"13" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2369/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Тельпіса Сергія Захаровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 116 683,07 грн
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
06.08.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тельпіса Сергія Захаровича, в якій просить суд стягнути відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.12.2019 у сумі 116 683,07 грн, з яких заборгованість за кредитом у розмірі 108 651,54 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, у сумі 4 783,53 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 3 248 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2021 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2369/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України. Крім того, судом було запропоновано позивачу у строк до 10.09.2021 надати до суду пояснення щодо строку кредитування; пояснення щодо правової природи відсотків у розмірі 4% на місяць.
Ухвала суду від 11.08.2021 була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві електронну адресу та отримана останнім, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.45).
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу та отримана останнім 23.08.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.46).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Не надходило до суду також і пояснень позивача з приводу строку кредитування та правової природи відсотків у розмірі 4% на місяць.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
17.12.2019 відповідачем через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заявку про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб". Відповідно до цієї заявки позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк".
Фактично 17.12.2019 між сторонами було укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із анкети-заявки та Умов.
17.12.2019 на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, про що свідчить відповідна виписка.
В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань, а також положень ст.ст.1048, 1049 ЦК України відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
17.12.2019 відповідачем через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "Куб" (а.с.15-17). Відповідно до цієї заявки позичальник приєднався до розділу "1.1 Загальні положення" та підрозділу "3.2.8. Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" на дату укладання договору. Згідно вказаної заяви остання та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.
Підписана відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" містить істотні умови кредитного договору, а саме:
- вид кредиту: строковий (п.1.1. заяви),
- розмір кредиту: 200 000 грн (п.1.2. заяви),
- строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів Клієнту (п.1.3. заяви),
- проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4. заяви),
- проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості (п.1.5. заяви),
- порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною договору (п. 1.6. заяви).
Крім того у п.1.7. заяви сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Згідно до ч.2 заяви Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1. загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8. Умови та правила надання кредиту «Кредит КУБ» умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою://privatbank.ua/temrs , у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, а також нижче у заві про приєднання від 17.12.2019.
Пунктом 3.2.8.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват 24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.) (п. 3.2.8.3.2. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами (п. 3.2.8.3.3. Умов та Правил надання "Кредит КУБ").
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості (п. 3.2.8.3.4. Умов та Правил надання "Кредит КУБ")
За умовами п. 3.2.8.4.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" банк зобов'язався надати клієнту кредит за умови погодження можливості надання кредиту у відповідності до внутрішньобанківських методик оцінки фінансового стану та методик оцінки ризиків з подальшим перерахуванням коштів відповідно до заяви на поточний рахунок клієнта або шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Клієнт зобов'язався, зокрема, використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1., оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку, сплатити банку проценти згідно з п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. (п. 3.2.8.5. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Умовами п. 3.2.8.9.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Згідно п. 3.2.8.9.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" вказано, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1.).
Зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат / збитків Банку згідно з п.п.3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10. цього Договору, далі - процентів згідно з п.3.2.8.3.4. цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.8.3.3. цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п.3.2.8.5.14. цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту (п. 3.2.8.9.6. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Умовами п. 3.2.8.9.7. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Договір, згідно п. 3.2.8.11. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ", є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Додатком № 1 до Заяви, підписаним позивачем із використанням електронного цифрового підпису, сторони погодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом протягом 12 місяців, тобто строку, на який надано кредит, із зазначенням суми кредиту та суми процентів, які підлягають сплаті щомісяця.
Підписання 17.12.20219 сторонами вказаної заяви та додатку №1 підтверджується витягом електронного документу pdf: "Об'єкт перевірки: заяв про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", який свідчить про накладення АТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи та накладення ФОП Тельпісом С.З. (код НОМЕР_1 ) електронного підпису. За результатами перевірки підтверджено вірність КЕП відповідача, виданого АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с.19).
17.12.2019 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника (а.с.22).
З огляду на встановлення судом обставин надання кредитних коштів 17.12.2019, виходячи з умов підписаної сторонами заяви про приєднання, фактично строком повернення кредиту є 17.12.2020.
Доказів зміни умов кредитування, а саме встановлення іншого строку кредиту матеріали справи не містять. Відповідні пояснення позивачем суду надано не було.
З позовної заяви судом встановлено, що відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, не здійснив повернення кредитних коштів в обумовлений в заяві строк та не здійснив погашення процентів, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Згідно розрахунку заборгованості (а.с.20-21), доданого позивачем до позовної заяви, станом на момент звернення до суду з відповідним позовом у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту у сумі 108651,54 грн. Крім того позивач також зазначає про несплату відповідачем процентів (комісії) у сумі 3 248 грн, та прострочених процентів у сумі 4 783,53 грн.
Доказів повернення кредитних коштів після спливу строку кредитування та сплати процентів матеріали справи не містять.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Враховуючи наведені положення законодавства, укладений між банком та відповідачем договір, який за своєю суттю відноситься до кредитних договорів, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст.204 Цивільного кодексу України укладений між сторонами кредитний договір б/н від 17.12.2019, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Як було встановлено судом, матеріалами справи, а саме випискою по рахунку позичальника (а.с.22), підтверджено перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів у сумі 200 000 грн та їх часткове повернення у сумі 91348,46 грн.
Суд зауважує, що надана позивачем до суду виписка по рахунку є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу в силу вимог ст. 74 ГПК України.
Вимогами ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи вищезазначене, оскільки належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості по тілу кредиту у сумі 108 651,54 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сум 3 248 грн, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Так у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже враховуючи, що строк кредитування, який складав 12 місяців з дати видачі коштів, закінчився 17.12.2020, доказів зворотного матеріали справи не містять, банк фактично втратив можливість нарахування процентів на підставі п.1.4. заяви про приєднання, а отже вимоги позивача про стягнення процентів у сумі 3 248 грн задоволенню не підлягають.
При цьому, у разі прострочення боржником порядку повернення кредиту, умова договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості по простроченим процентам, суд зазначає, що проценти від суми неповернутого в строк кредиту визначено п.1.5. та 1.7. заяви на рівні 4%. При цьому у п. 1.7. заяви визначено правову природу таких відсотків, як таких, що нараховуються у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України. Інших пояснень щодо правової природи відсотків позивач, незважаючи на можливість надання таких пояснень згідно до ухвали суду від 11.08.2021, суду не надав.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України надано можливість визначення розміру процентів саме у річних, а не у будь-який інший спосіб, обумовлений у договорі.
Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний місяць прострочення).
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №910/14180/18, від 14.01.2019 у справі № 910/3777/18, від 11.10.2018 у справі №911/3847/17.
Враховуючи наведені висновки, суд зазначає про відсутність у даному випадку правових підстав для стягнення з відповідача 4 783,53 грн відсотків, оскільки вказана сума, з огляду на спосіб її обчислення, не є процентами річних у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тельпіса Сергія Захаровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у суму 108 651 /сто вісім тисяч шістсот п'ятдесят одна/ грн 54 коп., судовий збір у сумі 2 113 /дві тисячі сто тринадцять/ грн 75 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська