Справа № 521/7448/21
Провадження № 2/521/3588/21
16 вересня 2021 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Манюк Д.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказала наступне.
Позивач та відповідач перебували у шлюбі, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом, серії НОМЕР_1 , від 20.05.2010 року, виданим Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 152.
В період шлюбу у подружжя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач стверджує, що відповідач не цікавиться життям їх спільної дитини, в добровільному порядку коштів на утримання доньки не надає.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки в розмірі ј частини усіх його доходів на місяць, починаючи з дня подання позову і до повноліття доньки.
Крім того, просила стягнути з відповідача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до канцелярії суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити за її відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а. с. 21).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу зареєстрованого місця проживання судових повісток про виклик до суду (а. с. 19 - 20). Будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи, а також відзив на позов до суду не надав.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який було розірвано, що підтверджується свідоцтвом, серії НОМЕР_1 , від 20.05.2010 року, виданим Другим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 152 (а. с. 7).
В період шлюбу у подружжя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1115 (свідоцтво про народження, серії НОМЕР_2 (а. с. 8).
Дитина перебуває на утриманні ОСОБА_1 , на підтвердження протилежного матеріали справи не містять жодних доказів.
Судом встановлено, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досліджуючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд виходить з встановленого законом та покладеного на батьків обов'язку утримання своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів, судом враховано той факт, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня - 2395 гривень, з 01 липня - 2510 гривень, з 01 грудня - 2618 гривень.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що неповнолітня донька відповідача, потребує матеріальної допомоги, а відповідач працездатний та може сплачувати щомісячно аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.
Суд роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, відповідно до частин 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем, разом з поданням позову було надано акт прийому-передачі виконаних послуг за Договором №1/15, від 25.09.2020 року, про надання правової допомоги, який містить опис виконаних робіт (а. с. 2, 4).
Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріали справи містять квитанцію до прибуткового касового ордеру № 25/20, від 28.09.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 на підставі договору про правової допомоги, від 25.09.2020 року, оплатила послуги з надання правової допомоги адвокатом Чорнуцьким В.П. (а. с. 3).
Суд погоджується із доводами позивача, що відшкодування заявлених витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн. є співмірними зі складністю справи, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь зазначених витрат підлягають задоволенню.
Крім того, як вже було зазначено судом, відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому судовий збір по справі складає 908,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 180 - 183, 191-192 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 137, 141, 223, 258-259, 264, 265, 267, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання - АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх його доходів на місяць, щомісячно, але не менше ніж 50 % від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову, а саме: з 25.05.2021 року, до повноліття дитини, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання - АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу, у розмірі 1500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання - АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір, в розмірі 908,00 грн.
Допустити негайне виконання рішення, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Н.В. Мирончук