судовому засіданні просив розгляд справи відкласти, оскільки його представник адвокат Романишин Д.М. в судове засідання не з"явився.
Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився, клопотань до суду не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.3 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
Представник відповідачач був належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання 12.10.2021, оскікльки отримав судову повідстку для передавання відповідачу за довіреністю.
Суд постановив, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, з урахуванням того, що представник відповідача систематично не з'являється у судові засідання, продовжити розгляд справи відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України за його відсутності.
У ході судового розгляду справи відповідач пояснив, що він не укладав договору позики з відповідачем, розписку не підписував. Також вказав, що до поліції про підробку підпису не звертався. Клопотання про призначення експертизи підпису не заявляв, оскільки у нього є адвокат, який надає йому правову допомогу.
Суд встановив:
Згідно з договором позики від 10.03.2018 позивач передав 270 000,00 гривень у борг відповідачу, терміном до 10.06.2018.
Факт передачі коштів підтверджений розпискою від 10.03.2018.
Оцінка суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами ґрунтуються на вимогах норм ЦК України щодо зобов'язань та їх виконання.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що між сторонами було укладеного договір позики у писмовій формі. Даний договір підписаний як позивачем так і відповідачем. Доказів того, що він не підписував договір позики відповідач не надав, в поліцію з приводу підробки підпису не звертався, висновок почеркознавчої експертизи на спростування доводів позивача до суду не подав, клопотання про проведення експертизи підпису у даній справі нівідповідач ані його представник не заявляли.
На підтвердження факту передачі коштів позивач долучив до матеріалів справи розписку відповідача. Всупереч вимогам ст.81 ЦПК України відповідач не надав доказів на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.
Станом на день розгляду справи кошти позивачу не повернені, заборгованість становить 270000,00 гривень.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2700,00 гривень.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 270000 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 18.10.2021.
Суддя Матолич В.В.