Справа № 452/3261/21
Провадження № 1-кс/452/806/2021
Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Самбір
Слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у м. Самборі клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 146 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням в порядку
ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт на певний період доби.
Своє клопотання обґрунтувала тим, що слідчим відділенням Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 146 КК України.
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2021 року задоволено подання слідчого та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Вважає, що на даний час ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні відсутні, так як:
-наявні докази про вчинення підозрюваним одного кримінального правопорушення;
-щодо тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, зазначає, що кримінальне правопорушення по ч. 2 ст. 146 КК України відноситься згідно 12 КК України до нетяжкого злочину;
- ОСОБА_4 являється молодою людиною, який тільки встав зі студентської лави;
-підозрюваний має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , де проживає від народження з батьками,сам з благополучної сім'ї, з якою перебуває у міцних соціальних зв'язках;
- до арешту був забезпечений постійною роботою в сімейному бізнесі;
-характеристика виключно позитивна;
-майновий стан ОСОБА_4 задовільний. Він із забезпеченої сім'ї, крім того, перебуває на власному утриманн, сам заробляє гроші;
-не існують ризики продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваним. З потерпілим примирились;
-раніше не притягався до кримінальної відповідальності.
За таких обставин вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 .
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_3 заявлене нею клопотання підтримала, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Пояснила, що на даний час досудове розслідування закінчено, потерпілий та інші учасники даного кримінального провадження не мають жодних претензій до ОСОБА_4 , у нього є постійне місце проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю свого проживання, інкриміновані ним кримінальні правопорушення є злочинами невеликої тяжкості.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт на певний час доби та зобов'язався виконувати обов'язки, які будуть на нього покладені слідчим суддею. У скоєному щиро розкаявся.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що клопотання про заміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, оскільки не є обґрунтованим. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали, тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання.
Розглянувши клопотання учасників справи, вислухавши обґрунтування захисника
ОСОБА_3 , пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , та думку прокурора ОСОБА_5 , слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1-11 статті 178 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визнані в законі. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод громадянина. Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими.
Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженнями заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі, і більш м'яких, запобіжних заходів, їх заміни чи скасування.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті
5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»).
Таким чином, національні суди зобов'язані переглядати правомірність попереднього ув'язнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою, і, питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно і повинно оцінюватися в кожному випадку відповідно до його особливостей, бо немає встановлених строків, застосованих до кожної справи (Маккей проти Сполученого Королівства).
Крім того, відповідно до ст.5 п.3 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на «розгляд судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», а й передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями з'явитися на судове засідання» (п.37, п.38).
У п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України»; у п. 38 рішення ЄСПЛ « Дереджі проти Туреччини» зазначено, що вагомість наявних доказів не може служити виправданням тривалого тримання під вартою; відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочину ( п. 64 рішення ЄСПЛ « Сулаоя проти Естонії»)
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
«Ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти. При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя(Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»).
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2021 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 31.10.2021 року включно.
У відповідності з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. Частина 4 ст. 201 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею було враховано, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України слідчий суддя приходить до встановлення факту доведення прокурором наявності п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме те, що у відношенні ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному в ухвалі слідчого судді Самбірського міськрайонного суду від 02.09.2021 року.
Тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 повинно бути застосовано інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи наступні обставини.
Так, під час судового розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, кримінальні правопорушення, у яких підозрюється у відповідності до ст. 12 КК України, є злочинами невеликої тяжкості, він має постійне місце проживання, потерпілий жодних претензій до нього не має. Досудове розслідування по справі майже завершено, а відтак, відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Всі вищевикладені обставини дають підстави вважати клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України з тримання під вартою на домашній арешт на певний період доби обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 146 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя також враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також вищевикладені обставини, тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту повинно бути застосовано на певний період доби.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_4 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 201 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України, - задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 146 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 09 грудня 2021 року включно, звільнивши його з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов'язки:
- прибувати до старшого слідчого СВ Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, прокурора Самбірської окружної прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто, з АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. кожного дня;
Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , який перебуває під домашнім арештом, покласти на старшого слідчого СВ Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_7 .
Копію ухвали направити для виконання старшому слідчому СВ Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, прокурору Самбірської окружної прокуратури Львівської області, начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№19)".
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 13.10.2021 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя